Дефібриляція «Київського Рок-Клубу»

| 3 | Розділ: Інше | 2 березня 23:04


http://rock.kiev.ua/article/2017/11/

Світ змінився. Я пам’ятаю як вирішив на початку нульових зробити сайт, присвячений рок-музиці. Пам'ятаю також, як стрімко з’явилася команда однодумців… В ті часи, коли сайт «Київський Рок-Клуб» розпочинав свою роботу, люди дивились один на одного як на друзів, союзників, а не як на «рокерів-заробітчан» та представників їхньої потенційної аудиторії. Ми активно спілкувалися на форумах, ділилися один з одним корисними посиланнями. Ми писали статті, а не «контент». Ми називали одне одного «колегами», а не «конкурентами».

Світ став іншим: швидшим, жорсткішим. Він намагається розігнати нас разом із собою. Намагається примусити відчути себе пасажирами, що спізнюються на потяг. Короткі меседжи, бо довгі не читають, а краще інфографіку, бо картинки більше люблять. Швидше показати сингл-другий, бо альбом чекати довго, а десь написано, що аудиторію треба постійно «підігрівати».

Ми втомилися від цього. Рок-н-ролл це не спринт. Не знаю достеменно, що це, та абсолютно точно, що це не є гонитва за «лайками».

Зараз, озираючись у минуле, я відчуваю, — не розумію, а саме відчуваю — що десь ми повернули не туди. Куди ми поділи свої Чорні та Білі списки? Куди зникли фотки «Рокер дня»? Куди поділася дружня атмосфера взаємодопомоги та здорового, напівжартівливого суперництва одне з одним?

Від початку ми несли ідею об’єднання. Об’єднання, яке буде чимось більшим, ніж чергова онлайн-спільнота з аватарками. Об’єднання, в якому будуть живі обличчя, де новачки будуть мати такі самі привілеї, як і ветерани. Місце, де живуть довіра, розуміння та взаємодопомога.

Так, ми були романтиками — і слово «були» в цьому реченні не дає мені спокійно спати. Тут треба або або битися за власні ідеали, виборюючи їх у сучасності, або тікати з поля бою. Ми вирішили, що хочемо битися.

Є ідеї, як вивести портал на самоокупність, не перетворивши його на бездушний комерційний проект, та для цього треба зробити доволі багато роботи. Наступного тижня ми запускаємо акцію на «Спільнокошті», аби зібрати гроші на реконструкцію сайту, хоча я волію називати цю подію «дефібриляцією Київського Рок Клубу». Та важливі не стільки ваші гроші, скільки підтримка взагалі.

Ви можете допомогти вже зараз. Це не складно:

- Запропонуйте власний лот для «Спільнокошта». Це може бути білет на ваш концерт, барабанні палички, диск з автографом — що завгодно. Важливо те, щоб ми відчули: ви роками заходили на rock.kiev.ua не тільки як споживач послуг та інфомації, а як активний учасник порталу, були й хотіли бути його невід'ємною часткою.

- Приєднуйтесь до нашої банди! Зараз найкращий час для цього. Нові ідеї, їх реалізація, цікаві знайомства і спільний рух уперед Вам буде забезпечено.

- Просто зверніться до нас із пропозицією: «Хочу допомогти. Як?»

Телефонуйте! Пишіть! Розповідайте іншим!

Легенда має жити!

Реміш Дмитро
src

Спільнокошт
Хочеш відповісти? Авторизуйся!

igor-com-ua | 02.03.17 23:18:48 | #

Тут є багато речей, які стосуються і роцкльвова. Правда, перевагою львівського року є те, що він не може померти.

olg | 03.03.17 08:32:03 | #

та. раніше все було краще

Ivanhoe | 03.03.17 16:58:24 | #

1) Таке враження, що адміни київського сайту щойно прокинулись ;)
2) Якщо сайт перестали відвідувати, це означає, що він не потрібен. Якщо це доцільно, то треба винаймати фахівців для розкрутки.
3) Треба прийняти об'єктивну реальність: соцмережі перетягнули дуже багато контингенту з тематичних сайтів з форумами. Це зручно.
4) Той, хто хоче щось змінити, повинен знати ЯК, а не займатись виголошенням емоційних промов. Ідея спільнокошту - це лише ідея без механізму реалізації. А ВЕЛИКА ІДЕЯ тим більше має бути продумана в деталях.

P.S. Де тут кнопка "unlike the article"?