хотіти народитися чи хотіти народитися в інших батьків, на іншій планеті, в іншому тілі і тп не має нічогісінького спільного з вдячністю. вдячність виховує культура, вона не притаманна від природи.
притаманна!
будь яка тварина відчуває хто його батьки, принаймні перший від народження час… як і мале дитя.
можливо тут слово вдячність недоречне… але я мав на увазі шось в тому роді… природня вдячність, не людська подяка як обовязок дивитись за батьками, коли вони постаріють… розумієш?
та шо ти таке розказуєш. зайченят висиджують різні зайчихи. леви спокійно вбивають собі подібних, в тому числі і власних батьків, собака вдячна тому, хто її годує, а не хто народив. про всіляких не ссавців я взагалі мовчу.
новонароджена дитина несвідома і вдячною бути не може ніяк.
розумію. обовязок це якраз і не вдячність, а обовязок. природної вдячності за народження не існує.
Ну, не знаю, я шото ніхуя не думаю, що варто продовжувати розмноження людей. Чим менше тим краще. Взагалі, хотів би, щоб всіх стерилізували, або щоб хтось почав ядерну війну.
Ну так це заєбісь. Я не хочу, щоб людство взяло і раптом вимерло. Хочу просто, щоб сталося щось жахливе, і світового масштабу, щоб заділо всіх і кожного.
особисто в мене ше не виросло то бажання і відчуття заводити дітей, тому мотивацій поки ніяких, як виросте то скажу!!!
поки шо мені хватає мого племінника!!!!
дітиска то велика радість, але й не менша відповідальність, такшо до такого вчинку тре добре дозріти!!!!!!!!!
ну материнський інстинкт взагалі річ цікава.і як правило зявляється після народження дитини (в перші години). в декого може і не прокинутись взагалі. але це не тільки людей стосується.
ну ж я не кажу, що у всіх так. ти ж сказала, що у тебе зараз його немає.що є нормальним.
ось наприклад серед тварин теж подібне прослідковується.. тобто до чужого потомства як правило вороже налаштовані, а не з любовю і сюсюканням. коли вже наприклад народжується власне, то тоді і прокидається материнський інстинкт. хоча і тварини від своїх дітей відмовляються
я з цим не сперечаюся )
але: неможливо мотивуватися тим, чого немає і чого людина не відчуває. поки немає дитини, неможливо її хотіти "просто так, бо інстинкт".
а той факт, що "інстинкт" не прокидається у "поганих" матерів, свідчить про те, що це вихована річ, а не вроджена. погано вихована дівчинка щодо традицій бути мамою, бавитися ляльками і любити пеленати - "інстинкту" не відчуває і після народження.
я спрощую, звісно.
і звичайно, я не маю права на 100% стверджувати, що інстинкту впринципі не існує. швидше за все, це все комбінація - складна суміш культурних традицій і боязні безслідно зникнути. але такої речі, як материнський інстинкт у поширеному розумінні, не існує - я впевнена.
ну, але ж не всі погано виховані мами відмовляються від своїх дітей.. деякі можливо йдуть на цей вчинок через тиск ззовні (батьки, лікарі ітд). відмовляються як правило в перші години після народження дитини, тобто коли ще не був створений цей звязок мами-дитини. та й в тих ж сурогатних матерів він зявляється, хоч і дитина не їхня. тому на протязі всієї вагітності з ними працюють психологи і тд. як не як, а гормони та природа роблять своє
тому я і кажу, що спрощую. я не хотіла вдаватися в кілометрові наведення прикладів різних ситуацій, коли "бувають обставини". не всі погано виховані матері відмовляються, і не всі добре виховані - народжують. можна проаналізувати ще їхні психотравми від абортів чи відсутність таких травм (теж, напевно, виховання відіграє найважливішу роль).
можна говорити про зв'язок між матір'ю і дитиною в перші години після народження, а можна говорити про феномен прив'язаності жертви до гвалтівника чи викрадача. можна дуже багато говорити про зв'язки і прив'язаності, але наука поки що не виявила інстинкту материнства. проводяться різні дослідження. я читала якось недавно, що є зона в мозку жінок, яка реагує на личко немовлятка, але жодне дослідження не витягує цієї реакції у більш ніж 43% обстежуваних (цифру можу точно не пам'ятати, але точно не більше половини, бо на цьому наголошувалось). при чому чоловіки реагують так само з приблизно таким самим відсотком (невелика похибка). що найцікавіше, коли замінити личко немовлятка на інше зворушливе зображення - котика, песика, курчатка - реакція у більшості така сама. де зловити той інстинкт за хвіст?
