Книги, які справили на вас найбільше враження.

Ділимось враженнями та порадами прочитати щось особливе

Лиз Бурбо - свежепорадовавшее…

Доречі, схоже тематика книг по мотивації, розвитку та психології людини - у Луїзи Хей) Раджу)

дякую )
и Некрасова в догонку )

Некрасов "Живые мысли"?)

у таких випадках починають із себе. чи ти не читаєш книг?

Якби не читала, то і теми відповідної не створювала) Так, перепрошую, дійсно, варто було б почати з себе)
Отже, найбільше враження на мене склали такі книженції:
- Арсен Паламар "Деградація. Роздуми над недолею"
- Улас Самчук – «Марія» (дуже раджу!)
- Адольф Гітлер – «Mein kampf»
- Катерина Мотрич "Ніч після сходу сонця" (дуже раджу!)
- дещо по психології (Луїза Хей "Як зцілити своє життя", Ошо "Зрілість")
- і фанатка детективів Джеймса Хедлі Чейза :)

Ну і забула додати Ремарка "Три товариші"). Планую більш докладніше дослідити його творчість.

бля))

+1

+2

а какое впечатление может произвести майн кампф?
кроме уныния и тоски по потраченному времени?

це залежить від того, як ти сприймаєш цю книгу і, впершу чергу, її автора.
читала її швидше для загального розвитку, хотіла зрозуміти, чому цю книгу вважають забороненою літературою як такою.
з дитинства цікавлюсь історією, тому дослідити думки та світосприйняття Гітлера не як нациста (!), а як досить сильну історичну особистість для мене теж складає інтерес.

согласен со всем.
но на вопрос ты не ответила: какое же она впечатление произвела?
а то закрадывается мысль, что ты её и не читала вовсе.

нехай ця думка не закрадається)
я не можу чітко відповісти щодо вражень, що мені книга "сподобалась" чи "не сподобалась". вона є досить складною у всіх варіантах. але у цій книзі я знайшла достатньо позитивних (!) ідей, які, на мою думку, варто було б включити до державної політики будь-якої країни світу. Наприклад, про виховання здорової, патріотичної молоді.

Печаль

Рiчард Адамс, "Небезпечні мандри"

загуглила - досить цікавий сюжет) дякую)

"Місто" Саймака+весь Саймак, "Час вбивць" Генрі Міллера, "Чужий в чужій землі" Хайнлайна, + весь Гессе, "Покоління Пі" Коупленда + ше якась книжка про життя Ісуса до 30 років, не памятаю автора. Ще кльова була "Поглянь на дім свій, ангеле" Тома Вулфа, але один хуй взяв почитати, не віддав, і я її сам не дочитав.

йопти, "Покоління Х".

Круто!) А ти зазвичай схиляєшся до якогось певного жанру, чи це у виборі літератури значення для тебе не має?

не схиляюсь

оце поважаю Гіпі за його смак до літератури

Жозе Сарамаго. Евангелие от Иисуса?

нє, там тіпа трешова історія, напів комедія, напів філософія, так би писали бітніки чи бероузи. автора, здається, алан звати. згадаю - напишу. випадково її прочитав, чувак один підігнав, а потім назад забрав.

Кристофер Мур "Агнец.Евaнгелие от Шмякa, другa детствa Иисусa Христa"
http://www.rulit.net/books/agnec-read-134174-1.html

Книжка "1984" одного разу справила на мене найбільше в світі враження.
А потім ше книжки Кафки.
А потім я перестав читати шоб не перебивати враження від прочитаного.

свого часу я прочитала книгу Кафки "Перевтілення" і була частково шокована прочитатим…

перевтілення не читав. "процес" і "замок" - ось що справило на мене враження.

якщо матимеш бажання - прочитай, думаю, без вражень не залишишся))
хм… ну окей, треба буде і собі прочитати ці твори.

ну я знаю весь сюжет, чув безліч уривків і навіть якийсь фільм бачив тож я склав враження.
це найвідоміша книжка кафки, але процес це для мене якийсь дестильований кафка

ти ж вроді не читав процес

так. але він дійсно справив на мене велике враження, тому я не міг його не згадати.

я тобі кстаті хотів тут пару книг посовєтувати, але не знаю чи варто

не варто

фаталіті

+ за Оруэла

і чьо мені тепер з тим плюсом робити

саєчка за іспуг, плюс за орвєла

досі не знаю шо таке саєчка. мабуть мало книжок читав

Роберт Уилсон - квантовая психология, психология эволюции, новая инквизиция, трилогия Иллюминатус.
Роджер Желязны - бог света, амбер, та почти все книги
У Эко - маятник фуко
Джойс - улисс, поминки по финегану, портрет художника
Марк Твен - том сойер
Саймак - нет ничего проще времени, все живое, город
Гаррисон - Эдем, мир смерти, молот и крест (трилогия)
кароч. та еще пару десятков точно. если не сотен. Если книга хорошая она просто должна перевернуть тебя пока ты ее читаешь. если ты прочитал и после этого не живешь ею еще некоторое время - это была пустая трата времени

Досить цікава література.
З останньою фразою абсолютно згідна)

забыл туда дописать Ницше который травмировал мою психику в 15 лет))Юнга за мои травмированые 18 и Кастанеду за долгие непонятки)))))))))

а я Ніцше вже другий рік намагаюсь прочитати і щось ніяк до того не доходить. цікаво, чи здатен він на травмування моєї 22-річної психіки?))

Ти ж Майн Кампф читала, то що тобі той Ніцше?

ось, до речі, заради хохми, топ-10 найбільш шкідливих книжок:
http://litakcent.com/2013/02/07/top-10-najbilsh-shkidlyvyh-knyzhok/

читала) було)
власне, багато цікавого про Ніцше чула, тому і хотілося б побачити його "зсередини" :)
ну якщо Адік на другому місці, мені ще треба Маркса прочитати але то, мабуть, буде в іншому житті)

Ти дочитав "Уліса"?! Внесу тебе в список

Марк Твен весь класний, не тільки Том Соєр

дочитав а декілька років потім - перечитав. і ще раз прозрів з нього.
а що за список? розстрільний?
Твен ясно що класний, і листи на землю і все решта. маю ще радянську серію всіх творяв. але Том Сойер був першим його твором який я прочитав і який мене надихнув на пригоди))я завдяки йому ще в 7 років вперше втік з хати жити в бочці)))

Список почесний - прочитати Уліса це, як переплисти Ла-Манш.

в мене теж є такий почеснийсписок тих хто прочитав уліс і тих хто любить джойса

Гарна тема. Нарешті й для хронічного філолога щось тут є.

Я от в отрочестві тащився від Селінджера. При чому повісті про сім'ю Гласів мені навіть більше подобалися, ніж "Ловець у житі" (або "Над прірвою в житті" як його ще люблять обзивать). Ще я належу до тих параноїків, що почитують іноді поезію, але це від погоди залежить. Рабіндранат Тагор, Вітмен та всякі Вільями Карлоси Вільямси.
Загалом, мені подобаються писатєлі лаконічні та з почуттям гумору. Он "Чемодан" Довлатова почитав недавно і понравилось. А ще Марка Твена люблю. Від Тома Соєра і до "Листів із землі". А сопливі і занадто балакучі писатєлі мені не подобаються.

оу… хронічний філолог, кажеш? цікаво)
"занадто балакучі" - що ти маєш на увазі? і які письменники, на твою думку, такими є?

