Атлічний звіт з Руйнації.

ме | 56 | Розділ: Новини | 11 квітня 2011 0:01

Мала сама писати про подію, але не мала змоги лишитися на всю руйнацію (після Тостера змахалася). Повноцінного звіту не вийшло б. Того покликала свого друга (він побажав залишитися невідомим, того всю злість зливайте на мене)) - шоб написав про всьо, шо було на фестивалі. Того далі - його пряма мова під моїм редакторством. Нормальні фотки будуть десь скоро. Відео виставляю то, шо нарила)


Почалося для мене все з не дуже приємного, а власне з величезної черги біля СК Україна. Начебто черги - це не так вже й страшно. Але не в цьому випадку. Впускали у середину дуже повільно, а людей було чимало. Утворився неконтрольований натовп, який сварився, кричав, штовхався і хвилювався як море у шторм. Люди навколо злилися, бурчали. Одна дівчинка, почувши, що вже грає Тостер, почала плакати і жалітися, що пропускає улюблену групу.



Десь через півгодини повального хаосу мені таки вдалося добратися до входу. Тут нарешті вияснилося, чому ж людей впускають так повільно – на вході були працівники МВС України, які проводили огляд особистих речей та поверхневий обшук всіх відвідувачів концерту.
Перше враження – негативне. Але приправленне відчуттям радості, що ти вже всередині.
Порада організаторам: наступного разу зробіть змійовик з турнікетів. Бути в організованій черзі приємніше. Та й рухається вона зазвичай швидше.
Всередині виявилося досить прохолодно. Але це не було проблемою. А ось те, що весь зал був у тумані – не принесло аніякого задоволення. Не було видно ні людей, ні гурту, що виступає. Тостер виглядав як "йожик в тумані", ще й на них не включили все можливе світло. Та й дихати було якось неприємно. Думаю, орги зрозуміли свою помилку, тому вже на виступі третього гурту диму не було.
Людей на концерт прийшло дуже багато.



Були присутні люди різних вікових категорій та прихильники різних музичних жанрів. Найбільше таки було представників руху «Борись з системою – слухай сліпнот».
У залі була велика кількість охоронців - це, на мою думку, є позитив фестивалю.
До загального підсумку варто ще віднести якість звуку. Особисто мені вона не сподобалася. Надто багато шуму. Але справа тут була не в якості апаратури, а в приміщенні і, припускаю, людському факторі (це про звукачів). Таки СК Україна трохи не для таких дійств.

Тепер переходимо до виступу гуртів:

Гурт, що виступав першим - The Last Of The Great Kings (Львів), я прогавив. Тому можу описати його виступ зі слів опитаних мною людей.
Молода команда, нова на Львівській сцені. Особливо сподобалися дівчаткам та власникам вузьких штанів. Зіграли добре. Досить мало людей змогло їх повністю прослухати. Проте, всі ті хто почув відгукувалися лише добрими словами.

Тостер. Тостер буквально запалив слухачів. Люди, які ще продовжували прибувати в зал з вулиці, одразу бігли у напрямку сцени, на ходу співаючи пісні які лунали зі сцени. Під час пісні «Скінхед Вася», у зал забіг хлопчик у бомбері. Хитро озирнувшись, він випрямився на всі свої 150 сантиметрів і гордо підняв праву руку догори. От так і попрямував під сцену.
Тостер порадував присутніх як старими всім відомими піснями так і трьома новими.



Stigmata. Більшість опитаних мною людей, а особливо дівчат, прийшли на Руйнацію власне через цей гурт. І не дарма. Всі отримали саме те, що й чекали: драйв, улюблені пісні та чудову подачу від гурту.
Зауважу, що найбільше людей в залі та під сценою було сам під час виступу цього гурту. В той час, як дівчата зачаровано дивилися на учасників гурту, пищали та підспівували, хлопці влаштували справжнє пекло посеред залу. Але, думаю, в цьому більша заслуга гурту Стігмата, який постійно підстьобував влаштувати то death wall то circle pit.
Гості з Санкт-Петербургу повністю віддавали себе виступу та людям. І зал також віддаввся гурту. Власне таким симбіозом і закінчився виступ. Це були майже півтори години дикого драйву та чудового настрою.



D.Hate (groove/thrash metal, Львів). Можливо D.Hate і не зібрали під сценою такого натовпу як попередній гурт, але відіграли вони не менш фірмово. Хлопці полили зал чудової сумішшю важких рифів та швидкого ритму. І хоча спершу народ сприймав їх досить в’яло. Але потім натовп таки розігрівся та відірвався по повній.

#####. Хлопці влаштували справжню дискотеку у залі, бо багато тих, хто раніше просто стояв, почали скакати та радіти. Особливо людям приглянувся гітарист, який нагадував спайдермена у спідниці. Грали різко, весело, багато спілкувалися з залом.
Дійсно порадував кавер на Продіджі. Багато людей, які до цього сиділи і сумно дивилися на зал, повскакували та побігли танцювати.

АННА. У перерві перед їх виступом чув багато розмов про «анна вже не та», але як тільки почалися перші звуки музики, нещодавні критики стояли під сценою, наспівували тексти пісень, скакали та розважалися. Організатори фестивалю виступили так, як і мають виступати організатори – твердо і впевнено, залишаючи приємні спогади у вухах та голові.
Tractor Bowling. Більше драйву, більше танців! Якщо дівчатка прийшли на концерт заради стігмати, то хлопці прийшли заради вокалістки цього гурту. Навіть ведучий сказав, що ця дівчина йому довподоби. Гурт чудово подав себе, розірвав зал та показав всім справжній музичний боулінг. Звісно, за допомогою трактора.

Skinhate. Трішки ненависті та агресії. Чи не зовсім трішки? Не важливо. Ті, хто прийшов сюди за цим – отримали своє. Старий добрий Скінхейт вправно зробив своє діло, пронісся ураганом по всьому залу. Та задовольнив всіх тих, хто вважав, що на концерті «надто багато сопливих пісень».

Дякую оргам за цей фестиваль. Якщо хтось хоче написати пост про ВІТЬКА ЗАВИЩУЄ ЦІНИ І ВАЩЄ КОМЕРЦІЯ КОМЕРЦІЯ. То, як кажуть, «сперва добийся». Спробуйте самі організувати стільки людей, зібрати такі гурти, організувати технічну сторону, охорону і т.д.
Незважаючи на присутність мінусів, фестиваль для відвідувачів вийшов чудовим та залишив після себе лише приємні враження. І трішки музичного сп’яніння.