Інтерв'ю з «Prime Time»
Egoman
| 48
| Розділ: Інше | 28 липня 2010 0:50
Хобі плюс робота дорівнює фірма
Група «Prime Time» – про шоу-бізнес та його відсутність
Вони молоді, творчі, розумні, талановиті, дружні, з власними поглядами на життя і суспільство. Вони – рок-гурт «Prime Time» («Найкращий час»): Паша Яворський, Фелікс Д., Діма Чаплаєв, Роман Семен (Сем), Діма Сисоєв та Алекс Шелест (зібрав усіх в одну купу). Надзвичайно різні за характером, віком, поглядами, емоціями, захопленнями: Діма Чаплаєв поєднує математику, вивчення іноземних мов з творчістю; одне з найважливіших хобі Сема – авто, швидкість, адреналін; Діма Сисоєв паралельно займається спортом, зокрема, вільною боротьбою, боксом; Фелікс працює ще на двох роботах, отримуючи від них задоволення, одна з яких – звукорежисер в театрі; флірт з дівчатами – одне з основних хобі Алекса, а також колекція парфумів; Паша – майстер спорту з бальних танців, у 2005 році – чемпіон Західної України. Але єдине, що їх всіх об’єднує, – це музика. Саме вона зібрала їх разом, музика – найголовніше хобі, робота, їхнє існування. Вони нею дихають, нею живуть!
– Хто є лідером гурту?
Алекс: Усі. Кажуть, що так не може бути, але в нас нема одного яскраво визначеного лідера. Найкрутіші гурти, які досягли надзвичайної популярності – це ті, де в колективі кожен зірка, яскрава особистість. До прикладу, будь-якому рокеру назвати гурт «Metallica» – і всі поіменно знають учасників. Мені не подобаються такі колективи, не хочу нікого ображати, як «Океан Ельзи». Є такий Славко Вакарчук, якого всі знають, а хто там гітарист, хто клавішник – без поняття. А в нас кожен зірка по-своєму, кожен на виду, і це класно, ми навіть не прагнемо до єдиного лідера.
Діма Сисоєв: Багато гуртів, які думали, що в них є лідер, розформовувалися, бо кожен вважав, що саме він є фронтменом, тому починалися суперечки. А в нашому колективі дружня атмосфера, і ми пліч-о-пліч долаємо усі проблеми, які стосуються безпосередньо не лише гурту, але й нашого життя.
– Ви виконуєте лише англомовні пісні? Якщо так, то чому?
Фелікс: Так воно є. Це мова рок-н-ролу. Знайти щось своє, як-от Руслана, що чітко знає, яку музику робить і весь світ це сприймає, важко. А в рок-музиці українська мова не так звучить. Тобто це лише на кордонах фольклору, далі ти не висунешся.
Алекс: Я особисто не сприймаю україномовної музики, не хочеться робити такий собі внутрішньодержавний продукт. Наша мова сприймається у межах країни. Мало є таких рок-гуртів світового рівня, які виконують пісні власне державною мовою. От «Rammstein» пробився зі своєю квадратною німецькою мовою (сміється), але таких – одиниці, більшість європейських гуртів виконують англомовні пісні. Так сталося, що основний вид пересування – автомобіль, це не самокат, не лижі. Так само мова рок-н-ролу – англійська – це інтернаціональна мова, її вивчають у більшості державах, якби була німецька, ми б грали німецькою.
– Алексе, як ти ставишся до українського шоу-бізнесу?
– А він у нас є?
– Якби міг, то що б ти в ньому змінив?
– Все, абсолютно. Насамперед змінив би міністра культури, всіх суддів різних фестивалів і конкурсів, тому що це суцільна корупція, хабарі, фонограма все вирішує. Насправді є багато молодих талановитих гуртів, вони просто сидять у підвалах, гаражах, їх ніхто не бачить, і не чує.
– Скажи, як пробитися цим молодим гуртам, якщо всюди корупція, гроші, всі наперед вже знають, хто переможе?
– Дуже просто. Сьогодні набагато легше це зробити, ніж колись. Наприклад, раніше записати треки було складно, адже бракувало нормального апарату, поняття „студії“ – це було „космос“, тобто гурт лише мріяв побувати на студії, не кажучи вже про запис. На сьогодні така штука, як інтернет, набагато спростила процес розкрутки себе як артиста. Щодо студії, то зараз є доступ до професійних інструментів і не за такі вже великі кошти. Коли ти вже записав треки і якщо в тебе є інтернет, автоматично можеш себе вдало прорекламувати. А люди, за принципом “ланцюжка” в цьому допоможуть, бо люди – це і є шоу-бізнес.
– Сьогодні ми спостерігаємо, що багато співаків чи музичних гуртів підтримують кандидатів у президенти під час виборчої кампанії. Що це: піар, заробляння грошей чи справді підтримка, якісь власні переконання артистів?
Паша: Бабло перемагає зло. (сміх)
– Чи погодився б “Prime Time” брати участь у таких заходах?
Алекс: Так, звісно. Ліві сили, праві, комуняки – немає значення. Це не означає, що ми підтримуємо того чи іншого кандидата, ми просто заробляємо. Підтримка майбутнього президента не є якоюсь благодійною акцією, за це платять гроші. І коли є робота, то чому б її не виконати?
– Чого ви хочете досягнути протягом наступного року?
Алекс: Для початку, дописати альбом, зняти кліп і порвати всіх!(сміється)
Фелікс: Хочеться простого людського успіху, визнання команди, її справи.
– На завершення – побажання прихильникам та початківцям.
Діма Сисоєв: Більше контакту між публікою і командою, бо це круто, ми будемо дарувати енергію, музику, головне, щоб це поверталося. І гурту хотів побажати взаємовіддачі, щоб ми цінували один одного.
Діма Чаплаєв: Хочеться подякувати за віддачу прихильників, бо вони – наше натхнення і стимул до праці. Без них ми – ніхто.
Алекс: Побажання молодим гуртам – робіть те, що вам подобається, що ви любите і отримуйте від цього кайф, бо хобі плюс робота дорівнює фірма!
Розмовляла
Євгенія Вавринець
09.06.2010 04:00
Оригінал новини на сайті Львівська Пошта - http://news.lvivport.com/content/view/31747/30/