Mad Heads XL: «Ска і регі краще виходять українською!»

ме | 12 | Розділ: Інше | 15 березня 2009 22:18

Актуально до черговості виступів у Львові в "тяпницю" 13-го. За годину після початку виступу Оркестру Че в ХДРД почали зажигати Mad Heads XL…

Вічно молоді Mad Heads XL пройшли бойове хрещення через екс-совдепівські стереотипи молодої України, мідні труби західних фестів – і сьогодні, будучи загартованими, хлопці далі грають музику в своє задоволення. Тільки тепер не для «кількох панків у підвалі» – а для тисяч і тисяч прихильників, які синтезують від «скажених голів» позитив для своїх буднів.
Вадим та Максим Красноокі розповіли нам про найцікавіші моменти творчого становлення групи, їх особисте давнє і теперішнє життя-буття.

---

Вадиме, скільки Вам було років, коли вдарилися в течію рокабілі?
Вадим: Мені було 16 років.

А звідки взнали про течію, звідки брали музику?
Вадим: Існувала київська рокабільна тусовка, в якій вільно поширювалися такі записи. Як вони туди потрапляли – це вже окрема історія у випадку з кожною платівкою. Так чи інакше, всі платівки приїжджали з-за кордону, в Союзі, на момент мого знайомства з рокабілі, було офіційно видано лише два диски по темі – збірка хітів Елвіса Преслі та перший альбом московської групи Містер Твістер. Рокабільна тусовка була дуже маленькою, всі знали одне одного особисто. Мене туди привів приятель, з яким ми жили в одному будинку.

Макс, те, що Ви в 14 років долучилисяся до Mad Heads в якості контрабасиста було суто Вашою ініціативою, чи брат «піднапряг»?
Максим: Ну, скажімо так: він надав мені можливість спробувати. Ну а, тим більше, старшому брату була потрібна допомога - хіба я міг відмовитись? (усміхається)

Найдовший час, який ви, як Mad Heads, провели в Європі?
Вадим: Близько двох тижнів, коли у нас був найдовший тур. Ми ніколи не затримувалися в Європі надовго, приїздили на концерти, плюс коротка культурна програма. Зате ми робили це доволі часто, бувало, по 3-4 рази на рік їздили по різних країнах.

Чи змінило Mad Heads безпосереднє знайомство з рокабільною Європою?
Вадим: Звичайно, можливість спілкування із європейськими музикантами і фанами цієї музики нам багато чого дали. З часом це зробило нас групою європейського рівня.

«За бугром» вас сприймали як рівних собі, чи мали якісь упередження, типу, через те, що ви родом з-за «залізної завіси»?
Вадим: Можливо, були і упередження, але в основному це привертало до нас додатковий інтерес. Звичайно, на самій лише екзотиці далеко не заїдеш, треба було мати класні пісні і добре їх виконувати. У нас це все було.
Максим: Деякі слухачі навіть казали нам, що чують слов’янські нотки у наших піснях. Щоправда, цікаво, чи почули б вони їх, якщо б не знали звідки ми. (усміхається)

З переходом до XL формату ви додали до музики ска і регі… З чим пов’язане це урізноманітнення?
Вадим: А ще ми заспівали українською мовою. Ска і регі прикольно виходять українською, а рокабілі – ні. Загалом, нове починаєш робити тоді, коли старе вже не викликає великого ентузіазму – це і є головна відповідь.

Порівняно з 90-ми, ви значно еволюціонували і виросли, як музиканти. Вклали в це, звичайно, немало сил. Не дратує, коли хлопці з коками фактично пред’являють вам претензії через зміну стилю і вихід з андерграунду?
Вадим: Я цього не помічаю. Звичайно, доводилось чути від деяких людей, що їм більше до вподоби наші старі альбоми – так, це цілком нормально. Наші старі альбоми класні, вони повністю заслуговують на те, щоб і сьогодні у них були свої прихильники, правда також і те, що старі альбоми дуже відрізняються від нових. MAD HEADS і MAD HEADS XL – це, фактично, дві різні групи, кожна для особистого смаку і уподобання. А так щоби хтось мені в обличчя висловив якісь претензії – такого жодного разу не було, і навряд чи може бути. Це хіба що можуть самостверджуватися якісь «малолєтки» в інтернеті, а серйозні хлопці розуміють – незалежно від того, що ми робимо зараз, в залі слави українського рокабілі MAD HEADS назавжди лишають за собою перше місце. То які вже тут можуть бути претензії.
Максим: На останньому концерті до мене підійшов хлопець і сказав: «Я давно слідкую за вашою творчістю - і мені дуже подобається. Те все старе – було кльово, але зараз я, дивлячись на вас в живу, можу впевнено сказати – ви опинилися на своєму місці.»

