Тиша як музика
Barma
| 15
| Розділ: Інше | 6 серпня 2009 9:40
Музиканти гурту "Green silence" про мистецтво, байдужість до нього та Таїсію ПовалійЛіто - час фестивалів, час насиченого музичного життя на Львівщині та в Україні загалом. Недавно з музичного фестивалю "Тарас Бульба" повернулася львівська група "Green silence", а днями вона виступала на фестивалі "Поїзд до Яремчого". Проте нам вдалося зустрітися та поспілкуватися з учасниками групи. Зокрема з Анатолієм Горою (барабани), а незабаром до розмови приєднався і вокаліст - Максим Барна.
"Green silence" важко навіть назвати групою тому, що кількість інструментів, яку використовують музиканти, може претендувати на невеликий оркестр. Зокрема, це - гітара, басгітара та акустична гітара, клавіші, акордеон, усна гармоніка, духова секція (саксофон, труба, тромбон), ударні та навіть банджо!
- Одним з недавніх творчих досягнень вашої групи є запис альбому. Але незважаючи на те, що групі вже шість років, це - ваш дебютний альбом. Розкажіть, будь ласка, чому вам знадобилося стільки часу? Як відбувався процес створення альбому?
Анатолій Гора: Альбом створювався майже півтора року. Це не добре, бо він повинен писатися на одному подиху, під одними враженнями і настроями. А так щось забувається, а щось з'являється зовсім інше… Все це, звичайно, через гроші. В нас немає спонсорів, а просити ми не вміємо і не хочемо. Якщо людина залежна від когось - вона перестає бути собою. Те саме з групою. Ми хочемо грати свою музику, а якщо в нас буде продюсер, то він вказуватиме що, як і коли грати.
- Презентація вашого альбому була доволі оригінальною. Все відбувалося у Палаці культури
ім. Г. Хоткевича, альбом було проілюстровано концертом групи і все більше нагадувало звичайну зустріч із шанувальниками, ніж довгоочікуваний дебют компактдиска.
ImageАнатолій Гора: На це є багато причин. І запис, і презентація компакту робилась лише за наші особисті кошти. Заробили - записали одну пісню. Зібрали трохи грошей - орендували зал. Ми хотіли принести людям радість. Хотіли, щоб всім було весело і радісно, щоб всі добре провели час. Можливо, нам не все вдалось ідеально і так, як хотілося б. Але ми стараємося. Не помиляються тільки ті, хто нічого не робить. Звичайно, після концерту підходили і казали, що це не так і те не так, і що ведучі трохи знуджували людей. Але я завжди кажу: "Зробіть краще!".
- Розкажіть, будь ласка, про створення групи, про свою творчість, пріоритети…
Анатолій Гора: Нам вже шість років, але формувався сучасний склад досить довго. Раніше було три учасники і вісім - тепер, хоча ні, зараз нас навіть дев'ятеро, бо колишнього тромбоніста ми не хочемо відпускати, але й нового також шкода втрачати. Тому гратимемо в два тромбони (сміється). Взагалі вісім музикантів у групі - це дуже багато. Звичний склад - четверо, максимально - п'ятеро. Уявіть, як важко ділити на всіх гонорар!
Але багато мідних духових інструментів - візитівка нашої групи. Без них ми звучали б не так. Без духової секції "Green silence" існувати просто не може.
- Які критерії до музикантів вашої групи? Адже серед вас багато професіоналів, музикантів, які закінчили консерваторію. Що є пріоритетним для ваших учасників?
Анатолій Гора: Головне - грати добру музику. Наш колектив - це колектив однодумців. Ми відчуваємо, хто наша людина, хто може грати з нами, а хто нас просто не розуміє, не відчуває, хоча може бути добрим музикантом. Ми разом збираємося, спілкуємося однією мовою, відчуваємо настрій один одного і разом пишемо музику. Головне, щоб це всім приносило задоволення! І нам, і слухачам… Хоча і гроші заробляти треба. Але все буде, на все свій час.
- Ви можете назвати стилі музики, групи, відомих музикантів, на яких орієнтуєтеся, які справили на вас враження, які є вашими вчителями?
