David Thomas Broughton (neo-classical, chamber pop, freak-folk)

| 11 | Розділ: Музичні релізи | 29 квітня 2009 11:17

сподобається тим, кому подобається том вейтс (а може і ні) і красиві чоловічі голоси. мене тільки один трек трішечки напружив, усі решта викладені - дуже сподо. перша асоціація, коли слухала, виникла з томом вейтсом, потім полізла читати про, і виявилося, що цей демон (вейтс) мав неабиякий становчий вплив на презентованого. тільки презентований порядком меланхолійніший. судіть самі.

різні джерела по-різному означують музику цього виконавця.
оллмюзік каже, що це камерний поп і неокласика: http://allmusic.com/cg/amg.dll ;
вікіпедія - фольк і експериментал: http://en.wikipedia.org/wiki/David_Thomas_Broughton ;
сам броутон вважає, що виконує експериментально-мелодраматичний поп: http://www.myspace.com/davidthomasbroughton ;
ластефемерні знавці також схиляються до фольку, навіть уточнюючи, що це саме фрікнутий західно-йоркширський фольк, а саме лідська сцена (http://www.last.fm/tag/lms%20artist - якщо у них там всі хлопці такі красиві і з такими голосами, то вже збираюся по нареченого туди):

http://www.last.fm/music/David+Thomas+Broughton (увага! багато повних треків на сторінці)

істина десь поряд, та й не така вже важлива вона, якщо можна пересвідчитися самому:

http://www.youtube.com/watch?v=Dq0NKmGFwj8

додам ще, що хлопець - самоук (опановував свій інструмент, акустичну гітару, самотужки по книжках - думаю, багато кому тут це дуже знайомо ), з маленького містечка на півночі британії, хоча тепер у льондині. а всім, хто настроївся на фольк, мушу уточнити, що кілтом там і не пахне. бо браутон робить свою музику не просто на якихось традиційних мелодійках (ніколи б і не подумала на фольк, але що з мене взяти - я туга на вухо щодо особливостей народної музики різних частин світу та його пупа), а користується аматорським радіоприймачем, телевізором, семплами самого себе і самопальними музичними софтверами. словом, хлопака зробив з фольку справжнісіньку фрікадельку, і я схиляюся саме до такого означення його творчості. сам-один звучить як цілий ансамбль, похмурий, чуттєвий і при цьому доста іронічний.

слова одного із треків - Ambiguity:
how much love can a boy contain in here? how many contradictions can a girl possess up there? these questions are too ambiguous, try to narrow down your search. somethings i know, it's hard. it's easy to forget where you came from if there's no question of your return, such selfishnesses trivialise any tenderness as the coffee commands the torture of my bowels, pronouncing every word with a rigid insensitivity, plus i struggle with the nightshade in my blood. I really shouldn't say it, but i just love what the water does.
думаю, у цьому полягає мелодраматизм. а поп - у темі love. я мрію, щоб такими зворотами співали сокальські вокалісти!

перший альбом був записаний у церкві. можливо, тому в деяких джерелах пишуть, що це камерна неокласика ггг
http://rapidshare.com/files/207462321/dtb_-_complete_guide.rar.html

а ось іще альбом, записаний вкупі з іншою лідською командою (ми вже знаємо, де ростуть музиканти з літери л!). у ньому тиша, що її любить броутон як різні шари своєї музики, живописно доповнюється приджазованим експериментальним оркестром з агресивною віолончеллю і скрипкою. ось, де неокласика зарита!
альбом у повному сенсі експериментальний: музиканти імпровізували без попередньої підготовки, без спільних репетицій. запис із живої події, тривалість треків визначена була пост-фактум. один із треків - 22 хвилини.

http://rs243.rapidshare.com/files/62529601/broughton_vs_7_hertz.rar
Хочеш відповісти? Авторизуйся!