Андрій Князєв (гурт «КняZz»): Я не боюся слова поп-панк

Ira Wowk | 35 | Розділ: Новини | 20 лютого 2012 4:33

Нещодавно у Львові екс-соліст культового російського гурту «Король и Шут» Андрій Князєв представив перший альбом сольного проекту «КняZz» — «Письмо из Трансильвании». Після концерту в клубі «Рок-гараж» Князь поділився враженнями від першого сольного туру, розповів про екстремальну роботу в лютий мороз і дав декілька порад молодим рок-музикантам.

---

— Це перший сольний тур гурту «КняZz» по Україні. Які відчуття?
— Екстремальненько. Потрапили в найлютіші морози, що не зовсім властиво Україні. Звісно, зараз живемо в екстремальних умовах і важливо берегти себе. У нас в гурті є свого роду віковий контраст: є хлопці, кому під сорок, серед них і я, а є ті, кому ще немає й тридцяти. Останні не так піклуються про себе, ще не знають, як правильно вберегти себе від морозів, ще не прагнуть якісь вітамінчики вживати, часничок, а ми кожному видаємо щодня по голівці (сміється, — авт.). Та все ж, зараз треба бути дуже уважними, бо після концерту, — спітнілий, — вчасно не переодягнувся, щось підхопив, — все! А у нас 11 міст. І вже є перша проблема, — басист прихворів.

— Як ви гадаєте, коли створювався гурт «КняZz», віковий контингент шанувальників змінився? Чи це переважно колишні фанати «Короля и Шута»?
— Так, дещо змінився, — в нас трохи старші…

— А от сьогодні було багато молоді.
— Якщо говорити про різницю між нами і «Королем и Шутом», то репертуар, весь королешутівский, поділився. Я зараз виконую всі ті пісні, які написав я (і слова, і музику), а «Король и Шут» виконує ті пісні, де ми з Горшеньовим співавтори. Тобто, у нас розділився репертуар, і тепер я можу виконувати на концерті усі ті пісні, які хочу, адже там у нас все було спільним. І публіка, відповідно, теж поділилася: ті, хто любить «Король и Шут», частково відвідують наші концерти. Ну і плюс, ми залучаємо до нашої творчості людей, які загалом люблять рок-музику. Ми хочемо, щоб люди йшли на наш концерт і не боялися, що там будуть якісь лиходії. Ми раді бачити всіх людей, які готові просто радіти тому, що можна прийти випити пива, послухати рок-н-рол, впіймати драйв, а зі своєю дівчиною можна прийти і не боятися, що вас заштовхають.

— Свого часу, коли розпався гурт «Агата Кристи», а Гліб Самойлов створив новий гурт «The Matrixx», він заявив, що не буде грати пісень «Агати Кристи», тобто, що це зовсім новий репертуар. Ви ж включаєте в програму і пісні «Короля и Шута», але в нових аранжуваннях, і нові пісні.
— Так, так! Тут справа в тому, що у кожної людини своя внутрішня історія. Гліб Самойлов обрав свій шлях, — нову творчу стежку. Я не намагаюся цього робити, адже стиль, який від початку існував у «Короля и Шута», був (частково) сформований мною, я ж і продовжую його формувати вже в новому гурті. Зараз на концерті я можу продемонструвати новий блок пісень того часу, а це для мене дуже важливо, бо в гурті «Король и Шут» я їх розкидав по альбомах. Тепер я їх об'єдную в один блок і можу представити на концерті цілим підрозділом. Це не означає, що я створив свій гурт, аби експлуатувати те, що було створено раніше, не беручи до уваги ще й той факт, що зараз в мене матеріалу вистарчить на три самостійні програми. Проте, я справді хочу працювати в нових напрямках, розвивати свою творчість, а невдовзі буду презентувати наступний альбом нашого гурту. А пісні, які були придумані в гурті «Король и Шут» мною, і які я зараз пропоную публіці, — у них ніби відкрилося друге дихання, нове життя, бо зараз я можу виконувати їх блоками, а не впереміш, як це було раніше. Для мене це зараз дуже важливо.

