Репортаж з фесту Cyber Front та концерту In Strict Confidence (+відео)

Nikman | 1 | Розділ: Враження | 25 травня 2010 0:24

15 травня Український готичний портал святкував 12 років своєї діяльності. З тої нагоди його команда започаткувала новий фестиваль — «Cyber Front», хедлайнером якого стали чудові німці «In Strict Confidenct». На розігріві ж виступили ряд гуртів з України, Білорусі та Молодови. Фест став першою спробою об’єднати в одну когорту достатньо розпорошену українську готично-індустріальну тусівку. Чи стане фест саме таким місцем — покаже час.
Мені ж видалась нагода завітати на нове дійство і поглянути як в нас ідуть справи на кібер-фронті. З собою взяв камеру, щоб фільмувати оте все для ілюстрації звіту.

---

Хоч фест і розпочався з не найкращих українських манер — затримка майже на дві години. Та попри те від цієї точки відліку все йшло за чітким і відлагодженим сценарієм. Не відчувалось урізаних версій виступів гуртів, або якогось поспіху. Мабуть, брак часу вдалось компенсувати вкороченням діджейського сету поміж виступів команд.

Дійство розпочалось близько 18:00 (замість 16:00) з виходу на сцену гітариста «Error:Genesis», а за сумісництвом і ведучого концертів від УГП. Публіки в залі було ще досить мало, позаяк більшість підтягнулись близько 21-22. Тож перша частина дійства перетворилась у такий-собі квартирник і саундчек для молодих гуртів, котрим явно бракує сценічного досвіду.

Першими на сцену вийшла група «Cryonix» — зовсім „зелені“ хлоп`ята, з яких двоє є вокалістами, один гітарист, і дівчинка, що жваво тицяла у маленькі клавіші. Окрім того у цьому всьому передбачалась активна участь ноутбуку. Вкупі з загальною молодістю та невпевненістю збіговиська трагічності усьому додавала погано зведена і перевантажена підкладка з якою в результаті мало що було чути. Позитивним моментом, звісно є те, що музиканти вірять у те, що роблять і намагаються відтворити щось наживо, а не закинути абсолютно все у підкладку.



Далі справи пішли дещо краще. Принаймні наступний проект викупив фішку, що якщо до будь-якої гоцанки додати концепт, то незалежно що то за гоцанка - концепт замінить усе. Групу «Т44» представили як „мілітарі-індастріел“, що чудово підтвердилось двома хлопами у зеленій військовій формі та двома дівчатками-пілотками, які танцювали на першому плані. Згрубша усе те шоу і полягало у тих дівчатках, позаяк хлопці лише тицяли щось у своїх ноутбуках, зрідка піднімаючи очі у зал.



Шоу — це, звісно, гарно, але за сам концепт мені стало сумно. Це все присвятили „Дню пабєди“ і гоцали під танцювальні ремікси російських військових пісень. Така-собі відрижка усієї тої істерії з парадом і георгієвськими стрічками, що була в Києві тиждень до того. Шкода, що Андрій Середа, як запрошений гість, не прийшов. Йому б точно «сподобалось», як українська молодь тішиться під окупантські пісні…

Наступними були київські «Dirty Bird 13». Ці друзі вже мали, принаймні, фронтмена, що був більш-менш впевнений на сцені. Він успішно відпалював надані йому 20 хв щастя на сцені і відривав публіку від насиджених місць біля бару. Згрубша, шаблонний EBM, але з доброю порцією підліткового драйву і бажанням привернути увагу. Виглядало принаймні щиро. А ще в них теж була дівчинка на клавішах. Напевно не вміла танцювати, тож їй втулили клавіші і поставили збоку :) Водночас незрозумілою є наявність на сцені пацика з ноутом, який як і попередні "герої" щось жваво тицяв мишкою. Мені от стало цікаво яку музику можна витицяти мишкою наживо? Закрадаються підозри, що то є кніпочки "плей/стоп" у якомусь плеєрі, або фотки гарячих дівчаток-пілоток з попередньої групи.



Далі на черзі були гості з Білорусі — «Diversant 13». Вони стали своєрідним якісним вододілом у атмосфері фесту, привернувши увагу більшості людей у Бінго. Троє людей на сцені об’єднали все те до чого прагнули три попередні команди: напівгола дівчинка на сцені (куди ж без цього :)?), драйвовий і харизматичний вокаліст, жива гітара і жорсткий біт. Тут усі підкладки вмикались зовсім непомітно, без зайвого мертвого тіла з ноутом. В результаті на сцені постійний рух, достатньо чистий звук, все грає між собою і качає. Музиканти підготували досить довгий сет, але в порівнянні з попередніми гуртами їх не хотілося відпускати зі сцени.



