Звіт про фестиваль-конкурс LEVEL UP
punker_vague
| 141
| Розділ: Враження | 8 лютого 2009 23:54
Отже у Львові відбувся Фестиваль – Конкурс для молодих рок гуртів `Level Up`. Відбувся успішно і цікаво, з величезною претензією на своє продовження.
Дійство можна сміливо назвати Першим `локальним` (Льв. Обл.) конкурсом для молодих команд з хорошим призовим фондом, чесним суддівством, що пройшов на доволі високому рівні.
Величезний ріспект варто виразити організаторам – всій команді EF-Studio, також інформаційній підтримці (`Стильний Львів` і `MuzSweet`).
Виступи гуртів почалися вчасно, і регламент був витриманий достойно – незважаючи на деякі перепони, що не несли великого впливу на загальне дійство.
Розпочали
Streams of silver. Було помітне хвилювання команди (особливо барабанщика) – адже їм прийшлося грати першими. Непогане поєднання хард-року, фанку і блюзу. Чудовий вокал, місцями проскакували нотки ’металіки’. Втім, дещо нехватало `качу` і `вибуху`. Лірика дещо дивна, наскільки її було чути. Пісні короткі і ненапряжні.
Наступними грали жестокі і серйозні хлопці з м.Стебник з математичною назвою –
82172. Як вони пояснили – назва означає індекс їхнього міста. Патріотично. В порівнянні з попередньою командою техніка виконання була крутіше й рівень музикантів – вищий. Чесно – тематика і концепція хлопців мені не сподобалося – по суті ’зла метал-рубаніна’ для малолєток…доречі фенів хлопці привезли з собою достатньо.
І варто зазначити, що здобули І місце – завдяки голосам публіки.
В музичному плані – ньюскульний важкий метал з двома вокалами. Дуже зятянуті і довгі пісні. Проте, 82172 виявилася найкачовішою групою в плані поведінки на сцені і подачі в зал.
Третіми грали
Сила Волі. Всіма було помічено першу даму на сцені – чарівна вокалістка, вокал якої нажаль не вразив зовсім. Трохи було лажі зі звуком на першій пісні – потім зусиллями звукорежисера мастер-саунд був витягнутий на `слушаємий` рівень. Я не зрозумів потребу замість 2 пісні – виконувати соло на барабанах. Драмер показав що непогано володіє карданом. Навіть таки дуже непогано – але все одно не ідеально (троха летів). Але забирати на це час виступу. Знов ж таки – затягнуті пісні. Мені група не сподобалася, й балів їй я не ставив, проте деяким іншим членам журі команда сподобалася :-)…
Затримка виникла через нестачу когось зі складу Surfaktan. Об’явили перекур – на якому можна було випити кави (пива) поки організатори не найшли групу, яка б погодилася грати проти регламенту назамiну.
Цією командою стала
A Priori. Грали вони прогресів-метал. Дійсно найбільш технічно підготовлена група з усіх. На затянутість композицій можна закрити через вдалі музичні переходи, зміни розмірів, й цілу купу рифів й прекрасне володіння соло-гітарою. Вокал не дуже. Проте місцями – дуже нудно, місцями дуже `не свій матеріал`…Втім група заслужила від мене кусочок балу…
Наступними на сцену вийшли
Poupee F. Коли вони тільки почали грати – я зрозумів, що це найоригінальніша команда цього конкурсу…і не буде вже такої. Цікаве і дуже динамічне інді, як сказала Каріна: «Свєжак!» з купою наворотів і ефектів. Фірма! Сама фірмова група! Симпатія журі (в голосах журі взяла І місце, проте взагальному підрахунку нажаль ІІ).
`Нічим не гірше Далай Лами!` - подумав я, насолоджуючись їх виступом. І ще багато чого подумав, що не буде винесено в загал. Ось так.
Нарешті з’явилася група
Surfaktan, в якій можна було впізнати багатьох музикантів Львівської фолк-групи `Маркер`. Навіяли файний весінній настрій акустичних сейшенів на площі ринок. Але були не дуже зіграні – тобто не відчувалося в них командності. Під кінець виступу, щоправда розкачалися, але ще треба працювати, щоб вилізти з рівня «банди, що грає РОК на студенських вечорах при Університеті»…Вокал дівчини сподобався, й скрипка теж. Також в таких гуртах завжди можна відмітити гарну поетику і лірику.