— Минулого року, в лютому, коли гурт «Король и Шут» приїжджала до Львова, трапився не надто приємний випадок, пов'язаний із замінуванням концертного залу і вигуками, на кшталт, — «Ні «Королю и Шуту». Цього разу не боялися, що сценарій може повторитися?
— Знаєш, от якщо в тебе є своя місія, не пов'язана з жодними політиками, — то ти не заперечуєш нікого, нічим нікого не поливаєш, а маєш свою якусь творчу стежку. Наше завдання — приїхати, показати свою творчість людям, зацікавити їх і зустрічатися щороку, адже у нас є натхнення і ми хочемо творити, — і, відповідно, нас цікавить лише це. Тому наші принципи чіткі та зрозумілі, а до таких спонукань зараза не липне.

— Хотілося б почути Ваші поради молодим гуртам. Адже часто нові проекти не реалізовуються, а гурти розпадаються тому, що не знайшли, наприклад, барабанщика, або пішов бас-гітарист. Що робити в таких випадках?
— Іноді буває, що гурт досить відомий, але не може, наприклад, знайти когось із музикантів, бо у них специфічні погляди і вони не завжди можуть підібрати людину, яка б відповідала їхньому внутрішньому мікроклімату. У такому разі гурти певний час (або й на постійній основі) використовують електронні прилади: зараз, наприклад, барабанщика може замінити драм-машина. Це, звісно, — не найкращий варіант звучання, але з точки зору економії, — так, природно, для тих, кому це потрібно. Зараз взагалі використовується дуже багато електронного звучання. Але подібні проблеми виникають переважно у молодих гуртів. Якщо, наприклад, нам «бракує» музикантів, то ми просто оголошуємо на офіційному сайті кастинг і відбираємо тих музикантів, які нам потрібні. Якщо молодим гуртам не вдається знайти потрібну людину, або ж вони не знають, як це зробити, то оптимальним буде варіант з електронікою.

— Ну а якщо є тексти, музика, бажання, — все, але не виходить це все зібрати докупи?
— Треба ходити в рок-клуби і шукати музикантів. Або через Інтернет, там цього всього завжди дуже багато. У своєму місті можна на якихось музичних сайтах шукати цих музикантів. Пошук, пошук! Якихось радикальних порад я дати не можу. Припустимо, якби шукали в Пітері, то я б сказав, — без питань! Походи по клубах, знайдеш обов'язково собі якогось музиканта. Або в тому ж Інтернеті. У Львові… ну не знаю наскільки тут легко когось знайти…

— Це напевно передовсім проблема маленьких міст?
— Проблема маленьких міст — так! Я стикався з такими проблемами в Сибіру. Хлопець один, чудовий, харизматичний лідер, який має свій своєрідний стиль, скаржився, що гітарист пішов. Сказав, що не знає, куди далі рухатися, та й попрощався з музикою, хоча чудово грав. Таке є. Ще одному гурту, теж сибірському, я порадив поїхати в Пітер, якщо вони хочуть розвиватися. І, до речі, через деякий час, я зустрів там кількох з них, і вони не байдикують.

— А яка музика, які гурти вас особисто надихають? Що зараз слухаєте, що слухали, коли тільки починали грати в гурті?
— Я люблю всю західну рок-музику! Поміж того, у мене зараз поменшало цього юнацького максималізму, мовляв: це — фігня, це — глем-рок, це — попса, а це — ще щось. Зараз вже немає тих всіх амбіцій. Ось у гурті «Король и Шут» ми постійно якось відштовхували слово поп-панк, а я не боюся говорити, що гурт «КняZz» грає в стилі пост-панк, поп-панк, адже я знаю значення цих понять, — це реальні поняття і я їх не боюся, я не боюся слова поп-панк. Є слово «попса», але воно досить специфічне і, зрозуміло, стосується здебільшого естради, поп-музики, тієї рок-музики і тих рок-музикантів, які наче грають в стилі рок, але насправді — це поп-музика. А справжню рок-музику, і людей, які грають рок, відрізнити завжди легко. Я люблю все абсолютно: панк-рок, хеві-метал, метал з панком (те, що Генрі Роллінз робить), я не фанат суто металевих гуртів, але я цю музику поважаю і розумію, і можу розібратися, де хороша музика, а де — ні. Я люблю блюз, рокобілі, сайкобілі, альтернативну музику, люблю джаз, хороший джаз, хоча, джаз переважно завжди хороший, принаймні, з погляду на те, яка музична освіта у його виконавців. Якщо говорити про реп, то я люблю реп з панк-роком, такі гурти, як «H-block», які вирізняються ще й мелодійними приспівами. Я не люблю реп сам по собі, я не люблю хіп-хоп, я просто не бачу тут нічого для себе, це — не моє. Я люблю мелодійну музику, драйв і гарний якісний саунд. Тобто, я люблю гарні слова, а реп не люблю не тому, що це — погано, а тому, що це — не моє.

