Твір
Hippie
| 55
| Розділ: Творчість і мистецтво | 3 серпня 2010 14:53
Завдання я отримала того вечора, коли саме збиралась відвідати новий клуб \"На Лисоні\". Мій старий моб заспівав корпоративну мелодію \"Єрихонські труби\", і шеф повідомив про нового респондента, за яким потрібно встановити стеження. Я увімкнула факс у небесній канцелярії і щілинка процідила фоторобот об\'єкта і просто фото, на якому хтось стояв на даху будівлі (судячи із сецесійної тематики архітектури піддашя, це була митниця), а справа чиясь рука (власник не потрапив у кадр відфаксованого фото) простягала предмет, що скидався на пляшку із невідомим вмістом. Під зображеннями були виведені два слова прописом. Одне із них затерлось в процесі трансмісії в силу з\'юзаної техніки в головному офісі (та й про який апгрейд може бути мова, якщо головний слоган нашого шефа \"Роздай усе бідним!\", а спонсорів не дочекаєшся), інше \"=курва\" (чи, може, я зле прочитала).
- Гм, - подумала я. Зрештою, на більше моя фантазія не спромоглась, бо даних було як ніколи обмаль. - Подивимось, чого нам бракує.
Я розгорнула пергамент факсового повідомлення, і почала виписувати в різні колонки дані: невідомі, змінні і незалежні.
Єдине, що було відоме і незмінне, це те, що об\'єкт - безсумнівно, особа чоловічої статі, що стоїть на даху.
І ця \"курва\", якій невідомо що (чи хто?) дорівнювало.
Можливо, пляшка.
Можливо, митниця.
- Вічно шеф мені підсуває якихось неврівноважених молодиків. - Пробурмотіла я собі під ніс. - Невже досі випробовує? Невже я все ще не довела своєї професійності і мене слід щоразу наражати на спокуси з минулої посади?
Я подумала ще хвильку, вирішила, що відомих даних у цій справі більше немає і підвела рішучу риску.
Завдання виглядає непростим. Одні ікси та ігреки. Змінні встановити можна було б, якби ще хоч щось з\'ясувалось. Але! І тут мене осінило. Ніде не вказано, що я повинна утримуватись від втручання у перебіг подій, як це було у всіх попередніх випадках. Геніально! Це означає, що шеф нарешті довірив мені завдання, яке може гарантувати підвищення і додаткове пір\'я на верхніх згинах! Звичайно, доведеться вдавати усю безстатевість свого рангу і забути про вагон досвіду досягнення мети жіночими способами… Але хіба воно не варте підвищення?!
На радощах я натягнула улюблене бікіні кривавого кольору (мліючи від передчуття підвищення я навіть уявила, як його невдовзі стане важко застібати ззаду під такою кількістю пір\'я), накинула сріблясту туніку, і вже на льоту всунула ніжки у білі хутряні босоніжки з зав\'язками до колін. За сумочку сьогодні слугуватиме сагайдак для стріл - на відкритті клубу влаштовують карнавал і буду Амурчиком.
Не тямлячи себе від щастя, я випурхнула на вечірку, пританцьовуючи біля кожного світлофора.