MetaL BlasT from the PAsT: part1

АнгельскаЯ ПылЬ | 21 | Розділ: Враження | 5 квітня 2009 16:28

"Где мужчины в метале, где характер орла и поступь тигра?!"
давно була цікава відповідь на це запитання…і вчора я зрозуміла)) прийшла я під ПрикВо, культурно і порядно о 16…і просиділа під палючим весняним сонцем півтори години…і ось всіх пустилив загадковий світ театру…спочатку мене вразило, наскільки мало прийшло людей…але потім вони зявились нізвідки)
і почалося свято металу…з якоїсь групи, назву якої я не зовсім почула…але шось звязане з варенням, чи-то пак його американським другом джемом) всього чотири пісні, але люди тим часом познаходились…

---

далі на сцену вибігла запальна дівчинка з Напалму…подарувала купу драйву…нагадала, шо !вона не наша бейбі…і втікла…але досить оригінально це зробила, роздягнувшись, не добігаючи до куліс) ось він, метал)
а далі була команда з Києва Арагон…не розумію, чому так рано, бо хлопці відіграли дуже гарно і професійно, як на мене…перші, хто грав того вечора на двох гітарах…і це одразу стало помітно )) відчувся справжній метал нарешті))
а даалі…здається, був Хеллстріт…дуже цікавий басист, незабутній гібсон (здається, у їхнього гітариста), але трохи забагато пафосу у хлопців…та, мабуть, всі запамятали пісню про бляшанку пива…роздавали не лише шарове пиво, а й ммм які видовища) здається, та симпатична білявка запалила людей біля сцени більше, ніж драйв музики, яку грали хлопці))
якшо, мене вводить в оману, память, дужже підступна штука, до речі, то наступними були Дізаааарм) думаю про них багато говорити не треба…вони одразу змусили заграти там всі сурми пекла) шо найбільше накумедило, то розмова, якихось підозрілих юнаків гопуватого вигляду, про те, як так можна співати і шо навіть у шансона цікавіший гроуль)))
а потім на сцені зявився Моноліт…група, яка мене ще на рок-бомбардуванні шалено вразила…і ось знову…справжні північні хлопці…згадали ту ж таки північну атрибутику і все що з тим повязано…і вокаліст першу пісню виконав у справжньому металі вікінгів)) настільки запалили публіку, шо ніяк не могли піти зі сцени…крім своїх потужних композицій, відіграли ще мегахіти залізної дівки, меновору з пушкінським перекладом, майже святої арії…ще й виявились справжніми патріотами Неньки…вразило шалено…ще й побавили глядачів пекельним вогнем…
і ось! зупинися,мить, ти прекрасна! на сцені справжній герой асфальта, дядько Маврін…його імя можна було почути разів з триста впродовж концерту, але от нарешті всі його побачили) в ніжно-білому піджачку він зіграв справжній метал…неможливо не сказати про його майстерний теппінг…я свою щелепку шукала під балконом театру…ось він, легенда…вражень купа, але слів, щоб їх описати назбирати до купи не можу) думаю, там і так все ясно))
ну от…ніби нікого не забула…спробувала нікого не образити…враженнями поділилась…правда дуже не сподобалось те, шо купа часу йшла на підготовку груп…а тим часом всі захоплено дивились на куліси і пили пиво)
але загалом враження позитивне…побільше б нам таких свят і пива)) "больше пива, больше хэви и счастлив я"))