Як вам вірш?

| 14 | Розділ: Творчість і мистецтво | 4 вересня 2011 20:47

Як гарно бачити тебе у обладунках бога і знати, що сьогодні всі ми разом:
Ще теплий куплений портвейн, і не закриють магазин, коли потрібно ще,
Ти не спішиш нікуди, поклавши крила на підлогу: лиш завтра ти збираєшся в дорогу
А в нас гітари і вино, запалено свічки… Не думай, нам не все одно хто ти:
лиш усвідомлюючи святість, хтось може так любити,
Найважче в серці - то байдужість, а з сріблом в серці можна жити
(І я всміхнувсь до тебе, а ти всміхнувся їй: любов живе й в тобі)
Вона усміхнена стоїть, на вітрі пір'я тріпотить, ми дивимось на вас - і хочеться злетіти
В обіймах крил твоїх приємно, самотньо, вільно, тепло,
Крізь холод обладунків так бється твоє серце, чекаючи цілунків
Ми ж заливаємо вино, ми цементуємо гортані, а в ранах червоніють рани:
Тут п'яним можна жити тихо, краплини падають із кранів крізь звуки здавленого сміху,
І на колінах стоїть бог, що вічність молиться до себе, не дивлячись на небо - він на небі…
І твої крила нас закрили… Закрили все, неначе ніч: на двох заляканих людей самотній янгол-охоронець,
Який навряд чи вже злетить.
Хочеш відповісти? Авторизуйся!