— Як ви ставитеся до таких проектів, як, приміром, «Фабрика зірок»? Виключно комерція?
— Наскільки я помітив, то вони вже не такі модні, якими були кілька років тому. Була «Фабрика зірок» перша, друга, десята. А потім мода на них пройшла, що не дивно, адже мода проходить на все. Я вважаю, що завжди писати і робити потрібно те, що буде не одноденним, а вічним. Намагатися це робити. «Фабрика зірок» — це мода, це сучасна течія, реп і хіп-хоп — теж тимчасові явища, так само, як і панк-рок. І в часи моди на панк-рок далеко не всі були в захваті від цього, адже на базі цього іміджу було багато «відморозків», які цей імідж пропагували і завдавали мирним громадянам багато проблем. А в дійсності, що вічне? Вічне — це рок-музика, це напрям, яким молодь може послуговуватися в усі часи. Я не знаю, чи винайдуть зараз якийсь новий музичний напрям, не знаю, що стане модним після хіп-хопу чи R'n'B. На мене вплинула музика 70-х, 80-х, початку 90-х років, і я буду рухатися в цьому напрямку завжди. Не знаю, що саме мене вразить з якихось сучасних музичних тенденцій, але я людина того часу і я чітко дотримуватимусь своєї позиції. Це — «The Clash» і «Ramones», безумовно, «Bad Religion», «Rancid», потім — new wave: гурт «A-ha» в стилі електро-поп, люблю фанкових «Red Hot Chilly Peppers», старий гурт «Stray Cats», люблю Лі Рокера і Браяна Сетцера. Люблю також більш молодий гурт «Green day», є також чудова суміш сайкобілі з панком — «Mad Sin». Гуртів дуже багато, як старих, так і сучасних, і гурти, які в тих традиціях працюють досі, — дійсно кайфові, а ті, які всього лиш намагаються «глушити гітарами» або розраховують на сухий потужний драйв, але без жодної мелодійності, я люблю менше. Я віддаю перевагу хорошому мелодійному рок-н-ролу.

— Дякую! Тоді я побажаю Вам ловити кайф і продовжувати творити у Вашому дусі!
— Дякуємо, ми будемо це робити з подвійною силою та енергією, бо нас всіх це пре і це — наше життя!


Організатор українського туру гурту «КняZz» Олена Новікова:
«Дуже прикро, що зібралося так мало людей, адже концерт був справді хороший. У нас була така думка, що у Львові концерт відвідає трохи менше людей, можливо осіб 400-500, але, звісно, не так мало. Гадаю, що не всі ще повістю зрозуміли, що це дійсно хороший проект. Ми міркували так: є фанати «Короля и Шута», вони розділилися, хтось пішов за Горшком, хтось — за Андрієм, але, мені здається, що і тим, і іншим було б цікаво, як вони працюють. Але, на жаль, не всі думають так, як ми. Зараз — це промо-тур, ми його відпрацюємо, восени вийде новий альбом, і, відповідно, можна буде їздити вже з новим альбомом. Люди побачать і зрозуміють, що цей проект нічим не гірший за «Короля и Шута», а, можливо, в певній мірі, навіть кращий, адже всі музиканти – професіонали, з’явилися нові аранжування, нові гарні пісні. Можливо, багатьох шанувальників злякали морози, а дехто не захотів відвідати концерт через «післясвятковий» період. Розмірковувати можна скільки завгодно, але є факт».

Розмовляла Ірина Вовк




Більше фото ТУТ