Два Шевченки!

, | 44 | Розділ: | 23 вересня 2006 1:08

Незалежність, схоплена пухкими лапками буржуїв і шароварщиків – нацдемів зробила з Шевченка символ.
Їх симулякр Шевченка – це дід-плаксій. Він близький тирсовим серцям Павличка-Драча, і чужий нам.
Їх Шевченко – це пузатий селюк із мудрістю города і сапи. Він мордатий і хворий на простатит. Імпотент.
Наш Шевченко – молодий і бойовий. Попередник Лімонова і Міллера. Наш Шевченко – напівголодний інтелектуал. Із злобою на світ і ерекцією. Він ненавидить поміщиків і спить із їх баришнями.
Їх Шевченко – деформований як нецке. Він – святий. І, як усі українські святі, безплідний і з атрофованими яєчками.
Наш Шевченко – баламут і революціонер. Брудний як Христос, що кохається із Магдалиною. Він бунтує. Захоплюється козаками і Гусом. Як ми ETA та Хорстом Маллєром. Він нікому не довіряє. Ставить, задовго до Ніцше, під сумнів слова Бога.
Їхній Шевченко – генетично модифіковане м‘ясо. Гарне і блискуче. Але без смаку. І від нього – розлади шлунку.
Наш Шевченко – шашлик із гострим соусом і келих червоного вина.
Тому нам із ними не по дорозі. Ми йдемо, руйнуючи, щоб будувати.
Вони ж п‘ють горілку із салом і співають „Ще не вмерла…”
У кожного з нас свій Шевченко.© Український Аванґард