Як вам вірш?

| 39 | Розділ: Запитання | 14 липня 2011 17:44

ти відірвала від мене шматок
поїхала з ним у болгарію
грієшся там, подорожуєш
а мені дуже болить

ти лишила мені шматок себе
я посадив його як насінину в нашій кімнаті
з нього виросла ефемерна ти
думки про тебе, спогади, мрії про твоє повернення

вночі моя душа вилітає з тіла
відвідує місцеві вокзали і аеропорти
закидає в кожен автобус, у кожен літак до болгарії
незримий моток моєї любові до тебе, що розмотується дорогою
любов злітає у повітря, любов тягнеться по землі
таким чином ти ближчаєш

я думаю, що твоя душа теж так чинить
усі душі відсилають любов до коханих будь-якими можливими способами
земна куля — великий моток суцільної любові —
теплої, м'якої, незримої павутини
Хочеш відповісти? Авторизуйся!

R__E__B__E__L | 14.07.11 22:21:25 | #

гавно!!!

madness | 14.07.11 22:41:25 | #

а. - слишком умно. все ссут шота написать, шоб не оказаться в дураках, типа, не поняли.
б. - самое грустное - что девушка-то мертва.

Юко и Хиро.

jabovsky | 14.07.11 22:44:20 | #

"ефемерна" ріже вухо

Pooh | 14.07.11 23:01:29 | #

ойбляблябля майстерні сопельки

не знаю як там хто. а я сприйняв «те що відірване з тебе» і «те що виходить з тебе» — як сперму

Pooh | 14.07.11 23:01:37 | #

не сумнівався що ти в такому світлі сприймеш. враховуючи, що «те що відірване з тебе» і «те що виходить з тебе» — таких формулювань і близько не було. де про те, що виходить з мене?..

а щодо сопельок — називай це як хочеш, звісно, твоя справа. в мене принаймні є людина, щодо якої цей вірш є цілком природним і обґрунтовано написаним. це уже велике щастя, повір, відчувати те що тут описано

в тебе описані тут речі в сперму і впираються, в щось тілесне. мені йшлося про духовне. в цьому, напевне, велика різниця між нами — вона і в сприйнятті проявляється

Pooh | 14.07.11 23:01:46 | #

ну ти ж автор — в тебе благородні поривання

а я як простий коментатор можу всяке гавно писати якщо захочу.) в цьому різниця.

Типу я не розумію, що там про духовне.) Це ж ясно.
Кохання пробуджує у вас таке духовне. Що тут ненормального. Всім ясно.

Pooh | 14.07.11 23:01:55 | #

ти можеш робити цсе що завгодно. але, скажімо, якщо ти присядеш і насереш посеред вулиці — ставлення до тебе буде відповідно. залишаючи своє гівно в онлайн-просторі ти чиниш приблизно так само )

а щодо ясно — не ясно, то з твого коменту першого цього якраз і неясно. сперма, блін ))

Pooh | 14.07.11 23:02:07 | #

ну теж мені серйозні.
ясно ж що це все маскувальна серйозна ширма.
всі сволочі

aliens | 14.07.11 23:28:30 | #

Чешир | 15.07.11 00:12:06 | #

вот і поговорив

cookie | 15.07.11 00:18:14 | #

Hippie | 15.07.11 11:04:49 | #

митець сере - це перфоманс, насрав - інсталяція (с)

Hippie | 14.07.11 23:37:25 | #

чому гавно?

Winged_Twilight | 15.07.11 00:17:17 | #

ахуєнний. апять "мілий ушол"

brutal_gore | 15.07.11 00:18:45 | #

чому ти тут?

deadnefor | 16.07.11 15:03:38 | #

а ти чому?

Parabola. | 15.07.11 00:39:28 | #

панравілась…тіки щота ні ритму ні рими.

slavko stimac | 15.07.11 01:53:23 | #

Спробую написати обґрунтовано.
Вірш слабкий. Як на формальному, так і на змістовому рівні. Але є окремі просвітлення. Вільний вірш показує свої недоліки набагато швидше (відразу), ніж класичний римований. Бо коли є ритм і рима, то формальні ознаки все-таки відволікають увагу, переконують читача, що це таки поезія (подібно як муха із забарвленням оси здається справжньою осою). Коли написано вільним віршем, то або зачіпає, або ні. Найкращою порадою для того, щоб зачіпало є :"Уникай банальності!". На класичну тему "розставання-кохання", безумовно, можна написати цікавий свіжий текст. Така поезія може бути простою і зворушливою, може бути закрученою та химерною, але не має бути пересічною. Метафора - це оригінальний образ. У поданому вірші, банальність всюди: "відірвала від мене шматок", "вночі моя душа вилітає з тіла відвідує місцеві вокзали і аеропорти" і т.д. Симптоматикою початківця також є поверхнева автобіографічність та епігонське наслідування. Це не є гріх, а часте явище навіть для талановитого молодого автора. Поверхнева автобіографічність - це коли у тексті прямо показуються реальні події із життя автора (як то відліт дівчини до Болгарії). Все це описується у прозаїчній формі, із мінімальним використанням тропів, які виконують більше орнаментальну функцію. Такий вид автобіографічності не новий. З'явився він під час поетичного аванґарду 1950-х років у США (бітники, Френк О'Гара і т. д.). Метою цього прийому було наблизити читача до ліричного героя, створити ефект щирості, сповідальності. До нас подібні речі прийшли вже в 90-х роках. Одним із авторів, які їх активно використовували був Жадан. Ось кілька фрагментів:
"адже так чи інакше від нас залежить так мало,
життя знай собі триває без кінця і початку,
і по кожній великій любові
залишаються порожні зали очікування"