у тому, що існує культура виховання відповідальності і дбайливості, нічого поганого немає ) просто за "материнський" часто приймають усе що завгодно інше: бажання мати живу іграшку, бажання соліднішого статусу, реалізація нездійснених амбіцій, збільшення робочої сили в сім'ї, приватно-власницькі інстинкти, страх самотності, втрати близької людини і тп. а всі ці бажання і страхи можна задовільнити іншими способами, не конче для цього відіграватися на невинній істотці.
ну погодься, що якщо мова йде про материнство, то гвалтівник з жертвою є не найкращим порівнянням та й в тваринному світі досить частими є випадки, коли тварина одного виду може взяти на "виховання" тварину іншого виду. як наприклад свиня вигодовувала тигреня, або зграя вовків підібрала людську дитину. це щось з розряду тих малюнків з мордочками. тобто тварини на підсвідомому рівні відчувають якусь необхідність в цьому (хоча досі тривають суперечки на рахунок свідомості і підсвідомості у тварин). ну так само самотні люди підбирають тварин, сюсюкають з ними. чи там бездітні сімї беруть дитину з дитбудинку. необхідність значить якась в цьому є. і не думаю, що все для того, щоб заспокоїти власне его. хоча звісно не за всіх кажу
вигодовувати когось - це материнський інстинкт? ідеться ж про народження і особливе почуття до своєї дитини, хіба ні? всиновляти дітей я готова стіки, на скіки вистачить матеріальних ресурсів. але вони всі для мене однакові. тоді який сенс народжувати?
не зовсім. материнський інстинкт проявляється пілся народження дитини. тобто у тебе може взагалі не бути бажання народжувати, але тим не менше після народження дитини він у тебе прокинеться (норма). та й взагалі це більш ширше поняття.
По идее, главной задачей каждого животного является передача своих генов будущим поколениям. Зачем тогда усыновлять подкидышей, тем более другого вида? По мнению ученых, дело в том, что материнский инстинкт в буквальном смысле «не знает границ». Малыши разных биологических видов имеют ряд общих особенностей: круглый череп, короткий нос, выпуклые глаза, маленькая челюсть…
Этот набор черт автоматически пробуждает во взрослых животных «родительскую программу»: желание тискать, ласкать, кормить и заботиться о маленьком существе. Простейший пример проявления такой реакции - чувство умиления при виде крольчонка или щенка: «Ой, какой хорошенький!». Кстати, такую же реакцию могут вызывать и взрослые животные, обладающие «младенческими чертами», например - инфантильно выглядящие карликовые собачки с большими глазами и плоским носом, вроде пекинесов и чихуахуа.
И еще один, наверное, самый забавный пример проявления безграничного родительского инстинкта - иррационально мягкое отношение, которое люди зачастую проявляют к своим инфантильно выглядящим собратьям: девушкам с детскими личиками и забавным толстячкам, напоминающим младенцев.
я думаю, що це не материнський інстинкт, а інстинкт самозбереження - тварини вигодовують тих, від кого вони не відчувають загрози. менших, дрібніших, слабших і тп.
а щодо людей, то замилування викликають вродливі дітки (інфантильні жіночки, товстунчики і тп), а незугарні такої реакції не викликали б.
про м'яке ставлення я вже теж писала. не бачу в цьому інстинктивного материнства.
ну та інстинкт самозбереження тут ні до чого. і взагалі воно ніяк не пояснювало б те для чого вони це роблять. за випадок з свинею та тигреням розказував вище. + ще треба враховувати так сказати антисоціальну поведінку свиней, які і своїх діток їдять за милу душу (як і крільчихи)
ну в мене наприклад подібне не викликає замилування.
кожен бачить своє
інстинкт самозбереження до того, що вони не розібравшись вигодовували представника іншого виду, бо він не являє собою видиму небезпеку. якби являв, не вигодовували б. тобто інстинкт самозбереження не засигналив, значить можна годувати.
