А давайте+легенди української музики

шо?

Я робив інтервюху з Кумаром. Було дуже весело. Інкунабулу віддамо мухамеду чи ендрю. А гайдамаки тут до чого?

та я не про це. я про те, щоб випустити серію інтервю з юзерами цього сайту

І, наостанок, Hippie, ваші побажання читачам?:

как ты это видишь и зачем?

ну, тут же ж всі такі веселі. призначаємо інтервюера і він має право задати кожному будь-яких 10 запитань, а той кожен бере на себе зобовязання або сказати правду, або відмовитись відповідати на конкретне запитання чи його частину. брехати не можна.

не врать это как то невесело. удовольстиве ведь должны получить не только читатели но и опрашиваемый) ты не путай интервью с такой школьной игрой где все друг друга спрашивают о первом сексе и соврать нельзя.
думаю в слуаче занятного интервью его не стоит ограничивать 10ью вопросами

ну, а потім та серія вюх публікується на сайті. от, наприклад, раптом виявиться, шо ти кота свого їбеш, а ми цього і не знали. нашо нам то знати - то вже другорядне. мені може і не потрібне, а власникам котів, до яких ти можеш зайти в гості - можна було б і знати.

так прікольно, можно просто в темі ставити якісь питання і відповідати на них, від будь кого, до любого юзера.

и, чьо, весела ідея, колись книжка була про молоді львівські гурти)))

кто эти люди?

шо? (2)

у меднеса надо обязательно интервью взять. воспоминания о АССЕ и Олександре Тарасенко. Молодые годы. Лялька. Первый концерт. Первый кокс, запитый портвейном.

ну, от, це ж буде серія ностальжі