Андрухович Юрій Ігорович та Забужко Оксана Стефанівна. Не дурні люди і талант є місцями, але ці кілометрові речення тільки задрот якийсь може дочитати до кінця

мої знайомі дівчата просто сохнуть по Андруховичу… як кажуть, кожен знаходить в книзі щось своє, особливе)

Андрузович і сам сохне, але кожен рік цвіте

плохие они

я абсолютно согласен с переводом "Ловец во ржи", ты прав.

Жюль Верн, Роджер Желязни, Герберт Уеллс, брати Стругацькі, Василь Головачев, Олександр Беляєв, Гаррі Гаррісон, Станіслав Лем, Рей Бредбері

ну так навскідку

ти у нас по фантастиці в основному?)

фантастика/футуристика/космас/антиутопії/фентезі/пригодницьке

нє, ну Ніцше я теж читав)

о, доречі… з антиутопій щось пам"ятаєш, щоб порадити?

Хакслі почитай

а конкретніше?)

о дивний, новий світ

дякую

+500 за Гакслі

451 по фаренгейту, 1984, доречі по мотивах останнього купа фільмів є, 1984, Еквілібріум, В фо вендетта, Бразилія

"Еквілібріум", "В фо вендетта" - обожнюю!!!

мій список майже ідентичний))) тільки ще + Хайнлайн , Азімов.

Айзек Азімов - крутий чувак

о) запамятавал) шейм он мі)

зараз під враженями "50 відтінків сірого"
але то така саме як Сутінки подібне чимось О_О

чим? там теж є вампір, вовкулака і бідна дівчинка, яка бігає між цими монстриками туди-сюди?

неа

Якщо з філософії або теоретичної літератури вибирати, а не художньої, то поза конкуренцією в мене буде
"Людська діяльність" Людвіґа фон Мізеса (Mises - Human Action).
Мізес є одним із найбільших економістів і мислителів ХХ століття, одним із важливих ідеологів класичного лібералізму і навіть анархо-капіталізму. Пора би вже його українською перекласти, але поки можна скачати російською.

зазвичай у мене так і виходить, що більшість літератури читаю російською. тому не звикати)

оце кльова нова книжка про відомі книжки. рекомендую. тут можна почитати третину, а якшо сподобається купити
http://issuu.com/laurus_press/docs/shydevry_promo/1#print

от з рекомендованих там - "451 градус за Фаренгейтом" досі в мене серед улюблених книжок

от це повне гавно. не в обіду.

я маю прекрасні спогади про цю книжку ще зі школи. не треба їх руйнувати.

треба!

Добре. Прочитаю ще раз і розвію ілюзії дитинства

о, круто! дякую за посилання

а ти читав Ренд "Атлант розправив плечі"? або принаймні дочитав?

так, дочитав, хоч і з зусиллями. я вважаю, що це добра філософія (тобто ідеї роману дуже цікаві і правильні), але естетичний бік творчості Ейн Ренд мене не задовільняє. Але маю друзів, які кажуть, що це найкраща книга, яку вони в житті прочитали.

От забув про "Закон" Фредеріка Бастіа згадати. Це справді бомбезна книжка, хоч і виглядає як брошурка неважлива.

та мізес взагалі львів'янин, його хоча б з патріотичних міркувань читати треба!

ага. жид і лібераст - мрія юного тягнибоківця

Книга скарг і пропозицій. будь-кого вразить

я напишу хоть свою 5 улюблених книг:
1) Кафка "Процес"
2)Паланик "Бійцівський клуб"
3)Харукі Муракамі "Погоня за вівцею"
4)Рік Ріордан "Персі Джексон" (сага)
5) Кассандра Клер "Знаряддя смерті"(сага)

"Бійцівський клуб" - класний фільм.

я не дивилася фільму

тоді і не дивись) у 95% книга всерівно краща за фільм)

Хоча мене одна людина заставила його дивитися в себе в дома ))))

я не дивилася фільму

Хоча мене одна людина заставила його дивитися в себе в дома ))))


як ти це робиш?

перестань

ну та блін)))

доречі фільм майже як книжка. може навіть кращий за книжку :)

кінець в книжці в сто раз ахуєнніший

кінець це далеко не найважливіше

в кого як)

Оруэл "1984" - №1
Сэлинджер "Catcher in the Rye" - одноименная песня Ганз н Роузес отлично открывает смыслы
Гёте "Фауст" - сейчас читаю второй раз
Уэллс "Война миров", "Машина времени"
Драйзер "Американская Трагедия"
Артюр Рембо "Пьяный корабль"
Джеймс Джойс - Улисс, Дублинцы
Конан-Дойль - повлияло очень в свое время на модель мышления

"Фауст" - о так, особливий твір.
Конан-Дойль - саме через нього я почала читати детективи)

О, ще один Уліса дочитав! я в шоці

правда, приємне відчуття - відкривати для себе щось нове про своїх знайомих та, можливо, друзів?)

дуже приємне!

Вродє всі гавнарі а такі начитані шо піздєц
Шутка.
по книжкам - багато шо. Напевно найбільше желязни бо розвертає мозг так шо він назад вже не встає, термінатор (є така кніжка)) дуже додає ащущєнія смертності, принаймні якшо в юному віці читати). З саги про вєдьмака сапковського я теж свого часу протащився.
А ше "дядя федор пес и кот" - книжка ліпше ніж мультік.) а ше в мене колись в "читанці" шкільній було оповідання про нехайла. Тоже доставляє.
А ше "созданіє вебсайтов для начінающіх" тоже харашо повернула маю жизнь.) книжка по матаналізу і дифрівнянням - я не дуже поняв про шо вона, але тоже справила враження.
А ше вот я вкантактє чітаю пабліки "подслушано" і "тян нє нужни" і то я вам скажу тоже харашо справляє враження.
Ну і ше керуака "дорога", тіки я її ше не дочитав.

"Вродє всі гавнарі а такі начитані шо піздєц" - бачиш, це не все втрачено на рокльвові

все.

НЕ!

по путям развития жизни

1. Св. Дух, "Біблія";
2. Т. Г. Шевченко, "Кобзар";
3. Л. Д. Кучма, "Украина — не Россия";
4. В. Ф. Янукович, “Рік в опозиції. У політиці не буває остаточних перемог і поразок”;
5. В. Ф. Янукович, “…І рік при владі. Від кризи — до економічного зростання”;
6. В. Ф. Янукович, “Здолати шлях”;
7. В. Ф. Янукович, “Як Україні далі жити”;
8. V. Yanukovich, "Opportunity Ukraine".

ше тут був непоганий список:

http://rock.lviv.ua/article/7818/

сокиро, перестань клеїти дурня. останні 5 навряд чи ти читала

а чому в попередніх пунктах ти не сумніваєшся?

ці "книги" рідкісні, хіба тобі їх автор сам подарував

а щодо перших трьох, то цілком могла і прочитати. навіть кучму. він книгарнях продається

дивно, по твоїх коментах на цьому форумі я шось думав, шо ти тікі доноси юзерів читаєш, а он виявляться воно як

не бачу суперечності.

ждем бестселлер от Азарчика

він геній лаконічних жанрів.

бляха, два раза збирався писати комент, а потімпередумувава, багато гарних книжок. влом перелічувати. з такого шо перше згадалось, то якраз сьодні спори були…
Джордж Мартін, при чому його космічна фантастика, типу "Умирающий Свет", просто афігенна, нічим не гірша за його фентезі.
Крістофер Пріст - "Престиж" і "Опрокинутый мир" - афігенні.
Георгий Зотов з його чорним гумором і сатиричним стьобом "Апокалипсис Welcome", "Элемент крови" і т.д.
Урсула Ле Гуін - цикл Земноморя, Хайнський цикл
Карлос Сафон - Тінь "вітру"
іт.д. і. т.д. і т.д.