і знову ж таки, ти сам кажеш, що свині хрумають свиненят ))) та й прикладів гомосексуалізму в природі - уйма.
в випадку з свинею бачимо, що вона чомусь інстинкт самозбереження відсунула на 2 план. тобто в нормі тварини-адеквати відчувають інстинктивно хижаків, а відтак і небезпеку. але якась сила відсунула це на другий план. це може пояснюватись тим, що свиня перед тим як взяти на виховання тигрять опоросилась, а відтак гормони своє діло роблять
а гомосексуалізм в природі є (та й багато чого є). зрештою на цю тему тут була в нас колись розмова)))
діти мене люблять, а я просто не вмію з ними поводитись, тобто спілкуватись важко мені з ними
А вот в Калифорнии что было – там зародыш у мужика в члене оказался! Вроде как вывалился зародыш во влагалище из «послеабортной» матки. Во влагалище среда кислая, для зародыша это как газовая камера. А тут вроде как половой акт происходит, причём у мужика было обострение хронического простатита. Больная простата кончить не дает, под самый финал стало мужику больно, и член упал, и простата набухла, но не симметрично, при этом некоторые пузырьки расширились да как пылесос всосали ещё живого зародыша. Тот по мочеиспускательному каналу до той самой простаты добрался. При простатите мужик долго писать не мог, мочу через прокол над лобком выпускали, это и дало зародышу возможность имплантироваться. Через некоторое время опять попадает мужик к урологу. Тот думал киста, а оказалась беременность. Пришлось этому мужику «аборт делать» по сумме уникально совпавших обстоятельств.
А потом зародыш пробрался через утеру и мочевой пузырь в надпочечники, а от туда прямиком в мозг. и стал зародыш жить-поживать, да чужим организмом заправлять. надобно сказать, что зародыш мерзопакосный оказался - целыми днями только и делов у него что бабу за зад ущепнуть да на людей кидаться, сволочь этакая.
и одного дня решил зародыш мир захватить. и, что характерно, захватил. и жили они долго и щастливо. и умерли в один день.
впиши мене в той список, а то ця проблема хвилює мене з кожним днем все більше
судячи по місцю зараження зародиша - це зовсім не глист, а одна з найжахливіших риб амазонки - ванделлія, що, як відомо, проникає в організм жертви через сечовий канал.
ну сенс народжувати в тому і полягає, що людина як і люба жива істота хоче поширювати свій генетичний матеріал. подобається це комусь чи ні, але так воно є. як тоді пояснити самопожертву на яку йдуть батьки захищаючи своїх дітей. це більше ніж привязаність чи егоїзм.
Слоненятко як на мене гарно пояснив для чого воно йому було потрібно. а ми можемо перевірити його слова одним лише способом
ти так наполягаєш на тваринах, бо в них буцім-то материнський інстинкт - незаперечний? чи чому ми ходимо по колу? самопожертва є проявом материнського інстинкту? смерть на хресті - аналогія материнства? хлопчик, що рятує кішку з вогню - прояв материнського інстинкту? я думаю, самопожертва до розсіювання свого днк по світу не має відношення ) вони збігаються в силу багатьох причин (для зручності, скажімо), але логічно не пов'язані.
а сенс залишати шось по собі? і чому саме в такому вигляді?
а неплановані діти, небажані? народжені від акту, який передбачав локальне задоволення (подразнення нервових закінчень), а не своє продовження.
