Sziget: шматочок раю за 120 євро!!

Nikman | 0 | Розділ: Враження | 5 жовтня 2006 11:41

Саме там, далеко, за кремезною стіною Европейського Союзу, живуть і творять ті, кого ми бачимо на наших екранах чи комп”ютерах, які вже давно висять на наших стінах і цілодобово звучать у наших плеєрах. Абсолютно кожен знайшов для себе кращу групу/кращого вокаліста/ кращого барабанщика/кращого потенційного нареченого і все це ТАМ, шановні, а все довкола нас лише жалюгідні плагіати і невдалі клони недоторканих всесвітньовідомих кумирів. Побачити їх вживу – абсолютно нереально, з чим змирилася наша бурхлива свідомість й підсвідомість, але все-таки залишився запах, нав’язаної бажанням, рожевої ілюзії. З часом, ти починаєш звикаєш до думок про віртуальність живого Тома Йорка чи легендарних Роберта Планта та Іггі Попа. Здається, що все це десь дуже-дуже далеко. Там, де мене немає і ніколи не буде…

---

Але ось, в дорозі до Будапешту, вкотре читаючи програмку з переліком учасників фестивалю, в мене перехоплює дух і трусяться руки. Мої підсвідомі маразматичні бурмотіння – „Radiohead, Franz Ferdinand, Goran Bregovich, Prodigy, Placebo ” (списочок звйозд, до речі) стають ніби нав’язливою мантрою і прориваються у мої сни. Бо я їду на SZIGET, найкращий і наймасштабніший фестиваль світового рівня!!

З 9 по 16 серпня фізично мене просто не було на цій планеті, разом із 385 тисячами поціновувачів музики та мистецтва, що відмежувались від світу насильства, бруду і політики кордонами острова Obudai, що на Дунаї в центрі Будапешту. 66 музичних майданчиків, 250 най-найкрутіших музикантів, театральних колективів, гімнастів, танцюристів із 44 країн світу - і це не єдиний перелік того, від чого голова йде обертом і хочеться плакати:).

Вважається, що цього року на Sziget’і вперше була представлена Україна. Однак це, насправді, не зовсім так, адже кілька років тому, ходять чутки, тут виступала група із Закарпаття „Тячів-бенд” що співали спраглим екзотики европейцям гуцульських весільних пісень:) та київські театрали. Слід зазначити, що кілька років тому на Сігеті мали виступати „ВВ”, однак, за словами самого Олега Скрипки, організатори їхнього виступу з українського боку не впоралися зі своїми обов’язками. Цього ж року під сценою Wan2 блакитно-жовтих згуртовували наші „Mad Heads XL”. Навалило цього року і багато росіян, які приїхали підтримати свою групу „Ленинград”,що тотальними матюками та забійною ритмікою кидали натовп у шалені танці, не зважаючи на те, що крім українців, росіян та білорусів текстів їхніх пісень ніхто не розумів. На великий екран, що стояв біля сцени, можна було відсилати sms-повідомлення, які транслювалися стрічкою внизу в реальному часі. Серед меседжів були, наприклад, і такі – “Lenin – zhiv!”, “Putin – ackij sotona”, “Tchemodan, vokzal, Groznyj”, а якийсь російський хлопчина-фанат ходив з табличкою „Имел я в ж… Путина”.

Най-най-най були, звісно „Radiohead”. Шалений двогодинний концерт, 50 тисяч глядачів під сценою, прекрасний звук та зашибезні звукові ефекти - таке я раніше бачила тільки по телевізору:) Так вважали й організатори, адже саме цей виступ вони назвали одним із найкращих в історії фестивалю. Найкращим же концертом на цьогорічному(!) Sziget’і визнали виступ американців з пострадянським корінням (один із учасників є вихідцем із Одеси – і тут шматочки співочої нації:) із гурту „Gogol Bordello” з його шаленим циганським панком, який швидкими темпами здобував собі прихильників, а то й фанатів.

Особливо запам’ятався виступ ветерана панк-року Іггі Попа („Iggy Pop And The Stooges”), концерт якого був, мабуть, найбільш драйвовим та енергійним. Іггі вийшов на сцену у вузьких штанах, які спокусливо і повільно з нього сповзали і до кінця виступу, багатотисячна аудиторія милувалася принадами кумира. Не кожен день таке можна побачити:) Ось такий він, 50-тирічний американський рокер. Першого дня виступав ще один ветеран рок-музики - Роберт Плант із легендарних „Led Zeppelin”. Багато глядачів прийшло віддати шану ідолові, але виявилося, що Роберта ще ранувато списувати в комори історії рок-музики. Енергетики в чувака ще ого-го!

Всіма кохані і жадані Prodigy зібрали під сценою теж доволі не маленьку кількість аудиторії. Проте, їхній виступ вважають головною невдачею фестивалю, бо, крім великої кількості нецензурної лексики (навіть більше, ніж у „Ленинграда”!!!), традиційних електронних варіації та показної пихатості, нічого нового. Проте, думаю, справжнім фанатам ніщо не може зіпсувти кайфу.

Щодо важкої музики, то цьогорічними хедлайнерами на майданчику Hummerworld були такі відомі гурти як Cradle of Filth, Cathedral, Gamma Ray, Fear Factory, Morbid Angel та інші.

Дуже популярним є майданчики латино-американських та африканських виконавців, уже другий рік поспіль збирають аншлаги виконавці на ромському майданчику. Велику кількість прихильників мають блюзовий та джазовий майданчики, увесь тиждень на дискотеках фестивалю до світанку виступають кращі ді-джеї світу. Оригінальною була так звана „беззвучна дискотека”, коли люди енергійно танцювали під музику з навушників, а решта публіки споглядала збоку, як тих людей ковбасить на фоні повної тиші. Незабутнє враження залишилось від виступу німецького театру „Titanik” – вночі актори на вигадливих, власноруч сконструйованих, велетенських монстрах (щось між велосипедом та автомобілем), з яких виривалося полум’я та спалахували феєрверки, їздили прямо поміж глядачами, влаштовуючи між собою бої та перегони. Небезпечно, але вражаюче ( власне назва театру, чесно кажучи, мене спочатку відштовхнула:)Ще цього року на фестивалі проводилась чергова акція – учасники та гості фестивалю створили кілька тисяч проектів з розмальовування… корів, за що їх щедро вписали в Книгу рекордів Гіннеса.

Sziget – це ВСЕ, мої любі! Все про що тільки можна мріяти, все , що тільки можливо побачити і почути. Молодіжна Европа відтусувалась на славу. Взагалі, Sziget особливий тим, що організатори намагаються зібрати в одному місці найвідоміших представників абсолютно різних стилів і напрямків музики, згуртувати абсолютно різноманітну аудиторію, цим самим яскраво демонструючи що МУЗИКА єднає УСІХ!! Алилуя!!

Kylbaba