дивилась екранізацію книги Пріста "Престиж" - надзвичайний фільм! але точно знаю, що книга була краща)

один з рідкісних випадків, коли книга не краща. вона інша. досить інша. в фільмі трохи видозмінений сюжет і ідея.

хм… значить варто все ж прочитати цю книгу…)

мда, ізмєльчав рокльвів. років 7-8 тому, расказали би вам про сартра, про камю. про маркеса, про кортасара, про хемінгуея. про борхеса. про лавкафта. про гессе розказали б. ще би про разних. про ростріляне відродження.
воно канєшно, дуже би розумніше би не було, але хоча б виглядало б.
скоро доєбемся до мишів.
а та вся фантастика, шо в 90-х продавалась в таких блискучих обкладинках з голими цицькатими та крилатими тьотками, вона реально хароша і навіть ахуєнна. але шось мені завжди мішало від неї заторчати. тепер я розумію шо))
так шо користь від стотті безумовно є.

ти от перерахував шкільну програму, яку давним давно всі прочитали і переварили. хіба крім лавкрафта, але він в твій "благородний" список і не сильно вписувався.

у тебе в шкільній програмі були сартр, камю, маркес, кортасар, борхес, лавкрафта і гессе?

камю і маркес були в шкільній програмі

і гессе був, і хемінгуей

а толку?

у мене не були. ми вже тут колись обговорювали той факт, що у всіх були різні шкільні програми. у мене був бредбері, селінджер, ремарк, хемінгуей і азімов. причому селінджера, хемінгуея і азімова ми читали в оригіналі.
а сартра, камю, маркеса, кортасара, борхеса, лавкрафта і гессе - не було.

под словом "расказали би вам" ты имел ввиду фалометрию методом называния большего количества фамилий, чем оппонент? Видать, да.
Не знаю какой ты человек вне виртуального пространства, но по твоим гнусным комментариям ты мне кажешся то ли гнилым, то ли тухлым. Еще не понял до конца.
п.с.: Сартр мне сильно по мозгам надавал в прошлом году, но было не самое приятное. Мне кажется, я жалею, что его читал

шота піздєц.
сартра вопщє не читав.
ти не поняв про шо мій коммент.

а ще б розказали про керуака гінсберга і бероуза, ну і чака паланіка окремо.

да!

Маю велике бажання прочитати Ремарка "Три товариші". Хто має можливість її мені позичити, тому велетенське ДЯКУЮ від мене :)

Жаль, но нету. Советую тебе лучше попробовать "На западном фронте без перемен". Мне больше понравилась.

цю планую зразу після товаришів)

Товарищей интиресно поставили в Заньковецкой

по сравнению с книгой - все как то проще и банальнее. а пат вообще не такая.

Steven Sanderson, Adam Freeman - Pro ASP.NET MVC 3 Framework. Поки що найкраща книга, яка змінила моє світосприйняття…

Кстате, книга Кори Тэйлора - неплохая.

хм. ще не пробувала відкрити його для себе як письменника… радиш?

советую, но только в оригинале. Если очень (!) хорошо знаешь английский (я имею ввиду совсем не граматику, а лингвистическую часть - идиомы, афоризмы, фразеологизмы всякие и все такое.) - очень (!) советую.

клааас!) в оригіналі це буде і цікаво, і корисно для вдосконалення своєї англійської :) дякую)

весь андрій платонов (за світ, якого не було і не буде.)

хуліо кортасар "гра в класи" (за недосяжну легкість і гіркоту.)
щоденники камю (за відчай.)
щоденники гомбровича (за препарування.)
валер'ян підмогильний "місто" (за сучасну україну.)

артюр рембо. "сезон у пеклі" (за драйв.)
вірші сергія жадана. (за співзвучність у потрібний момент, за терикони.)

гі дебор. "суспільство спектаклю" (за параною.)
вальтер беньямін. "проект "аркади" (за спробу охопити ВСЕ.)
п'єр бурдьє. "мізерія світу" (за поезію, що просвічується у інтерв'ю.)

тацит "аннали" (за найкраще зображення політики ever.)

"Суспільство спектаклю (фр. La Société du spectacle) - книга, написана філософом Гі Дебором у 1967 році. Праця присвячена аналізу сучасного суспільства з неомарксистських позицій". Ого.

Артюр Рэмбо - любимый поэт. Кстати, критики в свое время Мориссона с ним сравнивали, но уж извините. Хотя они были очень похожы тотальной девиантностью, но я все же Рэмбо многим отличается.

"букварь,вторую и синенькую"(с)

все з Вами ясно (с)

причому вже давно

как сказать,как сказать… (с)

синяя и была букварЁм а вторая, да интересная, мне кажеться её все читали и всем понравилась,

в мене попсовий список, середньостатистичного ума

поділись попсовим списком середньостатистичного ума :)

бля, сраний кнтрл ентер
1984, 3 романи кафки, політ над гніздом зозулі, над прірвою в житі, том соєр ну і певно ше сага о форсайтах)))

ах да, скотобойня н.5 або дитячий хрестовий похід забув хіба додати

о да, Голсуорси заслужыл того нобеля. +1

шось у всіх є над прірвою в житі, а я не читав

так з ходу згадаю:
весь ремарк, найкрутіша тріумфальна арка, якшо не брати до уваги драй камераден
весь камю, накрутіші "хеппі дез" і "фірст мен"
"соки землі" гамсуна
"соляріс" лема

"Тріумфальну арку" дуууже треба мені прочитати) Наслухана)

Знайшов у пучинах фейсбука:

Папа как-то рассказывал про подслушанный диалог: - Вот Мария Ремарк - баба, а как про войну писала! - Откуда ты знаешь, может она воевала.

блін… це ж ппц

десь в 15 років натрапив на "7 навиків високоефективних людей" стівена кові. справило велике враження
також в цей час захоплювався стругацькими, хоча читав багато але виділити когось не вдасця.

з останнього сподобалось "человек в поисках смысла" в.франкла

п.с. ніцше не зрозумів

О! Доречі, я теж цю книгу Стівена Кові читала, правда, трохи давно) Цікава!

Марина, спасибо за топик :)

ага дякуємо))))

немає за що :)
мабуть, я це вже говорила, але повторюсь: час від часу намагаюсь створювати такі теми, які могли б бути максимально цікавими і корисними для більшості юзерів :)

Пісні Гіперіона - просто шикарна фантастика

Чак Поланік "Бійцівський клуб", "Ядуха";
Умберто Еко "Ім"я Рози";
Колін Маккалоу "Ті, що співають у терні", "Дотик";
Юрій Андрухович "Перверзія", "Лексикон інтимних міст", "Московіада";
Сергій Жадан "Депешмод";
і ще сила-силенна всілякого чтива

все-таки перелік книг, які подобаються чи приносять задоволення, це не те саме, що книги, які впливають на світосприйняття і змінюють його. на моє світосприйняття свого часу вплинула коротка стаття у студентському віснику про концепцію транспарентності (можна було б, звичайно, тут вписати кілометровий список авторів і їх талмудів, які виводять акольнимі путямі те саме, що було в тій статті).
сильно повпливала навколорелігійна література:
починаючи від біографії генрі ноуена і його книги про людей з синдромом дауна і паралітиків, і закінчуючи хрестоматією суфістських філософів, буддистами і прочімі аюрведами.
сильне враження справив "маніфест персоналізму" еманюеля муньє - перекрив (разом з суфіями і ведами) весь мрак сартра, камю і шопенгауера.
сильне враження справила якась феноменологія про "редукцію особи" кароля войтили і трактування ніцше соловйовим.
при цьому всьому, біблія насправді на мене ніколи не справляла враження, якщо чесно. і ні фройд, ні маркс, ні ніцше - теж ні. хоча багато хто з неомарксистів - таки так, але більше економістів, антикейнсіансів, прихильників творчої економіки, ніж всіляких просторіків з заяложеними революційними гаслами.