Після білорусів в музичній частині відбулась невеличка пауза під час якої глядачі змогли дати своїм вухам відпочити і потішитись вогняному шоу на сцені.

Наступним проектом став знайомий з останніх Дітей ночі future-pop проект з Молодови — «Alpha Point». Прожект складається з одного фронтмена і двох пі-джейок. Чувак круто підриває зал, ковбаситься, бігає по сцені і до завершення виступу віддає всі сили публіці. Щоправда дещо одноманітний музончик було б складно слухати не маючи перед очима картинки зі сцени.



Далі знову Україна в обличчі старенького EBM проекту «Error:Genesis». Хлопаки з досвідом грання в Європі не особливо переймались постановкою шоу. На сцені був лише гітарист так клавішник, який за сумісництвом ще й вокаліст. Тим не менше вони якісно вирізнялись звуком та не таким частим використанням заїжджених фраз, чим грішать молоді проекти. Єдине, що після відбивання мозку попередніми проектами було трохи важко сприймати не зовсім легких Еррорів.



Врешті черга дійшла до націкавіших проектів вечора. Першими з цієї когорти потішили «Mind:Shredder».

Хлопаки з перших же треків захопили всю увагу. Взнаки дався певний досвід живих виступів і зокрема виступів на великих майданчиках на кшталт фестивалю Пророк. Під час їх виступу нарешті пропало відчуття провінційності того, що відбувалось на сцені. Злагоджений проект в якому всі на своїх місцях: вокаліст, що бавиться з публікою, гітаристи, що рухаються на сцені і підспівують, файна мелодична і не перевантажена підкладка, інтро+аутро. Разом з тим музичка явно виношувалась як самостійний проект, а не як клон вже існуючого напрямку, щоб швидше влитись в русло. Після кількох годин однотипних гуртів Шредери виглядали як свіжий фрукт. До речі вони стали першим гуртом, якого натовп злагоджено кликав на біс.



Наступними око потішили «Dust Heaven». Давній cold-wave проект Олександра „Beholdera“ Гречаника (фронтмен Mind:Shredder). І невідомо, що більше дається взнаки — віддаленість від «сталіци» чи талановитість Beholdera. Бо обидва проекти слухаються легко і ненав’язливо, без зайвого пафосу. Музика хоч і витримана в одному ключі, але є щирою і не набридає. А концерт хочеться дивитися навіть якщо на сцені лише двоє людей з досить навіть простим іміджем.



Пишу вже дещо скомкано, адже добираюсь до головного героя вечора, легендарних німців — «In Strict Confidence». Німці приїхали у дещо вкороченому складі: на сцені не вистачало гітаристки, а на екрані біля сцени — відеоряду (цього я чекав з нетерпінням). Але попри це їх концерт був одним з кращих готичних дійств в Україні, на яких мені довелось побувати. І справа тут навіть не у дорогому шоу, якого тут навіть не було, а швидше в емоційному контакті цих людей з публікою. Вони були явно вражені щирим захопленням і підтримкою тих кількох сотень людей у залі, що підспівували майже всі пісні. Разом з тим в око впало те, що на відміну від більшості попередніх гуртів німці не перевантажували свій виступ підкладкою, з якої звучав лише мінімум ефектів і синтів, а також грали з живим барабанщиком, що зробило виступ набагато жвавішим. Був контакт з публікою, були чисельні «Djakujemo», були різні за настроєм і динамікою треки. Виступ тривав близько години, але після того музиканти ще тричі поверталися під ґвалт публіки на сцену.





Одразу після німців ще розпашілу публіку потішили кількахвилинною театральною постановкою з фаєр-шоу, а далі естафету перебрали ді-джеї, які вправно вмикали один за одним заготований плейлист на організаторському ноутбуці. Про мистецтво змішування треків на деках в реальному часі якось ніхто і не згадував… Чи то тільки у Львові до ді-джеїв такі високі вимоги?

Підсумовуючи концерт можу поставити йому тверду четвірку. Окрім затягнутого початку організація виглядала дуже чіткою і без жодних ляпів. На майбутнє хотілось б краще продуманого лайнапу, позаяк перша частина концерту перетворилась у перетікання однотипних гуртів одне в одного. Святкування річниці УГП успішно вдалось. Портал отримав купу привітань від гуртів та від публіки. На сцену виходили найактивніші учасники команди і зокрема особисті вітання приймав і сам засновник Віталій „Stranger“. Позитивний настрій заданий. Тож тепер можна чекати, що наступний фест буде таким на який справді хочеться чекати цілий рік.