Мажор мінор пентатоніка мажорна мінорна мелодичний1 і гармонічий мінор/мажор. І народні діатонічні фрігійський дорійський лідійський і т.д. Але в основному мел. гарм. мінор і мажор. Ну і треба знати гриф добре .
Невміння імппровізувати і знання гам це різні речі. Ти думаєш Ваю чи Воену чи ше якомусь хорошому імпровізатору ноти під час виконання посилає лунна прізма? Там все дуже чітко по гамах ладах і тональностях
навіщо задрочувати гами і ставити себе в якійсь рамки? імпровізація - це ціле мистецтво, яке треба відчувати а не тупо по гамах валити! Так, гами можуть і допомагати шоб десь лєву ноту не вкліпати, але заголом призначення гам - це відточення техніки, швидкості і тому подібне…
*призначення гам - це відповісти
відточення техніки, швидкості і тому подібне* це правал 2010 року… Діло в тому шо шо б ти не грав ти будеш у певному ладі чи певній гамі шо б ти там не ваитрворяв поху ти будеш в ладі а то чи ти їх шариш чи нє то інша справа.
Для импровизации надо знать гаммы, но этого не достаточно. Это целой комплекс знаний и навыков. Могу желающим дать пару уроков за символическую плату.) Первый базовый урок бесплатно.)
По большому счету её и достаточно выучить. Меняя позицию можно получить мажор или минор. Сдвигая позицию менять тонику. Добовляя ступни получить блюзовую, диатоническую гамму или заполнить полностью до хроматизма. Далее играясь тоникой получить новые краски, лады. Думаю что интуитивно можно все это провернуть. Но не у всех это получится. Если у тебя вышло - респект однозначно.
И будут путать до тех пор пока знания не систематизированы. Вбить в пальцы гамму, увидеть на грифе ее аппликатурное решение - это всего лишь часть картины, как в пазлах. Что бы видеть картину целиком очень много надо приложить усилий. На самом деле всё не так уж и сложно во всем этом разобраться. Нужна система, метод. Шаблонность - следствие бездумного блуждания по нотам гаммы. Это допустимо только на первом этапе обучения импровизации. Когда слух привыкает к звуковому пространству одной из гамм, такая импровизация построена на инертности слуха, но выдающихся успехов при таком подходе не будет. Надо идти дальше.
Про гами вже написали.Добавлю.
Рекомендую чудовi уроки Джо Сатрианi.Не знаю як краще розжувати можна.
http://guitar.ru/lessons/world-lessons/world-lessons_69.html
Гами треба грати.Гами-це алфавiт.Потрiбно тiльки не банально дрочити тi гами,а намагатися постiйно пiдключати слух, проспiвувати iтп.Одних гам недостатньо для iмпровiзацii.Це пiдходяще тiльки мабуть для пiлiво-солякiв у стилi мiтол.Потрiбно знiмати на слух мелодii, слухати музику,аналiзувати iтп.Для того шоб грати музон так чи iнакше приджазований-пiлiво гам недостатне.Там це не проходить)
Фрази-мелодii-це слова.Слова побудованi з букв, якi входять до алфавiту.Слова складаються у речення.Проста хороша iмпровiзацiя-пару речень,якi несуть у собi змiст.Проста неякiсна iмпровiзацiя-пару речень,смисл яких непонятний.Проста хуйова iпровiзацiя-набiр речень,якi побудованi зi слiв з помилками.
Складнi iмпровiзацii-це можуть бути оповiдання, вiршi,повiстi,романи.Все уже залежить вiд iмпровiзатора.Вони також можуть бути хорошими та поганими,динамiчними та нудними iтп.
Крутi музиканти iмапровiзатори взагалi не мислять гамами.Вони мислять мелодiями.Але людина завжди може проаналiзувати з яких букв складаються слова.Просто вона над тим не задумуеться.Проте коли людина вчиться говорити, то поступово навчаеться-спочатку пару слiв,потiм бiльше, потiм речення простi, потiм речення зi змiстом глибшим iтд.
