Інтерв`ю з Григорієм Демченком (гітаристом Free Breath)

punker_vague | 16 | Розділ: Новини | 29 серпня 2010 10:14

Григорій Демченко: «Ми хочемо створювати таку музику, яку не було б соромно грати на Європейських престижних фестивалях.»

Нещодавно львівські фанк-рокери Free Breath виклали в мережу свій дебютний альбом під досить цікавою назвою «Легке».
Що таїть в собі концепція альбому, а також про важкі будні легкої позитивної рок-музики – про це наша розмова з гітаристом гурту, Григорієм Демченком.

---

Нещодавно Ви виклали в мережу свій дебютний альбом, що отримав назву «Легке». Чому саме така назва?
Насамперед я хочу сказати, що ця назва відображає саму сутність цього релізу. «Легке» не є важкими речами. Це легкі веселі мініатюрки, які ми створили в певному настрої; які відображали нас на той момент нашого життя. Наш дебютний альбом є музикою, яку можна вважати своєрідним lounge. Це легкий прифанкований музон, переважно з рок-ритмами в основі. Даним релізом ми хочемо подарувати людям позитивний настрій.

Чому Ви так довго готували матеріал для дебютного альбому? Адже групі вже майже два роки?
Матеріал було записано приблизно рік назад. Насамперед, група зараз перебуває в постійному творчому становленні, в нас змінився барабанщик, і ми почали грати більш серйозну, більш дорослу музику. Альбом, який ми презентували, не є джазом і не є фанком у чистому вигляді. Це – funk rock. В цьому альбомі відсутня колективна імпровізація, яка характерна для джазової музики. Ми навіть не хотіли видавати цей альбом, але оскільки він нам дуже подобається і є відображенням нас такими, якими ми були рік назад, ми все ж таки вирішили, що цей матеріал заслуговує оприлюднення. Ми довго над цим думали і врешті-решт вирішили зробити Інтернет реліз цього матеріалу.

У вас змінився барабанщик. А в якому складі був записаний «Легке»?
Він був записаний в складі: Сашко Омельченко – бас-гітара, я записав гітарні партії, Ромко Фещак записав чудесні саксофонні імпровізації, а Сергій Тучапець (нині барабанщик гурту kofei.in) записав партії ударних.
Сесійними музикантами були Юрко Рокецький (вокаліст гурту Green Silence) і Дмитро Слєпухін (гітарист гурту Green Silence). Діма також грав на клавішах з нами на одному концерті. Також з нами деякі речі на минулих «Флюгерах» виконував талановитий молодий джазовий піаніст Юра Середін.

Дмитро Слєпухін писав гітарні партії?
Дмитро писав бек-вокали. Він писав високі бек-вокали, і не тільки високі. Додам щодо співпраці з Юрком Рокецьким. Ми з ним вирішили записати декілька пісень такого хорошого, легкого, але тим не менш естетичного поп-формату. Саме ця ідея була закладена в цих піснях. І оскільки ми дуже поважаємо Юру як вокаліста, то нам дуже було приємно з ним працювати. Ми записали три речі, дві з яких – англомовні, а одна – україномовна. Ці пісні відображають наше розуміння поп, естради – це не є унила попса примітивна, а хороша музика. Є папса, а є хороший поп-музон. В цьому і полягала наша співпраця з Юрою Рокецьким, і ми дуже задоволені тим, як він виклався, як записав ці треки.

Де ви записували свій дебютний альбом?
Цей альбом ми записували на студії СИХІВ|rec. Писав Юра Кривак з групи ХY4, і деякі треки, допомагав записувати Максим Хоменко. Зведенням усього матеріалу займався Максим Хоменко.

Група вже доволі довго існує, але дає достатньо мало концертів. Чому так виходить?
Ну, насамперед, я не вважаю, що ми даємо мало концертів. Ми даємо «правильні», хороші концерти. Ми не прагнемо виступати будь-де, і робити це кожного тижня. Два рази ми брали участь на фестивалі [/b]«Флюгери Львова»[/b], цього року ми брали участь на фестивалі «FortMissia», також в планах розширити наше поле концертної діяльності. Чому так? Тому, що нашою основною метою є розвиток нас, як музикантів, ми намагаємося створити реально круту музику. Ми хочемо, щоб слухач, який прийшов на наші концерти почув щось незвичне.