Анатолій Гора: Це не легке завдання визначити один стиль чи одного виконавця. Кожен з учасників групи має своїх кумирів, свої вподобання. Тому ми й не зупиняємося на чомусь одному і граємо музику різних стилів. Це - фанк, фолк, рокнрол, джаз. Головне, щоб музика була якісною. Наша творчість - це суміш стилів. - Нещодавно ви повернулися з фестивалю "Тарас Бульба". Розкажіть про поїздку. Чи задоволені результатом? Сподобалася організація, атмосфера?
Анатолій Гора: Поїздки фестивалями нічого не дають колективу. Ні фінансової підтримки, ні розкрутки… Єдиний позитив - познайомитися з цікавими і потрібними людьми. Так і сталося. У нас зав'язалися цікаві знайомства. Проте, збираючись на фестиваль, ми знали, що жоден титул не буде наш, тому що це інший формат. - Ви завжди настільки категоричні щодо фестивалів? Чи може таке ставлення у вас з'явилося з часом?
Анатолій Гора: Звичайно, ми намагаємося відвідувати якомога більше фестивалів. І так було завжди. Зокрема, в 2006 році ми посіли друге місце в "Перлинах сезону", свого часу взяли гранпрі фестивалю "Крок у майбутнє". Були на фестивалях у Польщі, а траплялись і випадки, що був вибір грати за гонорар на концерті чи грати на фестивалі, і ми обрали перше.
Максим Барна: Особисто мені поїздка дуже сподобалася! Супер! Багато позитивних емоцій, відпочили, виступили… Особливо запам'ятався наш виступ в одному місцевому клубі! Всі веселилися і ми, і слухачі, й учасники інших груп! Справжній драйв! Те, що треба! - Днями ви виступали на фестивалі "Поїзд до Яремчого". Які враження залишились від цього виступу?
Анатолій Гора: Ми дуже задоволені! Хоча перед тим ще мали концерт у Києві. Графік дуже щільний, вже навіть трохи втомлені тепер, але виступили добре. Грали безпосередньо перед виступом Таїсії Повалій. І наша група, і наша музика їй сподобалася, вона навіть похвалила нас. Думка людини, яка вже не перший рік займається музикою і доволі успішно, для нас є важливою.
- Можливо, питання про творчі плани є досить банальним, але всетаки, які завдання зараз ставить перед собою "Green silence"?
Анатолій Гора: Звичайно, ми плануємо грати музику. На жаль, Львів нас не любить… Я маю на увазі не публіку, а всіх тих, від кого залежить культурне життя міста. Для того, щоб десь виступити, доводиться просити, кланятись адміністраторам і організаторам. І безрезультатно, бо музика і творчість нікого не цікавить. Їм залежить від кількості проданого пива в клубах. В інших містах і ситуація - інша. Наприклад, в DokerPub'і в Києві, де виступають "Motorolla", "MedHeads XL", "Друга Ріка", - ставка робиться на музику, виконавців і те, щоб атмосфера вечора сподобалася відвідувачам, і вони знову прийшли. А в нас грають ті групи, які найдешевше коштують. Звичайно, якщо нам запропонують 400 грн за вечір, поділіть це на 8, виходить по 50 грн на учасника… Це смішно! Навіть на таксі мало, а інструменти треба привезти! Ми ж не під "фанеру" граємо! Максим Барна: Львів дуже пафосне місто, ми називаємо себе культурною столицею, а насправді тут дуже мало робиться для різнобічного культурного розвитку нашого міста. Добре, що відбуваються якісні фестивалі джазової музики. Але є й інша музика і є безліч гарних колективів, яких ніхто просто не зауважує. В один львівський клуб ми занесли свій компакт, потім зателефонували, щоб спитати, чи сподобалася музика. Виявилося, що його ніхто не слухав, і він лежить собі на столі в офісі. Тому так важко молодим і талановитим групам прокласти собі дорогу. Анатолій Гора: Справді, у Львові є не лише "Green silence", але є багато оригінальних колективів, які нікому не потрібні і яких ніхто не зауважує, бо так простіше. А львівські групи завжди якісно відрізняються на всіх фестивалях, вони мають в собі щось особливе, яскравіше, ніж всі інші… Тому, незважаючи на шість років існування, маємо переважно один сольний концерт на рік, який організовуємо за свої кошти, а потім ще довго віддаємо за нього борги. Перший такий концерт відбувся в "Ляльці", минулого року - в "Пікассо", і цього року - разом з презентацією альбому в Палаці ім. Г.Хоткевича. Але цього дуже мало…
Смайли