сильне враження справили спогади ірини жиленко, прочитані колись у журналі "сучасність".

з усіх праць про ідеології, які мені здаються значно цікавішими і "поживнішими" від фантастики і більшості магічного реалізму, найсильніше враження справили ті, які протиставляють людину колективу і саме на індивідуальності - живій, з плоті і крові - вибудовують свої теорії справедливості.

зі 100%-ою впевненістю можна стверджувати, що підручники з логіки, математики, фізики, хімії, біології, географії, а також словники - змінили моє світосприйняття. ще порадник з тайм-менеджменту на мене вплинув як не знаю шо.
з останніх книжок, які на щось вплинули у розумінні чогось - "довідник гулагу" - енциклопедія термінів, яка, фактично, сухо розкладає по поличках усе, що негативного відбувається з пост-радянським простором зараз, і дитяча книга англійською - the phantom tollbooth, яка побудована на грі слів і культурних явищ.

а список улюблених письменників, поетів і творів - окремо. от тепер цікаво, марино - ти будеш це все читати чи з якою метою ти цікавилася?

я думав "книгки які найбільше запамятались"
завтикав
*покерфейс*

потужний комментар. олдскул.

Мета статті досить проста:
а) дізнатись літературні вподобання юзерів сайту
б) дати змогу людям відкрити свій маленький "клуб за інтересами" (літературними жанрами, авторами)
б) отримати поради у пошуку цікавої літератури
в) з певного, обраного списку знайти те, що може зацікавити особисто
г) прочитати ці книги :)

мені здається, що література, яка вплинула, література, яка стала улюбленою, і література, яку можна комусь порадити - це три різні списки літератури.

от я б порадила усім, хто прочитав 1984, прочитати замятіна "ми", звернути увагу на дату написання твору, на першого рецензента твору і прозріти від плагіату.

хм… не зовсім згідна. якщо мені сподобалась якась книга - то чому я не можу порадити її своїм знайомим? тому, якщо вже і йти за твоїм діленням літератури, то у мене вона б складалась з двох, а не трьох списків :)

не знаю чому. напевно тому, що я сама не дуже люблю чужі поради щодо справ, які стосуються смаку. і сама їх не роздаю. якщо хтось просить поради що почитати, то думаю в першу чергу, що тій людині було б корисно (в тому числі що б її розважило), а смаки у нас при цьому можуть бути різними. ті книги чи автори, які подобаються мені чи мають на мене вплив, перегукуються з моїм власним життям чи заповнюють у ньому якісь прогалини. у когось іншого можуть бути зовсім інші потреби.
взагалі, не дуже підтримую ту ідею, що постійно потрібно страшенно багато читати. треба знати основні речі і вміти думати ) а цьому вчать люди і труднощі, а не книжки.

Щодо "постійно потрібно страшенно багато читати" - то чия така ідея?)

не чиясь конкретно, це в цілому мусується як загальноприйнятна формула ) а насправді он кава не пам'ятає чіпки з "хіба ревуть воли" (у чаті з'ясували), хоч і проридала над тим твором.
треба виробляти критичне мислення, щоб те читання щось давало.

ну власне, що читати багато і все підряд - такого ніколи не дотримувалась) для мене дійсно найголовніше - щоб з книги я могла взяти для себе щось важливе та особливе.

замятін - отец сучасної антиутопії
вова винниченко теж пробував сочінять у цьому напрямі, але його "сонячна машина" вийшла прісною, затянутою і ще й провальною на рівні задуму

тобі зовсім не сподобалася "сонячна машина"?

Якось зовсім. Ні мова, ні композиція, ні фабула.
Напевно, найбільший мінус - обсяг роману. Тут навіть "широтою погляду" чи "масштабністю полотна" важко виправдати.
Потім ця дурацька ідея про панування світового капіталу і зло, яке він несе стражденній бідноті. Зайвий раз нагадує лише про те, як погано Винниченко знав економіку і яким бездарним політиком він був.
Ну, і центральний образ - ця чудодійна машина, що перетворює все на їжу, а від того люди стають ліниві і цивілізація занепадає. Це просто аут! Так, ніби в людей нема інших потреб і бажань, крім їжі.

думаю, потреба в їжі тоді була найактуальнішою ) вона взагалі завжди була глобальною проблемою номер один чи два.
дякую за відгук, не буду її дочитувати, бо бралася кілька разів і не вистачало терпцю.

Сонячну машину варто дочитати, хіба якщо пишеш дисертацію про антиутопії

ну я так собі зараз подумав шо може йшлось про художню літературу

час, витрачений на більшість художньої літератури, вважаю змарнованим.
тому і радити нічого не буду. в інтернеті повно списків топ-10, топ-50 і топ-100 творів, які кожен мав би прочитати - задля задоволення можна ними скористатися.
а радити можна було б вже науково-популярне чтиво.

піздєц ти пропаща. після оцього "час, витрачений на більшість художньої літератури, вважаю змарнованим. " - з тобою тупо більше нема про шо говорити. фаталіті.

гагага ) фаталіті, то ж з мортал комбата?

вот чьорт. ну будь ласка, поговори зі мною, ну прошу тебе дууууууже

то мені нагадало як хто-то тролив професійних спортсменів що з них немає ніякої користі і вони не виробляють ніякого реального продукту

Неомарксисти? От скажи, Сокиро, а що ти думаєш про Франкфуртську школу? Про цього пуголовка Фромма і того клоуна Адорно? А Славой Жижек тобі як?

що вони просторіки.
я мала на увазі ґерно кьолєра, арно тауша і інший неймдроппінг, який тут нікому нічо не дасть. це ті, хто ратував за аналітичний підхід, більш ретельний аналіз проблем, наголос на проблемах розвитку і бідності, замість на теоріях зростання споживання і тд.

нє. мені цей неймдроппінґ видається дуже навіть цікавим. я, звісно, не обіцяю прочитати це все в межах одного життя, але занотую собі на вус обов'язково

залежить, для чого це тобі потрібно ) все одно суть усіх праць зводиться до приблизно двох-трьох тез з графічними і статистичними ілюстраціями, а їхня користь відчутна тільки тоді, коли застосовується в комбінаціях з ідеями опонентів. прикладом є розрахунок соціальної користі від вільного ринку, математично виведений полом круґманом після кризи 2008.

ну, Круґман до вільного ринку має дуже далекий стосунок, що б він про себе там не думав.
він більше спеціаліст з друкування грошей і биття вікон як способів стимуляції економіки.

чому це? круґман має стосунок до державного регулювання, яке має прямий стосунок до вільного ринку, який не дуже-то страждає у сша від того державного регулювання (не те що в україні).
у мене є підозра, що ти зачитуєшся блоґером пашою бахмутом, прихильником лібертаріанізму. ці ідеї корисні зараз для витягнення україни зі сраки, але інакше як через державне регулювання (тобто дерегулювання) їх не досягти. ну, хіба що ти віриш у силу революцій.

я перший раз чую про пашу бахмута, але іноді читаю сайт mises.org
про те, що вільний ринок США не страждає від державного регулювання дивно чути є мені. про те, що він страждає, і то суттєво страждає, я чую від своїх американських друзів-підприємців.