навіщо перекручувати. я тобі самопожертву з захистом потомства навів як аргумент в сторону того, що люди народжують не виключно для того, щоб задовольнити свої потреби. тому і наводжу паралелі з тваринним світом. захист з саможертвую таки має відношення, оскільки ці заходи спрямовані на захист носіїв батьківської днк
Родительский инстинкт
(биологический)
родительское поведение, забота о потомстве, действия животных, обеспечивающие или улучшающие условия выживания и развития их потомства. Иногда забота ограничивается созданием убежища (логова, гнезда, норы и др.) и заготовкой корма для будущего потомства. Материнская особь может при этом не встречаться с потомством (превентивная забота); так, некоторые осы откладывают яйца на парализованных ими насекомых, служащих личинкам пищей. Более высокая форма Р. и. — уход за потомством, встречающаяся в двух формах — пассивной и активной. В первом случае взрослые особи носят с собой яйца или молодых животных в специальных углублениях на коже, в складках, сумках; молодые животные при этом иногда питаются выделениями материнской особи; такая пассивная форма ухода встречается у отдельных видов иглокожих, ракообразных, моллюсков, пауков, рыб (морской конёк, морская игла, некоторые хромисы), земноводных (жаба-повитуха, пипа), низших млекопитающих (ехидны, сумчатые). При активном уходе взрослые особи выполняют специфические действия, связанные с заботой о потомстве: устраивают убежище, кормят, обогревают, очищают их тело, защищают. Кроме того, многие высшие животные (птицы и млекопитающие) обучают своё потомство находить пищу, распознавать врагов и т. д. У многих видов птиц (например, у куропатки) мать пытается отвлечь внимание врага, угрожающего птенцам или кладке; стадо копытных образует кольцо вокруг молодняка, защищая его от нападения хищников.
К. Э. Фабри.
я тобі і за не бажаних дітей (поганих матерів) наводив вище
для тебе це може й гра, а дехто до цього дуже серйозно готується і не на дарма, бо раз вже батьки запросили дитину в цей світ, то вони в обовязку перед нею - вони зобовязані вивести її в люди, виховати її, а в цьому вихованні якраз проявиться чи готові батьки до такого випробування чи вони вирішили просто побавитися в батька і маму!!!!!!!
а гра гормонів то тупе бажання потрахатися!!!!!!!
ну от попробуй керуватися розумом все соє життя!!!!!
але цікаво шо ти скажеш про інтуіцію, інстинкти самозбереження і ше тому подібні речі!!!!!!
ці інстинкти з тобою все життя, тіко проявляються по різному і в різний час, так само і батьківські інстинкти!!!!!!
а чи не занадто багато "а якщо…" ????
ці відчуття батьківства стоять набагато вище за ці всі престороги, хоча їх при теперішній економіці і екології дуже багато!!!!!!
от вже шо з тобою дитина зробе і чи шо з нею буде залежить від тебе!!!!
не бійся, як правило все не так страшно, як кобіти собі уявляють
в мене тітка акушекрка і розказує деколи, що дівчата люблять себе накрутити
хоча і ужастіки про пологи теж бувають
не боюся, а не бачу сенсу (с)
знайомі, які народжували, є у всіх. це не індивідуальний досвід кагби, а статистика. не змінитися твої зайомі не могли, бо дитина міняє усіх, і це нормально. просто ти можеш і не здогадуватися про певні речі при спілкуванні.
у мене папужка 2 тижні тому здох. 7 років щоранку в 6 годині мене будив криками, з"їдав зернових в тиждень на 25 грн, всюди срав і мені волосся заплутував. а ше за вуха кусати любив. йопт, та краще вже діти.
тільки заводити неправильне слово.
треба бути готовим до гіганської відповідальності і до того, що більша частина ТВОГО часу буде присв"ячена новому життю
ну для мене дочка це велика порція позитиву - причому то відчуття що ти ту малу любиш почало зявлятися ще коли була в животі в мами і тепер постійно зростає ) не можу це якось пояснити чому тішуся коли вона мені щось розповідає на своїй незрозумілій мові чи чому переживаю коли вилазить на стілець і може впасти просто так є і все - думаю тут справа не в егоїзмі чи ще в чомусь
це вже постфактум. любити можна і чужих дітей, і з віддалі, і не конче новонароджених. але це не пояснює причини хотіти дитину. і саме дитину. і саме народжувати. саме заради дитини, а не заради себе.
я і не казав що це префактун стаття була за і проти - я стою на строні за тому що в мене постфактум є дитина і мені з цим добре і якби був шанс вернутися назад і не мати то я б не задумуючись його відкинув
я б хотіла, але за років 5… надіюсь до того часу зможу твердо стояти на ногах і забеспечити свою дитинку всім чим необхідно.
в мене вже 2 рік практика з дітьми в шкоах і цього року в таборі…так…вони накальні…але..такі смішні…стільки втіхи від них…діти варті того щоб жити і бути народженими!!!
