Зарусифікована пастка...

| 46 | Розділ: Інше | 16 листопада 2009 20:36

Нарешті я повернулась до Львова. Проживши ніби цілу вічність в світі вивісок «Аренда» і «Открыто». Відповідаючи на дибільні питання «А почему ти гаваріш по українські» невтішною для них відповіддю «Бо я Українка». Чому життя приносить тільки смуток і праведне ниття несе негоди жмуток… За кожне слово боротись ніби воїн, просити і кричати. Сумно бачити як прогниває мова з середини, і на одинці в глухому куті, промовляти до себе «Слава Україні», бо нікому це більше не потрібно. Зневіра породила байдужість, а за нею ніщо, тільки вітер свище…
Хочеш відповісти? Авторизуйся!