Справа в тiм, шо кiлькiсть переходить у якiсть.Спочатку гами,потiм фразки,потiм мелодii, потiм соло(вивчений напам'ять кусок тексту), потiм iмпровiзацii.
Коли продвiнешся,то рекомендую вiдеошколу ДЖона Маклафлiна.
http://www.allaboutjazz.com/php/article.php?id=14743
В уроке Джо рассматривается только природа появления диатонических ладов. Трудно назвать это полным и разжёванным материалом. В целом статья полезная, но это капля в море.
Там доступно очень все изложено по диатонике.Поймет это, поиграет-легче тогда будет понять глубину пентатоник и вобще взаимосвязь гам,ладов,аккордов.Я за то чтобы человек сам думал и по слуху подбирал.Теория-это теория.Она полезна, нужно ее знать.Но музыку надо чуствовать.Ни в одной видеошколе не расказывают например как играть фирменный быстрые джазовые мелодии.Это надо самому врубаться.Поэтому надо снимать на слух,замедлять записи (если тяжело), а потом анализировать с точки зрения теории.Это канешно сложно-но помойму самый правильный путь.
Насчет джазовой импровизации, то раскрывать их нет смысла по многим причинам и не потому что это не возможно. Врубаться то надо, но опять же есть методы обучения. Насчет остального согласен.
З.Ы. Что имелось ввиду под глубинной пентатоник? )
Попытаюсь объяснить. Одна из причин в особенностях именно джазовой импровизации, это бесконечный лабиринт вариантов из мелодических ходов, которые находятся в словарном запасе импровизатора в некой упрощённой форме, который складывается между собой по принципу домино. Грани этих кубиков очень "размыты" для постороннего но явны для исполнителя. Разбирать детально уже сыгранную импровизацию трудоемкий и неоправданный процесс. Имеет место съем и анализ понравившегося фрагмента. Необходимо иметь хороший словарный запас из этих порой однотактных мотивов, уметь складывать их между собой приемами характерными для джаза и иметь свой вкус.
З.Ы. Джаз конечно не мой профиль. Но мне всегда было интересно что там творится. ))
Полностью согласен.Но есть такие веши-очень быстрая игра прикольная со всякими проходящими нотами.Она типа с бибопа вышла, и потом ее начали применять и под один аккорд статичный(типа в модальном джазе и джаз-роке).Я вот снимал недавно Скофилда пару фишек таких быстрых.Замедлял естественно запись.Ну вроде все понятно,но как он это СКЛЕИВАЕТ-вот это фантастика!НУ не могу я так быстро сыграть.Иногда только когда вдохновение идет в джеме-то начинает тупо переть, шо потом сам удивляешся как я это блин нафиг сыграл то))))Хотя ты прав-это практика просто большая очень+хорошо развитый слух.Постоянно надо слушать,играть и играть
Нерозумні і беззмістовні фрази типу "імпровізувати не кожному дано", "ти або вмієш, або не вмієш імпровізувати" імпровізувати можна навчитись, так само, як навчитись грати гами, чи етюди, чи кататись на коньках. Найкращий і найвірніший спосіб- це ТУПО здирати! все, що тобі подобається-все здирай один в один, нота в ноту, це важка і нудна праця, але повір, через деякий час, в тебе з'являться свої мотиви, свої звороти і ти будеш сам знати і відчувати, коли їх вжити, щоб було доречно і "смачно". Це тобі скаже любий джазовий музикант.
Для того щоб підлабувати, треба мати ЩО підлабувати. Простим набором нот підлабувати не будеш (хіба, що якийсь авангардовий модерн), коли маєш базу всяких інтонаційних зворотів, гармонічних ходів, коли знаєш, ДЕ їх втулити, де воно буде звучати, коли орієнтуєшся в тональності без проблем, навіть не обов'язково знати теорію (я знаю таких музикантів, які не знають, що таке септакорд, а імпровізують так, що "аж свистить" і вживають ті септакорди там де треба, просто відчувають) а то відчуття з'являється (якщо не знаєш теорії) і наберається та база простим "здиранням на слух", це не єдиний, звичайно, але найефективніший і найшвидший спосіб навчитися імпровізувати і лабати "сходу".