Березнева хвороба жовтого листя (Концерт 10 березня в Ляльці. ІНКУНАБУЛА, Весняний галас, Віскула, Ванільне небо, ASSA)

Давач | 0 | Розділ: Враження | 16 березня 2005 15:01

Про концерти, як і про більшість явищ, прийнято говорити категоріями “вражає-не вражає”, “подобається-не подобається” й іншими, практично тотожними попереднім судженнями. Що вразило на останньому концерті у “Ляльці” - це кіровоградська група “Весняний галас”. Не заявлена у афішах - (відтак стала сюрпризом), вона ще й подивувала хорошою музикою та змістовними (часом барвисто-ліричними) текстами.

---

Як от:
Я хворію жовтим листям
Що летить в моє подвір'я
Виноградом променистим
Та червоним надвечір'ям
Їдким димом від багаття
Та старим-старим горіхом
Восени це моє щастя
Восени це моя втіха

Валентин Поворозник, “Весняний галас”, вокал:

• У Львові ми виступаємо вперше, але я уже був у вашому місті років з п'ятнадцять тому. А взагалі у такому складі працюємо рік. Нещодавно записали альбом, тепер будемо його тиражувати. Вже знайшлася людина, яка готова це профінансувати, відтак до одинадцяти нових пісень додамо ще п'ять бонусів зі старих речей.

Ми є єдиною в Кіровограді командою такого типу. Тобто, зараз їх уже три, але ми найстарші. Адже у нашому місті така музика насправді нікого не цікавить…

• Не цікавить на рівні груп, які грають, чи публіки?

• Просто люди не привчені до такої музики. У Львові от є клуб і у мене є ідея фікс відкрити такий у Кіровограді. Ця ніша там зовсім незаповнена. Люди збираються, тусуються по парках, скверах… Можна було б організовувати для них непогані концерти, якщо б було приміщення. Але бізнесменів такого роду музика не цікавить.

• Але разом з тим багато хто з сьогоднішніх слухачів зауважив, що ваша музика є набагато цікавішою, ніж та, що грає більшість місцевих груп…

• Люди все ж прийшли на свої команди, бо у афішах ми не були заявлені. А те, що ми цікавіші - твоє суб'єктивне враження. Я не можу оцінити те, що ми робимо тому, що перебуваю у процесі. А судити можна хіба що поза ним. Це приємно, звісно, коли так кажуть.

Ми, абстрактно кажучи, - команда, яка зробила ліжко, яке важко занести в хату. Нам потрібні хороший звук, велика сцена, щоб можна було поскакати… Коли зливаєшся з музикою, перестаєш себе контролювати… Я коли потім дивлюся відео не розумію, як я міг таке робити. Отакий транс свого роду. А сьогодні ми ледве не проламали сцену… І взагалі Львів порадував атмосферою, тут усе нормально, на відміну від Кіровограду, який протягом останніх років занепав.

****

Після “Весняного галасу”, музика якого схоже, не залишила байдужим нікого з присутніх, недоречним непорозумінням на сцені виглядала луцька “Віскула”. За нецікаву музику слухачі “платили” групі розмовами поміж собою і чергами до бару, частково ігноруючи музикантів. Зрештою, через увесь зал їхній мелодій і не було чути.

Власне концерт вийшов напрочуд схожим на американські гірки. Пік яких припадав на час виступу “Весняного галасу”, крутий спуск - на звуки музики від “Віскули” і черговий підйом - на нотах львівської “Інкунабули”. Остання виглядала дуже незвично - у класичних костюмах. Що, втім, не завадило їм заграти потужно і енергійно.

Завершили вечір молоді і (подейкують) перспективні “ Vanilla Sky ” та “ ASSA ” зі Львова. Щоправда, виступали вони уже перед досить нечисленною аудиторією, бо після “Інкунабули” більша частина публіки розбрелася додому. Зрештою, можна їх зрозуміти - п'ять груп в один вечір… Що забагато, те, як кажуть, нездорово.