Смак звуку або побачити невидиме
Kelt
| 49
| Розділ: Інше | 4 листопада 2009 9:27
Усім бадьорого ранку=) От буквально щойно надибав в одній книженції на цікаву інфу про таке поняття, як комплексна синестезична чуттєвість. Йшлося про категорію людей (доволі широку, як з’ясувалось), які сприймаючи звук, не лише чують його (у класичному розумінні), але й бачать, а подекуди відчувають на дотик (і тут явно не мається на увазі гепання басів десь у нутрощах)), смак тощо. Згадано там і композитора Скрябіна, для якого кожен звук дарував переживання світла та кольору, і багато інших немаловідомих у різні часи піплів. Зайвим пояснювати, що відчувають вони це все не під дією ЛСД чи інших звеселяючих препаратів, як можна було би подумати, а своїм первинним "здоровим" глуздом=)
Вось міркування одного із таких унікалів: "я зазвичай відчуваю слова опонента на дотик… а ще відчуваю вагу слова (у нас це сприймається лише метафорично). Деякі із них бувають дуже слизькі… а буває, що й лоскітливі (от сидить чуваня, рже, і ніхто не може зрозуміти чого; а йому виявляється лоскітно)…" Експерименти показали, що, скажімо, при подачі тону в 2000 Гц із силою звуку 110 Дб досліджувані бачили феєрверки, однак нарікали, що звуки подразнювали їм шкіру. А от, наприклад, на парах при переписуванні матеріалу із дошки в зошит, якщо виникали посторонні шуми, такі синестезетики скаржились, що написане ніби застилали клуби пари (або бризки) і тому юж по науці…
До чого я то все веду?.. Просто цікаво, чи є серед вас хтось із схожою радістю, або, принаймні, що думаєте з цього приводу (чи то дар чи тягар так би мовити).