"щоби не розбудити її,
переступаючи обережно залишені нею речі,
книги і одяг, нагріті повітрям шматки
тієї травневої ночі…"

"Так сталося, що жінка, яку він любив, вирішила
виїхати з його країни, просто сказала одного разу,
знаєш, я маю їхати, маємо ще пару місяців,
можеш мені зателефонувати…"

І далі в такому ж дусі. Тобто ці тексти виглядають як проза, але у них вплітаються поетичні образи: тропіка, рефренне повторення рядків. Наслідування Жадана проявляється і в поданому вірші про дівчину в Болгарії. Автор не обов'язково мав читати для цього твори Жадана, бо з невідомої причини Жадан вселяється у більшість молодих віршомазів, як святий дух в апостолів (це тема окремого дослідження). У віршах жаданопоклонників чимало "шматків", "літаків", "вокзалів і аеропортів". Щоб вигнати геть дух Жадана можна повторювати собі, як мантру, фразу Валерія Мутка :"Лет мі спік фром май харт". Тобто абстагуватись і писати те, що підказує асоціативне мислення. Може й вийде щось своє.
Окремі зауваги: а) слово "ефемерна" мені теж ріже слух; б) більше сподобалась метафора павутини. було б цікавіше якби вона була центральною у вірші. тобто без цього вступу про Болгарію і тому подібних речей.

Hippie | 15.07.11 02:40:51 | #

у тебе смішний логічний ланцюжок "автобіографічність - не гріх, а наслідування бітників, яких наслідує Жадан, суч.укр.молодь косить під жадана". вплітання у прозу поезії? Одне літо в пеклі?
Крім того, ти наводиш неправильні приклади автобіографічності. Чув про деталізацію Селінджера?

slavko stimac | 15.07.11 02:56:48 | #

Пробував проілюструвати, але тих фрагментів мало, а більше тут писати не варто. Автобіографічність справді не гріх в тому сенсі, що вона всюди є і мало хто з початківців її уникає. Але це не є безумовна ознака доброї поезії. Тобто це може бути добре, а може бути погано. В цьому конкретному випадку це погано.

slavko stimac | 15.07.11 02:58:21 | #

Селінджер - один із моїх улюблених письменників. До аналізованого вірша його "деталізація" не має ніякого відношення (як і до ілюстрацій із Жадана)

slavko stimac | 15.07.11 03:12:07 | #

ось гарні приклади вдалої автобіографічності
http://www.poemhunter.com/poem/the-day-lady-died/
http://www.poemhunter.com/poem/autobiographia-literaria/

Hippie | 15.07.11 08:25:16 | #

мені шось видається, що автобіографічність не має жодного відношення до обговорюваного твору

deadnefor | 19.07.11 14:17:53 | #

«Чув про деталізацію Селінджера? » ну ви бля митці

сокира | 15.07.11 08:43:05 | #

це твій вірш? мені дуже сподо.

Hippie | 15.07.11 09:33:47 | #

ні, це не мій вірш. Це вірша Б.О.-Га.

Pooh | 15.07.11 16:02:02 | #

не обманюй. то вірш павлікдока

сокира | 16.07.11 04:11:41 | #

і хто це такий?

Pooh | 16.07.11 04:16:17 | #

юзер того сайту, я думаю.

сокира | 16.07.11 04:12:08 | #

ах он чому він мені так несподівано сподобався.

madness | 15.07.11 12:19:43 | #

Здесь я работаю.
а это - это сотрудники.
Коля и Саша.
Мы вместе работаем.

Работодатель
он смотрит в будущее
мы трудимся очень
он защитит нас

пью вечерами
так расслабляюсь
не заснуть без бухла
пьём мы все вместе

6 дней в неделю
хожу на работу
но в воскресенье -
я, Коля и Саша

Тебя я не вижу
Всегда мы не вместе
Люблю тебя вечно

UniT | 15.07.11 12:36:47 | #

madness | 15.07.11 13:04:39 | #

это, между прочим, одна из моих самых любимых песен

Hippie | 15.07.11 13:24:32 | #

ахуєнно

Andry House | 16.07.11 02:34:58 | #

стіх на мільйон рублєй!

deadnefor | 16.07.11 15:19:04 | #

я - квинтэссенция ваших соплей
мне даже не нужно лезвие эмо
в пизду сожеленье могучих тролей
идущих в пути трех переменнных

Здесь ваш новый бог, хотябы икона
порнухи, хардкора, быкоты и скверны
налей мне пивца, налей самогона
из бочки своей неформальной таверны

Ятрахал в ачько паласатых митців
"прохаваных" панків, мудил-остряков
что каменты серуть красиві оці
…мандражируя до синяков

К моим валасатым и мощным ногам
ложитесь покорно и ждите явленья
и отрешитесь от ваших программ
продуцирующих отупенье

Andry House | 16.07.11 19:32:17 | #

стіх на міліард рублєй!

deadnefor | 19.07.11 14:16:00 | #

плати

Breathtaker | 31.07.11 02:07:15 | #

Вірш не сподобався. Ну, я загалом не люблю білих віршів, але цей не сподобався не через те. Унилий, як вже хтось сказав. І ше - якби земля була мотком суцільної любові, то не було би воєн і того мольфара, про якого тут недовно писали, би не вбили. Земля - це моток брехні і ненависті з маленькими прожилками любові.