Розкажи детальніше про фестивалі. Де вам приємніше грати в клубах чи на фестивалях?
В клубах треба більше качати, точніше треба більше качати на фестивалях… короче, качати треба всюди! Взагалі, я вважаю, що молоді групи мають грати хорошу качову музику не впадаючи в «унилість» і «смурняк». Ще, як на мене, на фестивалях потрібний більший драйв, а в клубах – більший формат під атмосферу клубу.

Хто в вашій команді пише композиції, як вони взагалі створюються?
Більшість композицій, тем, мелодій створюю я. Але аранжування ми робимо всією групою. На момент запису альбому «Легке», ми не ставили собі за мету записати десятихвилинні і п’ятнадцятихвилинні композиції з імпровізацією і дуже великим розвитком. Ми на той момент хотіли записати форматні речі, які були б прифанкованими, щоб народ зрозумів цей драйв, який є в фанку, і донести це все, через більш доступні слухачам рок-ритми. Саме тому, ми не вважаємо цей матеріал важким в технічному плані, на відміну від нашого нового матеріалу, який є більш важким, більш інтелектуальним, набагато більше імпровізаційним, композиція і структура якого є більш складною.

Ваші улюблені виконавці?
Улюблених виконавців є дуже багато, список їх надзвичайно великий: від джазу до важкої музики. Не бачу потреби перелічувати їх.

А як щодо львівських виконавців? Що ви думаєте про ситуацію з рок-музикою у Львові, і про таке явище, як «Львівський Рок»?
Хочу сказати, що ситуація в нашому місті не є такою поганою, як її дуже часто вимальовують на усіляких Інтернет форумах, при спілкуванні між музикантами. В нас дуже багато талановитих людей, які живуть заради музики. Наприклад, нещодавно двом дуже хорошим львівським гітаристам була запропонована гра в доволі відомій українській групі, яка заробляє високі гонорари. І спочатку один, потім другий, відмовилися від участі в цій команді, що свідчить, що для цих людей на першому місці є музика, а не грошові гонорари і вони дуже комфортно себе почувають у власних колективах, створюючи музику, яка їх задовольняє і задовольняє багатьох людей. За це цим двом хлопцям дуже великий респект.

Що це за хлопці i що це за групи?
Це не розголошується, якщо вони самі захочуть, то самі скажуть.

Ок, будемо їх шукати …а в принципі, які львівські колективи Вам подобаються, чиї записи Ви слухаєте і чи відвідуєте їх концерти?
Я не можу сказати, що мені подобаються конкретні групи. Мені подобаються багато музикантів з різних колективів, ці люди спрямовані на створення хорошої музики. Не завжди це виходить добре, тому що багатьом не вистачає розвитку: люди збираються, створюють десь речей п’ять, дають концерти, записують демо-альбоми, демки і потім починають працювати в такому ж самому ключі. Тобто, надалі створюють матеріал, подібний на самих себе, починають клонувати себе)). Не вистачає розвитку і немає динаміки. Це взагалі є проблема багатьох груп світового рівня…

Наприклад АС/DС?
Ну, АС/DС якраз і є групою, яка працює більш-менш в одноманітному ключі. Тим не менш, їхнім фанатам це подобається, не зважаючи на те, що в AC/DC альбом на альбом схожий.
У Львівській рок-музиці ще існує проблема, що люди не хочуть розвиватися, не хочуть перебороти себе, щоб піднятися на вищий рівень. На прикладі нашої групи – я стараюся, щоб ми завжди, з кожною новою річчю, не повторювали себе і виходили на більш якісний, на більш солідний рівень.
Ще існує проблема пошуку однодумців, які б повністю поділяли музичні смаки і взагалі творчий напрям. Тому дуже часто в групі комусь щось не подобається – від того виникають чвари. Не забуваймо звісно про грошову складову. Вона вирішує багато, але це не є головним, я вважаю що музика створюється не для грошей, а для самовираження людини.