Що зараз є у вашому трек-лісті?
Вадим: Українські народні пісні в різноманітних виконаннях. Ми готуємо концертну програму, яка складатиметься виключно з народних пісень.
Максим: Хм, тут і наш останній записаний концерт для роботи над помилками, і альбом Linkin Park «Minutes to Midnight», від якого я майже рік не можу відчепитись. Останній тиждень – пісні нашого гурту ФлайzZza, які виявились дуже позитивними і прикольними… дивно, шо я їх раніше не слухав.

Скількі відеоробіт маєте і якою найбільше пишаєтесь?
Вадим: 16 – це якщо брати ще з рокабільних часів. Деякі подобаються більше, деякі – менше, але кожне відео – це купа спогадів, тому виділити якесь одне більше за інші мені дуже важко. Найкращі спогади, мабуть, у мене, все-таки, пов’язані із кліпом «Найкраща мить», тому що це була дуже приємна подорож до Праги, а працювати на знімальному майданчику мені довелося всього декілька годин – решту кліпу тягнули на собі Макс і його дружина.
Максим: Так, це була дуже романтична подорож, такою вийшов і сам кліп. А ще ми мерзли з 6-ї ранку на знімальному майданчику, поки Вадим спав у готелі (усміхається).
Також я люблю останню роботу “Буває”, тому що вона дуже якісно виконана і прикольно оформлена стилістично.

Ніколи не хотіли зняти фільм чи кліп?
Вадим: Я особисто – ні. Я достатньо добре із цим обізнаний, щоб розуміти, що режисерство – не моя парафія. Знятися – будь ласка, із задоволенням. Саундтрек до фільму – легко. А знімати – ні, дякую.
Максим: Я зараз почав робити ролики Mad Heads XL TV для нашого офіційного блогу. Поки що - це суцільне аматорство, але хто знає, може за кілька років навчусь чомусь путному.

Коли плануєте випускати новий альбом?
Вадим: Коли зробимо концертну програму із народними піснями, про яку я згадував, частину пісень запишемо – це і буде новий альбом. Наразі, важко встановлювати чіткі терміни – іде творчий процес, але хотілося б розпочати принаймні студійну роботу ще в цьому році.

Яке місце (місто, країну…) мрієте відвідати?
Вадим: Чим більше, тим краще. Люблю подорожувати.
Максим: Я ніколи не бачив кенгуру, а вони такі прикольні! (усміхається)

З ким із відомих музикантів хотіли б зіграти?
Максим: Музикантів, з якими я хотів би грати зараз, ви можете побачити зі мною на кожному концерті. Нехай мої улюблені відомі музиканти краще просто їдуть до нас з концертами, я б із задоволенням ходив би на їхні концерти кожен тиждень.

Ніколи не було бажання відкинути від назви «XL» і махнути в божевільні мандри по минулих стежках?
Вадим: Ми можемо не тільки XL відкинути, а й всю назву змінити. Є багато різних творчих задумок на майбутнє. Тому нас поки що цікавлять нові стежки, а для минулих ми поки що надто молоді.


Зіграємо в асоціації:

Вадим:
Ска – Позитив
Дорога - Життя
Україна – надто багато асоціацій
Смерека – Карпати
Папараці – корчу рожі
Пиво – Прага
Ленін – мавзолей
Літо - море

Максим:
Ска – клітинки
Дорога - концерти
Україна – батьківщина
Смерека – пісня, яку мені вже набридло грати на кожному концерті :)
Папараці – де вони? Нажаль, у нас немає справжіх :)
Пиво – Прага :)
Ленін – один знайомий хлопець з форуму мого провайдера :)
Літо – дійсно, ну коли воно вже буде?!

розмову вела Ляна Мицько
фото з архіву Максима Красноокого

---