ЗАНЕПАД СПОРТУ! ШОК!

Hippie | 19 | Розділ: Офтоп | 15 травня 2009 11:13

Уже більше року не стихає галас навколо харківського відділення хокею з шайбою «Дружба-78». З одного боку батьки, що вимагають нормальних умов для тренування, адже, як вони запевняють, на їхніх дітей тиснуть морально та психологічно. З іншого — нове керівництво школи, яке начебто страждає від хуліганських дій тренерів та батьків і захищається газовою зброєю прямо у стінах навчального закладу. У конфлікт втягнуті вже всі гілки харківської влади. Бездіяльність останніх змусила представників батьківського колективу звернутися до інших установ, зокрема й до МВС. Ми спробували розібратися, що ж насправді сталося в спеціалізованій дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву (СДЮСШОР).
Зав’язка конфлікту
Непорозуміння почалися навесні 2005 року, коли змінилося керівництво школи і на посаду директора було призначено Сергія Бріжу. В холі він побудував пункт прокату ковзанів, а в залі катка з’явився буфет. Ні погоджень проектної документації щодо реконструкції будівлі, ні відповідних дозволів на той час директор не мав. Згодом «керманич» перетворив дитячі душові та роздягальні, що у підвальному приміщенні, на VIP-сауни.
Далі Бріжа організував платні нічні катання на ковзанах, які приносять сотні тисяч гривень на рік. Але від цієї суми в касу школи потрапляло близько… 50 гривень місячної орендної плати. До того ж, директор допустив нецільове витрачання бюджетних коштів на суму понад 30 тис. грн, що підтвердила спеціальна комісія міськвиконкому.
Батькам вихованців другого відділення школи було не надто приємно бачити, як їхні діти заходять до роздягальні, а назустріч їм вибігають оголені жінки та чоловіки; розуміти, що кошти, направлені на підтримку та розвиток школи осідають у чиїхось кишенях; спостерігати, як заклад фізичної культури та спорту, а в даному випадку школу олімпійського резерву перетворюють у комунальну структуру, що невдовзі може перейти в чиюсь власність; як каток для тренування майбутніх чемпіонів використовують для заробляння грошей.
З розповідей представників батьківського колективу «Дружба-78» (їхні імена не називаються з метою уникнення будь-якого тиску з боку владних структур), вони зверталися до багатьох компетентних органів Харкова, але безрезультатно: ні правоохоронні органи, ні прокуратура, ні депутати різних рівнів не допомогли. Хтось просто розводив руками, інші намагалися розібратися у ситуації, але навіть звернення до мера міста не подіяли. На правопорушення ніхто не зважав.
А придивитися було до чого. По-перше, згідно з Законом України «Про внесення змін до ст. 29 Закону «Про фізичну культуру і спорт», а саме в ч. 5 і 6 зазначено: «…не допускається: ліквідація і перепрофілювання закладів фізичної культури і спорту, баз олімпійської та параолімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчих та спортивних споруд; центральний орган виконавчої влади фізичної культури та спорту забезпечує здійснення необхідних заходів для недопущення скорочення мережі закладів фізичної культури і спорту, баз олімпійської підготовки, спортивних споруд…» Харківська школа входить до Переліку вищезазначених закладів, тож зрозуміло, що зміни, запроваджені директором, протизаконні.
По-друге, очевидний факт порушення податкового законодавства. В приміщенні Палацу спорту є два катки: великий і малий. Договір оренди великого був укладений на 48 годин на місяць, через півроку цей час зменшили до 12 годин. Насправді ж тривалість його роботи та кількість відвідувачів більша. Тим паче, що каток був відкритий і у вихідні. Малий лід також працював і разом із прокатом ковзанів приносив близько 60 тис. грн. на місяць. Чому харківські податківці не провели відповідних заходів — невідомо.
По-третє, директор отримує прибуток і від сауни, що на місці дитячих душових і роздягалень. А ще вона блокує єдиний запасний протипожежний вихід із будівлі. Очевидно, Бріжа не хвилюється ні за своє, ні за життя десятків дітей. Можливо, прибутки з цього бізнесу компенсують такі «незначні» порушення?
Після того, як батьки та тренери почали висловлювати претензії директору, він видав наказ про заборону стороннім особам входити на територію закладу після 11-ї години вечора. В цей список не потрапив сам «керівник» та працівники школи з його оточення. А також сотні харків’ян, які приходили на каток. Після винесення 11 доган тренерам«Дружби-78», він звільнив двох з них — Чекришова та Єрьоміна. Професійних нарікань вони не мали, тож відразу подали позов до районного суду, але відповідь отримали негативну. Те саме їх очікувало і в Апеляційному суді.