запроси своїх друзів-американців поваритися в українському державному регулюванні, а тоді хай порівняють на що нарікають. а тобі особисто я не бажаю опинитися в штатах у ситуації, коли не вистачає якоїсь із стопіцот приватних страховок у лікарні.
паша бахмут переказує mises.org українською і робить це найінтенсивніше в українському секторі інтернету.

Ну, двоє таких друзів вже мають свій бізнес тут - фірми з програмування і перевезення вантажів. Здається, що окремі бюрократичні ньюанси вони вирішували з допомогою хабарів, що в штатах було б малоймовірним.
Великий мінус ведення бізнесу в Україні, який вони обоє визнають, це небезпека його втратити через силове захоплення. Таке може статися, коли виходиш на високі позиції у своєму сегменті ринку.
Щодо лікарень, то ти пересмикуєш. Сточатку подаєш дерегуляцію як регуляцію, а тепер от американська медицина, якою штрикають переважно прихильники соціалізму і державного страхування. Медицина в Америці така, якою є передусім через державне втручання.

і як, подобається твоїм друзям-американцям? краще, ніж в америці?
мої друзі-українці втратили свої бізнеси 9 з 10 після введення нового податкового кодексу.

щодо лікарень я не пересмикую, а кажу з досвіду, маючи нагоду порівняти англосаксонську і європейську модель медзабезпечення, а також американську vs канадську. і сучасну українську, звісно, теж. до речі, якою вона вважається зараз - приватна, державна, мішана? тут штрикай не штрикай, але якщо з'являється рак чи когось калічать на все життя, то не дуже хочеться такій людині позбуватися усіх своїх статків, щоб оплатити лікування, чи втягувати родину в борги після своєї смерті - державна медицина в такому разі є абсолютною перевагою. якщо вона працює, звичайно.
про дерегуляцію я сказала, що інакше як без втручання держави дерегуляція відбутися не може, раз уже держава усе зарегулювала по саме нікуди. чи який ти бачиш інший спосіб відмінити надмірне оподаткування/субсидіювання, наприклад?
яким чином державне втручання зробило американську медицину такою, як вона є?
втім, це все давно оффтоп.

За офтоп я й люблю рок-львів. Не за музику ж його любити.

Моїм американським друзям в україні ведеться зовсім непогано. Той, що програмер, дуже задоволений. Єдині проблеми - з ментальністю власного ж менеджменту, який боїться самостійно приймати рішення. Але боротьба з цим, здається, американцеві навіть подобається.
Щодо хлопця, який возить фурами вантажі, то він трохи витратився на ремонти цієї зими і весни. Сніги були ще ті, а дороги в нас сама знаєш. Їм явно бракує власника, цим дорогам. Але загалом у цього хлопця теж все гаразд.
Мені жаль підприємців, які мусили закрити свій бізнес через цей кодекс. Цей ідіотизм, до речі, є прикладом державного регулювання.
Я сам працював на фірму, яка пішла спати через це, а також через кредити.

Щодо медицини. Отже,тепер ти штрикаєш раком (як би двозначно не звучало це речення). Переживаю, що скоро підуть в діло груди Анджеліни Джолі, і я не знайду досить сильного аргументу, щоб на них відповісти.

Звісно, рак це дуже сумно і страшно, державна медицина з ним не зрівняється. Але я трохи про інше хотів сказати. Американську систему та системи європейських країн не можна беззастережно порівнювати, хоча б через кількість населення цих країн, а отже і кількість застрахованих. Відповідно, якщо медицина державна, то треба дивитися з яких джерел її держава фінансує. Найчастіше за неї платять ті ж звичайні люди - працівники зі своїх зарплат. Як правило, вони платять за інших, бо, на щастя, поки не кожному щастить перехворіти раком чи навіть зламати ногу за одне життя. Тобто державна медицина - це примусова благодійність, замість можливості акумулювати кошти на власному медичному рахунку і робити з ними, що собі хочеш.
Отже, як державне втручання завело американську медицину в те задуп'я, в якому вона зараз перебуває?
Почалося все в далекому 1965 році, коли Джонсон благословив Medicare і Medicaid. Другий визначний крок - акт про контроль над ліками від Ніксона в 1970 році. Потім була серія послідовних законів і регулювань, які розділили вплив на медицину між урядом і фармацевтичними та страховими корпораціями. Конкуренція здохла, і за всіма графіками маємо зростання вартості медичного страхування у відношенні до заробітку середнього американця з 5% до 15% за період 1965-2005. Ну, і ясно, що багатьох випадків ці страховки не покривають. Відбувається маніпуляція цінами: лікарі вказують вищі витрати в рахунках, часто не можуть назвати ціну пацієнтові до початку процедури, страхові компанії підвищують ціни на свої послуги і т.д. Ну, тепер Обамакер ще більше підвищить ставки у грі.
Щодо української системи, то я не знаю якою вона вважається зараз. Можу висловити свої враження. Перш за все, вона значно дешевша від американської. Це тішить. Наприклад, пологи у Львові коштують десь 700 доларів. Звісно, це неофіційні гроші, які ти платиш лікарям, акушерам, медсестрам + медикаменти. Але враження від їхньої роботи в мене та моєї дружини залишились якнайкращі. Від приміщення пологового будинку теж, але ми його вибирали заздалегідь. В інших містах і місцях, мабуть, ситуація відрізняється. Ясно, що офіційно пологи є безкоштовними, і ніхто ці гроші не вимагає. Мені навіть суми не називали, а потім повернули частину назад і казали, що забагато. Тобто є свої нюанси, але в будь-якому випадку 700 доларів це краще, ніж 20 тисяч доларів за пологи в Америці. Аналогічно, 200 гривень за вправлення вивиху чи легкого перелому і накладення гіпсу, краще, ніж дві тисячі доларів за подібну процедуру в США. Тут мені байдуже офіційно це чи неофіційно.
Українська медицина, безумовно, не є приватною. Лікарні перебувають в державній власності, лікарі є працівниками державної установи. Через цю причину лікарні так погано виглядають, а про "скориє помощі" Міша Добкін навіть забуває сказати у зверненні до мешканців Харкова.
Є приватна діагностика, лабораторії, я користувався їхніми послугами, і маю гарні враження. Так само є приватна стоматологія, і вона реально рулить і розвивається. Тут мені незрозумілий такий казус - якщо щелепно-лицева (стоматологічна) хірургія може бути приватною, то чому інша хірургія не може? Але, мабуть, я упустив якісь законодавчі акти й регулювання.
Щодо дерегуляції, то я з тобою згідний. Я зауважив лише, що ти спочатку подала її як різновид регуляції, хоч це антоніми. Тепер ясно, що ти мала на увазі дерегуляцію як частину діяльності державного апарату.

славчику, не треба мені переказувати мізес.орг, я його рекламувала на цьому сайті ше отутво, тому що тільки капіталізм виховує дорослість серед інфантилів: http://rock.lviv.ua/article/21165/#com513148

ти справді щиро вважаєш, що фармацевтичним компаніям не потрібно контролю? це при тому всьому бєзпрідєлі, який вони чинять? ) я думаю, суть не стільки в ціні ліків, скільки в їх якості, а якість коригується не тільки конкурентними механізмами (якраз у випадку ліків це небезпечний вибір).