Нещодавно, десь півроку тому, Free Breath «солідно» засвітилися на трибьюті RHCP, організатором якого виступив ваш басист Сашко. Чи в програмі колективу до сих пір лишилися кавери і як ви взагалі ставитеся до каверів в репертуарах груп?
Цей концерт був давнішньою мрією Сашка. Він його планував раніше, хотів зробити ще роки три-чотири назад, коли ще існувала «Лялька». Тоді це не вийшло, але тепер він нарешті реалізував свою мрію, зробив трибьют своєї улюбленої групи. Готуючись до нього, ми відібрали багато «убойних» речей. Не «попсових»! Я вважаю що ми справилися з задачею, змогли передати частину цього драйву (щоби передати весь драйв – треба жити в Каліфорнії, звідки родом "чілійські перці"). Тоді всі відпрацювали дуже круто: і ми, і Юра Рокецький, який тоді був на вокалі, і Сашко Шелест (нині – барабанщик Prime Time) так само виклався на повну катушку, продемонстрував, що він дуже хороший драмер. Наразі, ми не виконуємо цих речей, тому що це – чужі твори.

Free Breath працює в іншому напрямку. Хоча в планах є співпраця з одним дуже хорошим чувачком, відомим МС на теренах Львівської сцени, але це буде скоріше сайд проект. Там буде більш важка музика гратися. Більше «фака».

Як відомо, ваш басист Сашко пише бас для групи 4ерВоНе. Чи запрошують Вас кудись сесійним музикантом?
Мене особисто нікуди не запрошують сесійним музикантом, напевно тому, що у Львові є дуже багато гітаристів. Кожен гітарист себе вважає «супер-звєздою», тобто з гітаристами в нас більш менш все нормально , а от з басистами - чомусь, ні. Їх взагалі на пальцях можна перелічити, а барабанщиків – ще менше. Розвиток більшості наших львівських барабанщиків зупиняється на тому, що вони вивчають пару простих рокових ритмів, одну-дві польки, ну там з карданчиком може пару фішок, пару легких бласт-бітів і все. На тому їхній розвиток дуже часто закінчується. Ну, я не маю на увазі, звичайно всіх, але нажаль в більшості випадків – це так. Це і є ще одною причиною поганого розвитку львівської рок музики, оскільки немає потужної основи, не має хороших зв’язок барабанщик–басист, які потрібні для створення так званого качу, груву, драйву і тому подібних речей. На пальцях так само можна перелічити всі достойні ритм-секції міста Львова. Я думаю, кожен меломан їх знає.

Ваші творчі плани, ваш новий матеріал, і як скоро він буде записаний?
Наразі створено десь 6-7 серйозних речей, з широкими імпровізаціями, цікавими аранжуваннями, дуже качових і мелодійних. Плануємо невдовзі записати одну, більш просту річ. Запис буде проводитися одночасно всією групою, так в принципі і потрібно писати таку музику. Музиканти мають відчувати одне одного, музика яка є джаз-роком, або хорошим фанк-роком, має писатися вживу. В світі так і робиться. Тому що невідомо куди твоя думка полетить в той чи інший момент. А фанкі група не повинна грати як запрограмована, по набору 20 тактів того, чи іншого. Вона повинна розвиватися, і грати те, що бажає її душа.

Новий матеріал буде більш джазовим і більш важким?
Так, це вже буде джаз-рок, з наявними широкими імпровізаціями і більш складною композиційною структурою речей. Ми будемо старатися робити все, щоб цей матеріал задовольняв в першу чергу нас самих, тому що ми, як музиканти дуже критично до себе ставимося. Як тільки ми будемо готові, і все буде повністю задовольняти нас, ми його запишемо. Для нас найбільш головне - це навчитися грати хорошу, цікаву, складну і технічну музику яка би задовольняла нас і наших слухачів. Ми хочемо створювати таку музику, яку не було б соромно грати на європейських престижних фестивалях.

І наостанок, ваші побажання читачам і слухачам?
Добра, здоров’я, злагоди, любові, щастя… Музикантам – повного самовираження, меломанам – кожен день відкривати для себе щось нове. Адже коли відкриваєш для себе щось фантастичне – то для тебе то радість величезна.


P.S. Альбом "Легке" можна прослухати на MySpace сторінці гурту:
http://www.myspace.com/freebreathua

та вільно скачати:
http://www.mediafire.com/?133hl480dzcbicg
http://depositfiles.com/files/90qw2k18w

Спілкувався: Євгеній punker
Фото: Андрій Деркач