гра із розмірами внутрішнього римування та зміщеним центром

| 4 | Розділ: Творчість і мистецтво | 22 листопада 2010 1:21

знебарвлююся я, сили геть черпати
і тільки дух же вічний над
щосили новим променем
тріад конечності небес підносить
подих норовливого бажання
рани, стогону ночей, неначе
якесь те дивне відчуття
я десь це бачив
вже. певне давно. а може
років схоже через десять
від сьогодні. як марево
а не срати на це все?
хоча…
Хочеш відповісти? Авторизуйся!

Kreker | 22.11.10 10:55:11 | #

ну ето. "певне" замінити б на "мабУть", а "срати" на "насрати".

крабік | 22.11.10 22:28:32 | #

клас, вірш
єбать

ORTHODOX | 23.11.10 01:48:50 | #

… капааать" - сказав нєкрафіл на кладовищі, ставлячи лопату на плече та змахуючи піт із чола.

Monokit | 23.11.10 00:00:48 | #

круто)