заводити дітей, заводити собак, кицьок, купити великий телевізор, машину etc. в основному підхід до питання однаковий: гроші і утримання. небачу тут нічого егоїстичного(можливо, тому що не люблю цього визначення як такого), скоріше обставлення себе і свого коробка(квартири, дому…) речами, котрі надають відчуття задоволення, пихи тощо.
чи треба купувати крутий тєлік з крутим зображенням, чи обходитись старим "електроном" з "памєхамі", чи мати швидкісний інтернет, чи сидіти на діал-апі; чи купити собі круту гітару, чи грати на старому веслі; завести дитину чи жити без неї; жити в коробку чи поїхати в тібет і стати монахом… і т.д.
чи буде в мене колись дитина? хз. не зараз, точно. а ще в мене нема хорошого компа, а хочеться.
список людей кого прикольно було би бачити з коляскою на прогулянці площою ринок:
кумар
марко
дядюшка бу
я
аскет
матвік(!)
пуашок (трійня)
барма
піня
пнд (п"ятірня)
…і т.д.
Итак, сыновья, вместо сказки на ночь, я вам лучше расскажу, как вы появились на этот свет.
Петя, начнём с тебя, ты старшенький. Тебя я нагуляла в старушке.
А тебя, Андрюша, нагуляла на Лычаковском кладбище.
Серёжа, дорогой, прости, что ты чёрний, дело было ночью, нихуя не видно, я под ниггером случайно оказалась.
Паша, да, ты, ты немного косоглазый - но это не беда, я раз на j-rock концерт пошла, там такой басист эпатажный был, я просто не могла устоять после того количества водки, какое я выпила.
Сынуля, младшенький, как тебя зовут-то? Что-то и не припомню. Проехали. Ах, да, тебя интересует, как ты оказался в этом дряном мире. Где ж я тебя нагуляла - в Кукле? Или же в Одно Всё? Бля, нихрена не припомню. Ах, да, кажись, дело было в болоте в Подкамене. Или я там Пашу нагуляла?
Ах! Да! Вспомнила - это было на берегу Чёрного моря, на МХМ или что-то в этом роде, один мудак стеснялся ебатся, гандон потерял, я его ели уговорила, говоря: Да ты не парся, кончай в меня.
я взагалі не відчуваю себе частиною природи і просьто не уявляю собі шоб від мене народилась дитина.
взагалі цикаво НАШО тратити рокив 20 часу і купу грошей шоб виріс ше один лоботряс
за. природа всерівно візьме своє - це те що не викорчує цивілізація. як не зараз то в 40 чи 50…тільки нажаль якщо чоловікам ще куди не йшло то жінкам вже пізнувато. діти то велика радість, дарунок.
так, мене діти пруть, я з ними легко знаходжу спільну мову)) Але то поки вони не виростуть трошки (десь так до 5 років). В тому віці шось не дуже, а потім вже після 10 знов нормальні до 13 коли стають емо та іншими ніфорами (по собі знаю). А взагалі ти питаєш яка користь… та ніякої. Люди народжують не для користі, це закладено від природи. В тебе значить не закладено, чого ти паришся? Ну не "заводь". Особисто в мене якесь дуже приємне відчуття пов"язане з родиною. Цікаво подивитись, що я від кого успадкував ну і таке інше. Може моїм дітям теж буде цікаво
Оу. говорити про шось хороше на цьому форумі непристойно. Особливо, якщо мова йде про дітей. Усі розмови зведуться до одного- нада, патамуша врємя уже. Або - нінада, зачєм ані нам.
Нехай діти стануть дорослими спочатку. А потім міркують про дітей.
http://onlinevideo.org.ua/wp-content/uploads/2005/01/potomstvo-chaki_1.jpg
воно теж маленьке, очками кліп-кліп і смієттттттьььььсяяяяя!!!1
диявол завжди в вибирає найпривабливіші образи, сину мій.
Так і бажано шо б чоловічої статі ))) Продовдення роду і все таке, просто бачити як зростає твоя *кров* , робить перші кроки, пізнає світ і т.д. небачу нічого поганого у цьому, але думати до років 25-30 про це імхо рано.