от в америці це все таке безбожно дороге, в лікарні жахлива плутанина з бюрократією, а в канаді трошечки вищі податки - і святий спокій, коли хворієш (тому що вже сам факт хвороби є неймовірним стресом). я час від часу перекладаю в лікарнях, коли у мене вікна у викладанні, і бачу, яка це величезна перевага - усіх старічьків лікують безкоштовно, рак людям попереджають і лікують безкоштовно, пологи безкоштовні, операції (крім косметології і стоматології) - теж безкоштовні. при цьому якість висока, тому що вимоги надзвичайно високі для того, щоб стати лікарем. зарплати у лікарів дуже високі (не нижче 100,000 в рік - а то і кілька мільйонів буває - залежить до чого дослужився лікар). мені зовсім не шкода того податку, тому що в багатьох випадках якби навіть усі податки відмінити, то деякі люди маючи двох інвалідів в сім'ї навряд чи могли б стягнути нормальне забезпечення на такому рівні за власний кошт. а фраза про "примусову доброчинність" трохи смішно звучить, бо це шось таке як "вони мене змушують не матюкатися і не ненавидіти їх, це порушення моєї свободи!!!!"
от в україні треба познімати купу пільг, особливо різним суддям, служителям нквд і прочім пріхлєбалам - це правда, але все повністю не може триматися на самих тільки ринкових купи-продай.

тобто не безкоштовні в тому сенсі, що вони даровані, а в тому сенсі, що в момент надання послуги не треба зайвий раз турбуватися про її оплату.

можу лише відповісти, що конкуренція підвищує якість, і що державний контроль її не підвищує.
думаю, що не все може триматися на купи-продай. важливі також такі речі, як мораль, культура і краса.

а ще я прочитав книжку професора Ганса Германа Гопе (Hans-Hermann Hoppe) Democracy: The God That Failed, і вона мені дуже сподобалася. Можна навіть сказати "справила на мене найбільше враження".
Отут є коротке відео, де Гопе трошки жартує про прихильників Круґмана:

я не зовсім зрозуміла до чого ця репліка гоппе. також я не є послідовником круґмана, я навела приклад поєднання крайніх точок зору.

репліка стосується неодноразових висловлювань Круґмана про те, що друк доларів американським федеральним банком стимулює економіку, оскільки сприяє купівельній спроможності людей. Круґман є вірним кенсіанцем і поділяє точку зору: "In the long run we're all dead". Це також проявилося в його коментарях щодо впливу стихійних лих, воєн та інших НС на зміну економічної ситуації. Це класичний випадок з розбитим вікном від Фредеріка Бастіа.

як це все стосується розрахуку соціальної користі від прибутків з ринку?

Стосується так, що Круґман не приймає основ ринку. Я думаю, він їх розуміє, але грає іншу роль - виправдовує дії федеральної резервної системи та уряду США. Тут і Нобелівська премія не є зайвим аргументом для підтримки авторитету.
Штука в тому, що на глобальному рівні застосування математики до економіки не є доцільним. До того ж Круґман пробує підтвердити математично (sic!) очевидну річ:
1. ринкова економіка заснована добровільному обміні та взаємодії
2. вступаючи в процес добровільного обміну обидві сторону вважають цей акт вигідним для себе
3. тож виходячи з пунків 1 і 2, робимо висновок, що ринок породжує благо (в тому числі соціальне)

Друк грошей урядом не примножує жодних благ, особливо соціальних. Це звичайний перерозподіл ресурсів на користь тих, хто нагорі піраміди.

та до чого тут друк грошей, я не доберу ))) ти так ніби просто рефлекторно реагуєш на круґмана - о, круґман=друк грошей!
його виведення соціальної користі (тобто розрахунків соціальних гарантів через все-таки заробіток, а не "отобрать і подєліть") дуже вчасно остудив якраз надмір соціалістичних настроїв. я саме це наводила як позитивний приклад поєднання екстремальних поглядів. ніде, крім невеличких громад чи окремих галузей господарства, лібертаріанство на практиці спрацьовувати не може, тому що суспільство є завжди занадто складним і різноманітним.
а другий пункт виглядає дуже наївно і неправдоподібно )
відповідно, третій може виявитися хибним у частині випадків. ти там сам цитував про закон сея вище чи посилався на когось, хто про той закон писав (вибач, я згубила де саме). то ж закон сея якраз і є про те, що ринок породжує не тільки благо.

Я скептично ставлюся до можливості появи лібертаріанського суспільства. Лібертаріанство не спрацює, бо дуже багато людей хотіли б вирішувати свої проблеми за чужий рахунок. Але мінімізація урядового втручання в економіку і особисте життя - це добра ідея.
Щодо невеликих громад - то це не така вже й утопічна ідея. Цілком можливо, що далі суспільство і буде рухатися в напрямку такої структури. Та ж ідея самоврядування цілком з цим перегукується. Навіть великий мрійник Руссо казав, що демократія не є життєздатною у великих спільнотах. Він собі уявляв щось таке як Женева, звідки походив.

Я не знаю, що там остудив Круґман. Припускаю, що ті хлопчики і дівчатка з Окупай Вол-стріт не читали його статей. Може, хіба колонку в NY Times.

Другий пункт є цілком правдоподібним і правильним із погляду логіки. Якщо двоє людей добровільно погоджуються на обмін, то роблять це тому, що вважають цей обмін вигідним для себе.

оце, що ти повідомила про Круґманове "відкриття" виглядає інтерпретацією деяких Мізесових думок з Human Action чи Theory and History, або окремих статей Фрідріха Гаєка, які я читав. Хоч виразу "соціальні гаранти" ні той, ні інший не вживали.

щодо другого пункту - ти вважаєш, що не повинно бути встановленої мінімальної заробітної плати?

так. я проти мінімальної заробітної плати.

ой, бла-бла-бла, потужний коментар, бла-бла-бла, підручники і методички, бла-бла-бла

чо ти підскакуєш?

та бо тут нормально собі і чемно люди діляться прочитаним, даже я не вийобуюсь, і тут вилазить всяка заумь про шкільні підручники зауважити, похвалити коменти один одного. невже ви не розумієте, що у вас інший інтелектуальний рівень і вам би на форумах гарварда зависати потрібно?

ой, дякую, шо ти мене нарешті поставив на місце. а то я вже скучила за савєцкою школою, головним правилом в якій було "не вийобуйся, блять".

олдскул

Костя Грєк

Там за рогом небезпека -
Пиздять гопи Костю Грека.

Костю Грека ми читаєм
П'єм альмінку і ригаєм

нема альмінки

альміна колись справила на мене велике враження. але то не книжка

Бхагават-Гита (как она есть), Шримад-Бхагаватам.

О, Гребенщиков на рок-львові!

Не знаю як одне вибрати. Мабуть ті автори, яких я читала запоєм, а не окремі книжки… Коли я була в 3 класі мама кохалась в Симоненку і я мавпуючи за нею хапалась за те, що було його в хаті. В мене був період Дюми десь років в 11-12 і все, що пропонувала бібліотека, я читала, потім майже одразу був Вальтер Скотт і тут було простіше, бо дома був весь багатотомник його творів ( Айвенго шкільний всерівно для мене топ), потім запойним був Маркес й це було вже коли я відкрила радості інтернету в старшій школі й тому все, що я змогла знайти читалось на маленькому покет пісі, бо за компом сили не було сидіти. Десь ще між тим була Костенко, любов до якої прийшла від тітки бібліотекара в царині якої було все опубліковане авторки. Ще от був Сартр на другому курсі, який йшов мені дуже тяжко і замість того, щоб читати книжку за вечір, я читала може по 30-50 листків в день ( а Кафка мені не пішов зовсім чогось, вимучила чуму, перевтілення і ще щось там з шкільної програми і на тому порішила). Це ті кого я читала без розбору все, що до рук попадалось і з таким шалом божевільним, коли книга на 500 сторінок йде за ніч і одразу біжиш шукати наступне і коли того наступного вже не знаходиш, то перечитуєш вже пройдене поки не переключишся на когось іншого. А зараз я певно й не згадаю більшості прочитаного з тих авторів:-) Хз чи вони змінили мій світ і світогляд, мені здається таких речей не відчуєш.
Згадується мені чогось книжка Дуже добре.Десятикласники , яка от на мене 9 річну справила колосальне враження:-) Витвір радянської педагогічної думки:-)
А ще я люблю Гаррі Поттера.
А ще мені стало сумно від усвідомлення того, як мало я зараз читаю просто для себе, а не по роботі чи через роботу, деградація у всій її красі.

