Соломія Чубай: "Робити музику треба так як її відчуваєш!"

Давач | 0 | Розділ: Інше | 19 січня 2005 10:34

Хочеш почути справжні відчуття в музиці? Слухай "Далі…". Ця група не орієнтується на примхи масової свідомості, а творить музику такою як вона є. Хоча як виявилось це тільки постприяло тому, що гурт здобув свою родзинку. Завдяки чому і опинився разом з "Інкунабулою" на найпрестижнішому рок-фестивалі України.

У свому інтерв`ю Соломія розповіла про свою групу сьогодні.

---

-- Все починалося з групи "Без цукру" де я познайомилася з майбутнім басистом, а тепер екс басистом групи "Далі…". Після того як розпалась "Без цукру" я декілька місяців не бажала більше займатись музикою. Але Юрко Козій постійно мені пропонував створити щось нове і продовжити музикувати. Я таки погодилась і ми почали щось робити. Дуже довго ми не могли знайти назву але зрештою зупинились на "Далі…". Перший склад був не дуже стійким тому гітарист та барабанщик пізніше змінились. Музику спочатку писав Юрко, потім і я почала щось вигадувати з оранжуваннями. Тексти ж в групі є моїми.

-- А чи можна про вас знайти інформацію в мережі, а також лінки на ваші записи?

-- В нас існує офіційний сайт http://dali.ridne.net де з'являються останні новини та інформація про групу. Нажаль, там не працюють лінки на записи, але думаю, що найближчим часом ми це полагодим і людям буде доступна до скачування наша музика.

-- Ваші записи є демками чи це вже повноцінний матеріал?

-- Ми записувались на студії Тараса Чубая в Києві. Записали шість пісень. Але я не дуже задоволена якістю вже готових речей. На мою думку воно звучить дещо "пластмасово", хоча зараз, мабуть, такий дещо цифровий звук є модним.

Проте я виховувалась на більш важкій та живій музиці -- "Led Zeppelin" та "Doors", тому тяжію до концертного звуку. Спробую вмовити Тараса перезвести треки, адже це більше залежить саме від зведення.

-- А чи не пробували ви з цими записами податись на радіостанції? Адже після хорошої студії вони мабуть є значно якіснішими за більшість того матеріалу який мають молоді гурти.

-- Серед записаних речей є точно три пісні які записані надзвичайно якісно і до яких в мене не має жодних претензій. Наразі я домовилась з декількома радіостанціями, щоб ті хоча б послухали як вони звучать. Але через роботу я просто фізично не встигаю забігти до них. Думаю, що пісні будуть крутити. Навіть можу приблизно сказати яку пісню вони виберуть. Напевно, це буде "Запалювали зорі". Також в Києві є рокове радіо яке крутить наші записи і про нас слухачі того радіо знають. Коли ми приїхали до Києва то були приємно вражені побачивши людей котрі прийшли почути саме нас. Хоча до того часу ми ні разу не виступали в Києві. Сподіваємось, що цей раз теж був не останній :) Багато слухачів підходили після фестивалю і питали коли ми ще будемо в їх місті.

-- І як? Чи є вже якісь плани щодо цього?

-- Ми домовлялись з Юрком Покальчуком, що ми виступимо з сольною програмою в "Купідоні". Але до цього потрібно дуже серйозно підготуватись і як підготуємся то обов'язково дамо концерт.

-- На "Рок-Екзистенцію" запрошують ті гурти які дісно того варті і достойні. Чи відчуваєш ти різницю між вашим гуртом і іншими львівськими гуртами?

-- У Львові є переважно наплив хардкору і рідко можна почути щось нове та оригінальне. На "Рок Екзистенції" я побачила хард-кор, поп-рок, грандж -- різні стилі. Цікавим було якраз те, що всі гурти грали в різних стилях не повторюючись між собою. Це було добре. Також яскравим фактом була висока професійність та оснащеність гуртів. Наша група виглядала навіть трохи бідно порівняно з іншими в плані інструментів.

-- А от на рахунок подібності музики. Чи намагаєтесь ви бути на когось подібними?

-- Якось так вийшло, що ми не намагались бути схожими на когось. У гурті всі люди є різними смаками, пишуть та слухають різну музику. Поєднуючи це все, з'являлась наша музика. Зараз же як пішов Юрко Козій я хотіла б зробити щось більш жіноче. Щоб було відчутно почуття в музиці. Можливо, творчість буде більш ніжніша. Бо ті пісні, які писались Юрком, відрізняються від того, що ми пишемо зараз.


-- А чи стикаєшся ти з упередженим ставленням до вашої групи через відомість твого брата?

-- Я стикаюся з тим, що мене не люблять, що не люблять мою групу тільки через моє прізвище. Деколи після концертів можна почути смішні фрази типу "Ми виступали після "Далі…". Ми взули групу Соломії Чубай!". Також дехто каже, що Тарас фінансує нашу групу і я плачу музикантам за репетиції та концерти, з чого мені дуже смішно. Це дуже заважає. Заважає імідж Тараса, коли всі думають, що він, нібито, зверхній та занадто серйозний. Я ж не є такою. Проте я хочу подякувати Тарасу за те, що він мене виховав на дуже хорошій музиці. До групи він ставиться дуже критично і від нього я дуже рідко чую якийсь позитив. Але мені часто переказують, що іншим людям він добре відкликається про нас. Також я йому вдячна за те, що він нас записує та допомагає в творчому плані.

Дуже класно коли люди не знають цього та сприймають мене як особистість. Тоді ж вони оцінюють голос, тести і зовсім інакше ставляться до мене. І коли вже чують, що я сестра Тараса то не дуже звертають на це увагу.

-- Як проходить процес створення вашої музики?

-- Соломія бере гітару щось награє та муркає собі під ніс на свої тексти. Колись це було трошки інакше. Тоді я щось придумувала, дзвонила до Юрка та грала йому це на гітарі, а на наступний день він міг вже створити оранжування і вже на репетиції ми розбирали собі партії. Зараз я ж стараюсь трохи краще грати на гітарі і допомагає мені в тому Микола. Також ми тепер більше працюємо цілою групою над оранжуваннями, а не так як колись.

-- Виступивши на "Екзистенції" чи відчули ви поштовх у своїй творчості?

-- Фестиваль додав нам більше впевненості в собі. Власне львівський "бомонд" весь час нас відштовхували та не оцінювали. А коли ж нас обрали з-поміж дев'яноста гуртів це був для нас шок. Після виступу до нас підійшли організатори та сказали, що не пожаліли, що обрали нас. Адже до того часу вони чули нас лише на записах, а на записі можна зробити значно більше ніж вживу.

-- А як ти охарактеризуєш свою музику?

-- В одній статті наш стиль назвали арт-роком і лісовою музикою. В мене дуже багато поезії з наближенням до природи і автор статті попала в "яблучко", коли виразилась саме так.

-- А щоб ти хотіла побажати тим хто займається альтернативною музикою і, мабуть, стикається з тими ж проблемами що і ви?

-- Я б побажала їм, щоб вони робили її щиро та не займалися комерцією. Треба робити музику так як ти її відчуваєш, а не "піарити" її всюди. Ця музика потрібна і з нею вони стануть більш популярними за виконавців-одноденок, яких забудуть вже завтра. Їх же будуть пам'ятати значно довше саме через оригінальність.