Чомусь хтось вирішив що
Minor Gate – мої фаворити на конкурс. Зовсім ні. І діло не тільки в тому, що я люблю сирий треш і дику енергію олдскульного трешу, що в них було сповна. Але коли ви слухаєте качовий ’дждждждж’-трешевий рифф – він має бути чітко обіграний ритм-секцією (у випадку даного колективу – саме барабанщиком :-). Втім група, як на мене, показала себе достойно. Для мене це було дуже ностальгічно, і …соррі…це моє лічне… :-)
Амараніка порадувала найркащими традиціями безидейного трьох-акордного гавно-року. Серед інших – вони виглядали найслабшими. Жодного качу, збивающийся барабанщик і ДУЖЕ…повторюю – ДУЖЕ – орущий вокаліст. Нє, ну це прикольно, що він ТАК ОРЕ…але не дуже прикольно це в проміжках між піснями – коли він тихеньким сором’язливим голосом щось говорить про ’вокальні гармонії’. Під кінець розігралися – і було помічено непогане гітарне соло в останній пісні. Але групі треба ще дуже багато працювати – можливо навіть щось міняти в концепції аранжувань своїх композицій.
Ілюзія Дотику були найбільш патріотичними. Чим і брали. Найбільш харизматична вокалістка серед усіх – не боялася і спілкувалася з публікою. Це сподобалося. Почали слабенько – але ’пісенька про олівці’ була більш жвавою в кінці (чого першою не грали???)…Музиканти ще на низькому рівні і треба багато грати (особливо під метроном…особливо соло-гітаристу, що весело вилетів на одній з пісень і потягнув на ритмічну лажу всю групу). В тім в групи є майбутнє. Треба більше наполеглевості. Моє особисте фе – це те що в рок-н-ролльній музиці не має бути такої кількості ангажованої патріотичності…Але – народу подобається…
Вже дуже втомлені ми всі були – проте залишалося ще 2 гурти. Я вже ходив курити після кожного й мені прийшло на думку, що я поки-що Можу поставити бали лише 2-м гуртам…
Вечір підходив до завершення…
Anima Legit приємно вразили. Барбанщик тягнув всю команду вверх, проте самі музиканти теж дуже старалися. Варто виділити – достойні аранжувальні рішення. Перша пісенька для мене – такий собі HIM, друга дуже спокійна і сподобалася. В третій – я просто відключив мозги і тащився від ритм-секції…Загалом про команду я собі в зошит записав «Ничё Так…приятно!»…
Закривали концерт тяжолі мітолісти
Артефакт. Барабанщик летів з ритму, і пісні здавалися доволі одноманітрими. Сухий вокал і схожі ходи ’джджДЖджджДЖ’ зовсім мене не вразили. Та й голова вже боліла. Проте кльовий соло-гітарист виправляв ситуацію місцями. Команда хороша для тематичних метал концертів.
Декілька загалтних зауважень/побажань музикантам:
1.Не рвіться грати 4 пісні хреново, якщо можна заграти 2 круто. Діло не в кількості, а в якості. Як приклад – ’Червона Рута’. На `Level Up` кожному колективу було виділено достатньо часу щоб показати себе. Що за рабських підхід – а можна ми ше одну заграємо? Ніби це шось міняє?!
Якби я виступав на такому конкурсі – то першу пісню я б обирав найбільш качову і жиру з вашого репертуару. Перше враження дуже важливе.
2.Вокалісти! Об’являйте пісні. Не буду перелічувати – але дуже несподобалостя те, що групи фігачили 3-4 пісні підряд, не кажучи назви. Це ход – прибережіть до тих фестивалів де вам будуть різати час. Повторюся – тут вам було виділено достатньо часу щоб показати себе. І не треба закінчивши пісню – зразу лізти в нову шоб побільше зіграти.
3.Барабанщики. На конкурсі я почув трьох хороших барабанщиків. Нехорошість інших можна пояснити так: мене тільки-тільки починає качати, я підстукую ногою і тут опа – виліт з ритму. Негарно.
Все інше ніби, як завжди.
Хочеться сказати велике дякую за організацію даного фестивалю – конкурсу. Було дуже цікаво. Сподіваюся що цей `level up` багато в чому допоміг нашим молодим музикантам, й буде сприяти їхньому розвитку UP!
Також сподіваюся і процитую Сергія Єфімова – що дані заходи, `дадуть нашим рок-командам достатньої віри в Львівський РОК, і Знову зроблять Львів – РОК СТОЛИЦЕЮ УКРАЇНИ.`
Мої бали:
10 - Poupee F
8 - 82172
6 - A Priori
4 - Minor Gate
2 - Anima Legit
Результати конкурса по місцях (журі + глядачі):
І – 82172
ІІ – Poupee F
ІІІ - Anima Legit
IV - A Priori
V - Ілюзія Дотику
В журі сидів Євгеній `punker`