О, Гаррі Поттер. Читала. Всі книги. Тоді це було модно))
Каво, щодо останнього речення… - от власне. В мене така ж ситуація. Тому намагаюсь її випрявляти :)

в мому випадку це не дань моді, а щира і ніжна любов до цього твору

а і ще є список книжок після яких я не могла спати і їсти, мені було страшно і хотілось бігти міняти світ, щтб в ньому було менше несправедливості: Марія, архіпелаг гулаг, жовтий князь, короь мух ну й далі по списку
а ще от російська проза буніна, а ще… а словом, як починаєш згадувати,токожна книга чогось навчила.
Хто мене не навчив нічого- Пауло Коельо:-) мій товариш страшенно ним захоплювався, відповідно скуповув його опуси, і я прочитала чи то 12 чи то 13 книжок ( позичала ясно), щоб зрозуміти з чого такий ажіотаж… мені навіть на Донцову ( касюсь читала) менше часу шкода було.

Коельйо можна вмочати в солярку і розпалювати ним п'єц. Найкраще чергувати його книжки з фронтовими спогадами Брєжнєва і книгою П. П. Вершигори "Люди з чистою совістю"

))

я забула, ще десь був Чехов і Гоголь зібрання яких було дома і це було літом з черешнями на балконі…і ще були Нечуй-Левицький, Карпенко Карий, Григорій Квітка-Основ,яненко і Панас Мирний. До Панаса Мирного я робила два підходи, перший раз мама заборонила читати десь років 12-13 бо я сплакалась на ніц, а вже старшою я поринула з ним на саме дно відчаю. І трепетний Григір Тютюнник… Яка чудова тема!! згадуєш навіть не самі книжки, а періоди свого життя і ті відчуття і емоції, що з тобою були, коли ти читав того чи іншого автора і так наче повертаєшся в минуле і до старих знайомих…
* пішла читати бабу параску і балажку і згадувати дачне літо з сестрою, як ми за ті томики билися:-)*

Власне, за Нечуя-Левицького, Карпенка-Карого, Григорія Квітку-Основ"яненка, Куліша з його "Чорною радою" дізналась завдяки докладному, а не хрестоматійному читанню української літератури в школі :)
п.с. - приємного поринання у спогади!)

чорну раду, як зараз пам,ятаю, купили ми з мамою під Федорова:-) і я в шкільні обгортки для зошитів пообгортала, щоб можна було в ліжку читати:-)

Це ти так жартуєш?

в чому жарт?

в чому жарт?

Плакала від Панаса Мирного?

ридала в захльоб, я взагалі вважаю, що дітям його дитячі оповідання читати не можна.

а Повія ( я правда в оті ж 12 за неї взялась ) то сторінки в мене під пальцями від сліз розповзались.

про стефаника, мабуть, не варто і згадувати? )

Я теж відчув "дно відчаю" під час читання "Хіба ревуть воли, як ясла повні". Відчай через те, що я це мушу дочитати.

а я плакала, коли дочитувала, плакала ще навіть після того як дочитала

боженько милий

ну я ж не пишу саркастичних коментарів на твої літ.вподобання. Для мене Панас Мирний- то цілий період в житті і я плакала певно чи не над кожним його твором, бо він вмів написати так, що брало за душу.

Ні-ні, жодного сарказму в моїх коментарях немає! Я просто милуюся, милуюся-дивуюся.
Ось якби ти сказала, що сміялася із "Усмішок" Остапа Вишні, то я, може, й вичавив би з себе якісь міазми сарказму.

як я сміюсь з цього коментаря:-) ледь заспокоїлась! А от реально чи хтось сміявся з тих усмішок ?!

Народ сміявся, народ!

Гарі Потера я теж читав. Але він на мене врження не справив. Хіба може крута після Васильціва про Гарі Потера.

я еще немного подумал и понял. Я пропустил Библию, Мифы древней Греции, Махабхарату, Калевалу и в целом мифы народов мира. Токарева к примеру полюблял пока не открыл Леви Строса итд.
Ну и если быть правильным - есть книги к которым хочется возвращаться год за годом чисто для удовольствия, эстетического наслаждения итд. Такими у меня еще являются (помимо всего прочего) Михаил Успенский - Приключения Жихаря и Павел Шумилов - слово о Драконе.

ну и для прикола немного пиара по теме))))правда в статье перекручено несколько то что я говорил. но смысл понятен

перечитал еще раз. не..сильно перекручено.какая нахер другая планета в Князе Света

От піарщик!
п.с. - чому ти дозволив іншій людині перекрутити власні слова?

я не маю звичку вичитувати матеріали про себе. прийшов росказав пішов. все решта справа журналіста. дезинформаця теж інформація. тільки дез

до прикладу ось ще один яскравий текст)))

я поки його читав двічі кінчив від васторга)))
Ти віриш що я міг реально сказати ***Навіть наш Тостер – таке саме вбоге та нице щось***
Та я не знаю як треба почати думати щоб придумати сентенцію * вбоге та нице щось* В оригіналі було просто - убога хуйня)))) Тож журналісти люблять перекручувати все жахливо. говорю як журналіст)))

хо-хо-хо!!! ти був шанувальником Нірвани?

і зараз є.

респект тобі, Дмитро!

stalang akvalang

згідна, що особливо тим перейматись не варто, але все ж. це добре, якщо така ДЕЗінформація (як, наприклад, про улюблені книги), в принципі, безболісна для тебе :) але бувають випадки, коли люди-журналісти трохи "перегинають палицю" у своїй роботі… і тоді keep calm важко

Ну там действие действительно на другой планете происходит)

Нарешті я дізнався твоє справжнє прізвище

+))

ага..повністю Тернущак Дмитро Володимирович. Або ТиДиВи)))

ТИДИВИ - це ж сам Тернущак Дмитро Володимирович!

Филип Дик - "ВАЛИС", "Человек в высоком замке"
Робер Мерль "Мальвиль"
Густав Майринк "Голем"
Ф. Херберт "Дюна", "Барьер сантароги", "Звезда под бичем"
Стругацкие "Пикник на обочине", "Извне"
да Гаррисон "Молот и крест" (напомнил Брутал)

ггг) я от подумав, що ніхто про всякіх дерешів/жаданів не палиться)))

ти шо?! я на них рецензії пишу за гроші

потому что они убогие? нэ?

буду чесний, прочитав ше в школі поклоніння ящірці (так називається?) і здалось унилим гаррі поттером
потім прочитав депешмод жадана десь на перших курсах, і нічо крім казахстанського мєнтовського хору не запам*яталось

монгольського!

депешмод, то є чиста мазня, яку поблажливо можна назвати пробою пера. роман "Ворошиловград" у Жадана вже подібний на якусь прозу, місцями навіть їстівну.
а те, шо пише Дереш, то я цілком згоден з Кумаром - відрижка. але так погано і нудно плагіатити не кожен зможе.

