Про сатуратор, гармоніки і ламповий звук

Ivanhoe | 40 | Розділ: Творчість і мистецтво | 6 березня 2011 13:32

Вітаю шановних форумчан!

"А кого ти більше любиш: тата чи маму?"
©Дурні запитання дітям

Часто доводиться чути міфи і легенди про "ламповий звук", "транзисторний звук". Це холівар, якому потрібно врешті решт покласти край; якщо фахівців він просто дратує, то на молоду психіку діє просто деструктивно. На роль месії я себе не призначаю, але як фахівець скажу одну просту річ, і попрошу це запам"ятати: ЛАМПУ найкраще використовувати у підсилювачах НАПРУГИ, а НАПІВПРОВІДНИК найкраще використовувати у підсилювачах СТРУМУ. Складно? Спробую простіше: в малопотужних каскадах попереднього підсилення краще працюють лампи, а коли є потреба дати на динамік потужність, то при тій же самій напрузі сигналу достатньо підсилити струм за допомогою напівпровідників.
"Це неправда! Більшість виробників недарма у своїй апаратурі використовує повністю ламповий звуковий тракт!" - скаже мені обурений критик. І це правильно.
"Ну і як же так?!"
А ось як. Сформульована мною теза стосується апаратури так званого "Високого Кінця" (HighEnd). Ця апаратура призначена для НЕСПОТВОРЕНОГО ВІДТВОРЕННЯ ЗВУКУ. Коли ж мова заходить про справи гітарні, то апаратура стає ніби продовженням інструменту, додатковим електроакустичним резонатором. Особливо це помітно на перегрузі, який по суті не є паспортним режимом роботи деталей. Ось вам причина того, що відомі виконавці беруть із собою в тур десяток гітар і до двадцяти різних комбо і стеків. Це - частини інструментів, змінні модулі, так би мовити. І в даному випадку використання лампового тракту є виправданим, оскільки він бере участь у формуванні звуку. Але на концерті озвучку стадіону забезпечують… (який жах!) напівпровідникові підсилювачі основне завдання яких - донести вже сформований звук до кожного слухача.
Тому я намагаюсь використовувати різні технічні рішення і типи комплектуючих відповідно до їхнього призначення. Без фанатизму.

У тракті попереднього підсилення найкраще використовувати лампу як більш прецизійну, високочастотну та універсальну звукоформуючу деталь. Крім того, у нестандартних режимах лампа не дає такого шлейфу паразитних гармонік, як напівпровідникова техніка, працює більш стабільно і передбачувано. Саме ці особливості стали підгрунтям для створення сатуратора - пристрою, який призначений для гармонійного насичення гітарного сигналу вищими гармоніками. І спектр має варіюватись залежно від атаки сигналу, частотного діапазону і резонансних властивостей інструмента. Причому, гармонік вище п"ятої практично не має бути.
А якщо доступніше -
Saturation
(Англо-русский словарь строительных терминов) saturation — 1) насыщение 2) насыщенность 3) пропитывание; пропитка 4) магнитное насыщение 5) режим насыщения ( электронной лампы) 6) режим объёмного заряда ( полупроводникового прибора)

в двух словах, як я розумію, педаль насичує сигнал гармоніками, полєзностями, вкусностями, і сигнал гріє душу, як чєкушка!
а може навіть як і півлітра!
© Jurawleg


Чи було створення сатуратора випадковістю? Напевно, ні, оскільки номінали деталей і схему я розрахував виходячи із конкретного технічного завдання та власного досвіду. Інша справа, що такого яскравого ефекту я не очікував. І дуже добре, що експеримент підтвердив мої розрахунки.

За основу було взято тесловську E88CC NOS (наближений вітчизняний аналог 6Н23П), яка раніше дуже добре себе поводила у мікрофонних компресорах / преампах, забезпечувала м"яку компресію і приємний спектр гармонік. Для максимального ефекту гармонізації довелось пожертвувати гейном. Але, слухаючи звук, я дійшов висновку, що це не така вже й втрата, тим більше, що суб"єктивне сприйняття драйву, як виявилось в ході експериментів, залежить перш за все від кількості гармонік, а не від компресії.
Хороші результати педаль показала при використанні після основного перегрузу (овердрайв / дисторшн). Звук стає більш щільним і читабельним, можна сказати, що пружинить. Навіть з"явилась думка про можливість пустити через примочку не лише гітару, а й якийсь інший інструмент, або вокал.



У наступній еволюції ідеї сатурації за основу було взято радянську 6Н3П-В (імпортних аналогів немає), яку зараз мої німецькі та польські колеги охоче використовують у мікрофонних преампах. Так само, як і тесловська Е88СС вона забезпечує приємний спектр гармонік і насичений звук. Взагалі 6Н3П-В має низький внутрішній опір, а тому - більш високу нагрузочну здатність, ніж тесловська.
Вихідний рівень достатній для увімкнення педальки в розрив комбо або голови.
Навіть на мінімумі гейну ефект гармонізації проявляється в повній мірі. Суб"єктивне враження (не тільки моє): схоже на те, ніби при вмиканні ефекту тобі виймають вату з вух. Кліппінг режимом не передбачений, у спектрі сигналу гармоніки зменшуються експоненціально - максимально природно для нашого слуху. Гармоніки основного сигналу, зумовлені коливанням матеріалу струни, резонансом деки і грифа не вирізаються, а навпаки, виділяються, в результаті можна почути нюанси, характерні саме для Вашої гітари. Можливо це буде для когось новиною, але навіть інструменти однієї партії мають різні відтінки звучання.

Хороші результати педаль показала при використанні після основного перегрузу (овердрайв / дисторшн). Звук стає більш щільним і читабельним, можна сказати, що пружинить.

Шановний Viray записав семпли лампового сатуратора, за що йому великий респект.

http://rghost.ru/2815520 Мінімальний драйв (у чистий канал Peavey Valveking 112)
http://rghost.ru/2815550 Максимальний драйв (у чистий канал Peavey Valveking 112)
http://rghost.ru/2815560 Максимальний драйв (у перегружений канал Peavey Valveking 112)

Ну, і для гурманів такий лайнап: вінтажний тьюбскрімер -> мій ламповий фуз/овер -> сатуратор -> перегружений канал Peavey Valveking 112
http://rghost.ru/2815634
Гітара - стратокастер.

Звичайно, для реалізації задуму потрібно було використовувати найкращі схемотехнічні рішення і комплектуючі:

- блок живлення з двома окремими напругами, у якому використано спеціально намотаний трансформатор (після зборки його провареноу воскопарафіновій суміші, що забезпечує підвищену електричну міцність та вологостійкість)



- спеціально розроблену плату, на яку встановлені компоненти звукової якості



- оригінальний вінтажний дизайн корпусу з округлими формами, щоб було приємно доторкнутись




І ось логічний результат: сатуратором цікавляться люди із дуже різними музичними уподобаннями, різними інструментами (був навіть варіант із скрипкою і вокалом ). Чому? Та, власне, тому, що кожен музикант, який досяг рівня, коли музична композиція сприймається як настрій, як картина, як відчуття, починає вдосконалювати не тільки техніку, але й інтонації. Але досягнути звучання, яке буде адекватне задуму, дуже непросто. Тому призначення якісної апаратури - донести до слухача те, що хотів висловити музикант. Власне, заради цього все і почалось.