А за кілька місяців директор школи звільнив і старшого тренера-викладача Івана Правілова. Основне формулювання — поява на льоду під час тренування сторонніх осіб без згоди на це керівництва. «Сторонніми» були діти з Харківської області, яких тренер «проглядав» для добору в школу та їхні батьки, котрим він дозволив теж вийти на каток. І безоплатно видавав їм ковзани.
Сергій Бріжа розгледів тут корисливі мотиви, тому й звернувся із заявою до райвідділу міліції. І там виявили: оскільки у тренерів немає ліцензії на видачу ковзанів, отже вони порушили господарську дисципліну. Тобто, начебто займалися підприємництвом. За це «порушення» Фрунзенський районний суд не тільки зобов’язав Чекришова сплатити штраф, але і конфіскував 120 пар ковзанів.
Виникає кілька запитань. Насамперед, навіщо забороняти вхід тренерам, які в той час готувалися до змагань? Навіщо звільняти з роботи людей, які виховали вже не одне покоління чемпіонів? Чи може, вони погано виконували свої професійні обов’язки або були просто зайвими? І задля чого конфісковувати майно?
Гадаю, відповідь на ці запитання можна знайти, зазирнувши в історію клубу «Дружба-78». 1990 рік — переможець всесоюзного турніру «Золота шайба», 1992-й — перше місце світового чемпіонату серед 14-річних юнаків у Канаді, 2004-й — переможець чемпіонату світу віком до 18 років у другому дивізіоні, 2005 рік — бронзовий призер у чемпіонаті світу в першому дивізіоні та золотий призер Всеукраїнських зимових ігор серед юнаків. І донині команда перемагала в багатьох престижних міжнародних турнірах у Росії, Білорусі, Чехії, Канаді, Мексиці, США; неодноразово брала першість України у віковій категорії 14–17 років.
Чимало вихованців школи зараз грають у командах інших держав. Для прикладу, взяти хоча б Дайнюса Зубруса, який давно й успішно виступає за клуб НХЛ «Вашингтон Кепіталз».
І весь цей час незмінним керівником хокейного клубу був Іван Правілов, який і запросив на тренерські посади Чекришова та Єрьоміна. У 2006 році управлінням з питань фізичної культури та спорту Харкова в порядку експерименту було ухвалено рішення про створення двох відділень хокею з шайбою в СДЮСШОР. Одне із них і підпорядковується Правілову.
У розвинених країнах такі працівники, як то кажуть, на вагу золота. А у нас їх чомусь звільняють, вигадуючи для цього інколи парадоксальні причини. Цікаво те, що зараз прокатом конфіскованих ковзанів займається стороння фірма в тому пункті, який «вибудував» директор. Гроші знову ж таки «проходять» повз школу.
Кульмінація
Після звільнення тренери все ж працювали у СДЮСШОР, майже щодня навчаючи дітей. Але конфлікт не затихав і згодом вилився в карну справу. Причина, здавалося б, зовсім дріб’язкова. Яблуком розбрату стала фотографія випускників «Дружби-78». Працівник школи Дуда, виконуючи ремонтні роботи, зачепив і скинув її на підлогу. Тренерів Чекришова, Правілова і Єрьоміна, що саме проходили повз, обурило це і вони зробили йому зауваження. Далі — «викочується» великий і заплутаний клубок подій. За однією версією, тренери вибили з-під ніг «трударя» драбину, на якій той стояв. Він упав на підлогу. Потім, за матеріалами слідства, з особливою жорстокістю били бідолаху, причому здебільшого по голові й тулубу. Коли їм це набридло, вони зіпхнули потерпілого вниз по сходах.
Але за кілька секунд, «використовуючи свою фізичну та чисельну перевагу, продовжили свої хуліганські дії». Потім Чекришов сів на робітника і зі всієї сили наніс йому численні удари по голові. Трохи пізніше нагодився і сам директор. Він просив не бити Дуду, але в цей час Правілов, «користуючись авторитетом», наказав своїм вихованцям тримати Бріжу. Вирвавшись з обіймів дітей, той дістав газового пістолета та вистрілив у повітря.
Скориставшись моментом, директор разом із постраждалим роботягою зайшов у свій кабінет. Але тренери, не бажаючи припиняти сварку, пішли за ними і знову почали бити Дуду (от бідолаха). Та керманич не розгубився, двічі зробивши постріли вгору. Після цього наставники вирішили «закруглятись» і вийшли з кабінету.
Судовою експертизою було виявлено численні синці та садна на тілі працівника. Тільки її чомусь проведено через 3 місяці після побиття. Чи не дивно?
За словами ж свідків з-поміж дітей і батьків, хуліганити почав сам Дуда. Після зауваження він накинувся на Чекришова з дрилем, а той, захищаючись, штовхнув робітника. Зав’язалася бійка. На шум прибігли директор і вихованці школи. Вимагаючи відпустити працівника, Бріжа приставив пістолет до скроні 13-річного підлітка. Коли ж побачив батька одного із учнів, то вистрілив у його сторону.
