Якшо серйозно, то ні одна партія поки мене не влаштовує ні ідеологічно, на чисто програмно, ні, тим більше, лідерами. Одні популісти і шароварники кругом
ок, спростимо питання. тебе приваблює:
- команда, які ти довіряєш і на яку ти можеш покластися
- політичні гасла, які справедливо звучать
- економічна програма, яка має сенс і перспективи
- бо там весело і гарні хлопці, наприклад, брат німфиОО
ой, ну це взагалі набір ідеалістичних формулювань, жодне з яких не має перспективи втілення. я навіть не знаю, як таке можна декларувати. хоча звучати воно може красиво (а комусь страшно - як от суд над кпсс).
а комічним було про метановий газ, розробки шельфів і вихід з євроазіатських структур. ні грама реалізму.
якщо це тобі комічне, то поржи) СВОБОДА дій)))
Якщо на то пішло, то будь-які реальні справи починаються з ідеалістичних формулювань. Просто треба вміти їх правильно втілити в життя.
А які на твою думку у програмі мають бути реальні дії?
пропонувати використовувати метановий газ із донецьких шахт замість російського може тіки двієчник. це не то шо комічно, це трагічно. а про таке писав один із чільників свободи. свобода дій обмежена законами природи і законами, встановленими в соціумі (як-от міжнародним правом). а україна обмежена ще й географічно, і виключати фактор наявності росії чи всіляко відкараскуватися від нього, як і від спадщини срср, може тіки дуже недалекоглядна людина.
реальні дії мають хоча б мінімально включати інший бік медалі. а у свободи всі медалі - однобокі. чи то пак, тягнибокі
Українці весь вік тільки те і робили ,що включали другий бік - російський і що?Бо ми завжди такі поступливі…реалістично все враховували і "по-братньому" враховували фактор наявності Росії і що?До чогось доброго це призвело?О так найбільша спадщина, яку оставило нам СРСР це страх за те.що ми самі ні на що не спроможні без тої довбаної Росії!
бо так і є. європі ми не потрібні, свого нічого ( нафти і газу ) немає, а з азії тягнути дорого і геморно. або співпрацюємо з росією, або ганяємо на конях по безкрайним полям неньки
не варто плутати поступливість і формулювання національного інтересу. національний інтерес не можна формулювати від супротивного. ідеться не про братерськість, а про вигоду. відмовлятися від російського газу - невигідно. навіть якщо споживати його - теж невигідно. будь-який найпримітивніший розрахунок свідчить на користь менш невигідного споживання російського газу. те саме стосується і ставлення до спадщини срср.