1

Ось тут депутати відповіли на твоє питання, Марино.
http://obkom.net.ua/articles/2013-06/05.1457.shtml

Ось прекрасний діалог:
" В поисках чего-то более земного, чем труды Экхарта Толле, «Обком» обратился за помощью к олимпийскому чемпиону по вольной борьбе, нардепу-«регионалу» Эльбрусу Тедееву. Для прошлого нашего опроса Эльбрус Сосланович представил в качестве любимого чтива книжку про спорт и детективы Чингиза Абдуллаева. Однако за истекшие два года в его ментальности, как выяснилось, произошел поистине диалектический скачок:
- Перечитал «Божественную комедию» Данте Алигьери, - скромно сказал Эльбрус.
Корреспондент «Обкома» за этот день уже устал удивляться и только меланхолично спросил:
- И какие впечатления?
- Если честно, то без фанатизма. Но задуматься есть над чем.
- Там ведь три части, - «Ад», «Чистилище», «Рай» - какая из них понравилась больше всего из них?
- Так нельзя сказать, что что-то понравилось или не понравилось, огорчило или может в перспективе порадовать. Если говорить о том, что было потом, то, конечно хотелось бы (здесь Эльбрус улыбнулся) - несмотря на то, сколько сделал добра здесь или не сделал – чтобы если это духовное продолжение есть, то оно было бы, скажем, как у Будды. Чтобы переродиться еще не один раз в человека. Хотелось бы так именно сделать… А он переродился там сколько раз - четыреста, больше? Бог его знает… Так что все, что из этого можно взять, - это то, чтобы короткая земная жизнь имела еще какое-то там дальнейшее перерождение… в человека или какое-то полезное…
- Ну, Данте об этом все-таки не очень говорит, - осторожно вставил «Обком».
- Не говорит, но хотелось бы именно! – отвечал Эльбрус, - Но я не корректирую его…
- Это было бы сложновато… Еще какие-то книги?
- Ну, честно, по-разному все относятся…ну, вот «Детей Арбата» я перелистал…там интересное тоже: что было, как это все происходило… интересна сама суть…"

ні, таких відповідей депутата-регіонала на моє питання мені не треба…

стоття дуже мудацька

З днем журналіста!!!

піднімемо чарки з чимось алкогольним за наш медіапростір і його працівників! аби творилось;)

щоб робилось і моглось
щоб варилось і пеклось

я тут крім Тернущака Дмитра Володимировича журналістів не знаю, хоча вони, мабуть, є

Іздрик "Таке", І.Багряний "Сад Гетсиманський", В.Лис "Століття Якова"

перечитала коменти..всі такі начитані..при чому досить достойним))

а в країні далі пиздець)))містика)))))

тому що між теорією і практикою прірва

та їбать, бо всі сидять і читають

Шось тут мало фігурує сучукрліт. Чи то вже народ виріс із дереша і карпи?
Ну, і я тут троха виєбнусь поділюся скромним списком. Правда, не всі з тих книг вплинули на мене, але вони належать до суб"єктивної категорії мастхев
По авторах:
Гашек "Пригоди бравого солдата Швейка"
Лем "Соляріс"
Уелш "На голці", "Екстазі", "Злочин"
Маркес "Сто років самотності"
Хакслі "О дивний, новий світ"
Еко "Маятник Фуко", "Празький Цвинтар"
Джойс "Улісс"
Хеллер "Пастка-22"
Селінджер "Над прірвою в житі"
Томпсон "Ромовий щоденник", "Страх і ненависть у Лас-Вегасі"
Фаллачі "Гнів і гордість"
Оруел "Скотний двір"
Фаулз "Волхв", "Колекціонер"
Зюскінд "Парфумер"
Стейнбек "Грона гніву"
Булгаков "Собаче серце"
Ільф і Петров "12 стільців", "Золоте теля"
Кафка "Замок"
Уельбек "Розширення поля боротьби"
Ну поки все. І так вже настрочила багато

от щодо "Парфумера" Зюскінда - книга практично без діалогів, але конкретно до себе притягувала…

Мені найбільше сподобалось 'подорож на край ночі' селіна

Ну ше Буковский 'південь без ознак півночі'. І Кафка весь

а что с буковски кстати

Зараз це барчик на франка

ага, і досить популярний серед певних категорій населення

Камю "Чума"
Бальзак "Шагренева шкіра"

він в костюмі мороженого

дурацька картінка, асцацацуров веселий чювачьок і зовсім він не угрюмий, і смішні шутки шутить.

Такита)

Дішовий піздьож

добавлю, НІОЧЬОМ!)

Раціоналістичні схеми безглузді. Побудувати раціональне суспільство неможливо. Коли захотіли раціоналізувати Радянський Союз - він розвалився. Якщо ми хочемо побудувати Україну, здатну до стабільного розвитку, ми не мусимо шукати джерел виплати заборгованості по зарплаті. Ми мусимо все, що залишилось, вкласти в будівництво грандіозного храму Вішну в Черкасах, або в українізацію Африки, або в світову українську революцію.

дух рлуа живий!

таке є у відео? після вечері перегляну

якби таке сказати в європі 30-х років, може це мало б успіх серед людей. тепер всьо, пустота. кокакольна демократія і капіталізм форева. воно і на краще.

це був приклад залітературеного світогляду, а не керівництво до дій.

світогляд лоха який думає про українізацію африки і віддає телефон гопнікам на районі

та нє. взагалі не в ту стєпь. він кстаті в чечні воював якшо шо. жизні нюхнув.

якіта бред получається
в нього залітературений світогляд але він закликиє пити пивко і не читати книжки
жизні він нанюхав, не є далекий від життя і ше борець за українізацію африки

тому-то і цікавий. хоч і не практичний. якраз шоб на пивко ходити і ляси точити.

я б з таким кадром на пивко не пішов
не цікаво

підозрюю, він би тебе не запрошував )

Колись було полегше, була Біблія і Слово о полку Ігоревім, та й читати вміли людей так зо 100 :)
Та я не про це…
Із фінансів: Д. Клейсон "Найбагатша людина у Вавилоні", Ог Мандіно "Найвеличніший продавець" (вибачайте за тупий переклад)
Із психології: я колись стіко літератури по НЛП і іншій нечисті перелопатив що аж не можу згадати жодного автора, значить всьо туфта…, хоча… та нє… :)
Із відносин: "Чоловіки з марсу жінки з венери" забув як того автора
Із художної: Е.Берроуз "Біллі Байрн"
Про здоров'я: Кацудзо Ніші "Енергетичне дихання"

Колись було полегше, була Біблія і Слово о полку Ігоревім, та й читати вміли людей так зо 100 :)

Ти застав ті часи? Пощастило!

майже… я застав радєнскій союз :)

ну так блін… тут багато хто його застав) і я теж

жвачки турбо і приставка денді… ех… правда то ще давніше було, кінопроектор і слайди на стіну, солодка вата і Карпати чемпіон :)

Ага, Карпати - чемпіон. Нє сипь мнє соль на рану…)

А що так? ось вони можуть стати чемпіонами? - можуть! і то є мрія фанатів. А якщо б були чемпіонами, то про що фанатам мріяти? :)

може хто має, або знає того хто має і може продати "учения дона хуана" всі томи

Мартін Іден - Джека Лондона і взагалі всі його твори, любив колись почитати щось із писанини Стефана Цвейга, взагалі найулюбленішою книгою для мене була досить довго Хобіт - Толкіна, а можливо і досі найулюбленіша) і багато інших. Остання художня книга, яку прочитав (закінчив читати тиждень тому) - Буря мечів - Джорджа Мартіна)