Далі за попередньою схемою всі опинилися в кабінеті керівника. Навколо цього спливає чимало цікавих фактів. На відео з мобільного, яке зробив один із присутніх, чітко видно, що директор стріляє не в повітря, а вбік тренера Чекришова, при цьому погрожуючи йому. Біля агресивного Бріжі стоїть «побитий» Дуда. Синців чи подряпин (як це встановила експертиза) на обличчі та шиї немає. Лише розірвана сорочка.
Якщо три хокеїсти битимуть людину ногами і руками так, як це зазначено у матеріалах слідства, то їй вже давно знадобилася б карета швидкої допомоги. Тим паче міліцію на місце пригоди викликали самі ж «хулігани». Листки судово-медичної експертизи потерпілих батька та тренера датовані через два дні після конфлікту. А Бріжа взагалі не пам’ятає, куди стріляв. Каже, що… в ситуацію…
Слідство у цій справі тривало близько 8 місяців. Тренерам висунуто обвинувачення за ч.3 ст.296 (хуліганство) та ч.1 ст.122 (умисне тілесне ушкодження середньої тяжкості) ККУ. Причому директора школи визнали таким, що припиняв хуліганські дії тренерів. Коли постріли в обличчя з погрозами почали підпадати під цю частину — невідомо. І чому не враховані ушкодження батьків і тренерів теж залишається таємницею слідства.
І це ще не все. У слідчо-оперативну групу, створену за цією справою, увійшли працівники ГУБОЗу в Харківській області. Питання: навіщо для розслідування злочину, який не має ознак участі ОЗГ залучати саме цю службу? І чому, якщо в конфлікт втягнені діти, не включено, наприклад, кримінальну міліцію у справах неповнолітніх? Чи, може, в обласному УБОЗі працюють досвідченіші правоохоронці?
У червні цю справу було направлено до Головного слідчого управління МВС України.
Чи буде розв’язка?
З кожним днем конфлікт обростає все новими подробицями. Директор замість придбання кардіографа для спортсменів, установив турнікети на тепер вже єдиному виході зі школи. Не без допомоги правоохоронців. Батьківському комітету «Дружби-78» Бріжа предявив усі необхідні документи, але надати ксерокопії відмовився. В управлінні МНС Харкова запевнили, що ніхто такого дозволити не міг, адже це суперечить усім протипожежним нормам. Але ніяких дій щодо турнікетів не було застосовано. Їх обіцяють ввести у дію з середини серпня, хоча магнітних карток ще ніхто не бачив.
Прокуратурою Харківської області було призначено додаткову перевірку щодо нецільових витрат коштів із бюджету СДЮСШОР адміністрацією школи. Можливе порушення кримінальної справи за фактами зловживання службовим становищем, службового підроблення та розтрати дорученого майна. Покарання передбачає позбавлення права особи обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
За погрози директору, тренерам Чекришову і Єрьоміну (останній разом з 18 гравцями тільки-но повернувся з Філадельфії з міжнародного хокейного турніру «One Hockey») змінили запобіжний захід: вони перебувають у слідчому ізоляторі. Не допомогли ні лист із Федерації хокею, ні пропозиція відпустити їх під заставу. Головний наставник Правілов зараз — у США. На початку липня «Дружба-78» оприлюднила заяву, в якій йдеться про те, що вони змушені будуть просити у влади цієї країни притулку для своїх дітей.
Нещодавно батьки та хокеїсти перекрили автотрасу Харків–Бєлгород, протестуючи таким чином проти беззаконня та тиску на них. Протягом кількох годин вони здійснювали безперервний рух по пішохідному переходу поблизу пункту ДАІ. За словами організаторів, дорожньому руху протестувальники не заважали: цей шлях можна було об’їхати іншою дорогою.
А директор тим часом видав указ у зв’язку з виборами до Верховної Ради України зняти зі стін школи всю символіку «Дружби-78». Батьки і хокеїсти пікетували будівлю Кабміну.
Щодня цю справу можна поповнювати все новими фактами, але в цьому тунелі світла поки що не видно…
P.S. Справедливо було б підбити підсумок, визначивши хто герой, а хто не дуже. Але це залишається на розсуд читача. Вимоги батьків доволі прості: дати змогу їхнім дітям тренуватися. Для цього їм потрібне лише місце та команда наставників під головуванням Правілова. Директор звинувачує тренерів і батьків у маніпулюванні та недостатньому вихованні дітей. Мабуть, він просто хоче, щоб йому не заважали заробляти кошти та перетворювати спортивний заклад на комерційну структуру.
Якщо український уряд так хвилюють корупційні схеми і хабарництво, чому з ними ніхто не веде боротьби? Непокоїть і наш авторитет на міжнародній арені. Навіщо знищують останню надію українського хокею? Цього разу все знову вирішили гроші?..