СОРРІ, ЦЕ ПРАВИЛЬНИЙ ПОСТ. ТОЙ ЗІТРІТЬ. КРЕО ТІКІ ТУТ.

madness | 12 | Розділ: Творчість і мистецтво | 1 травня 2005 11:25

Жила на світі одна стара жінка опромінена променями неземного походження. Від цього в неї на тілі волос не тримався.
Одного разу вирішила вона спекти калобіка. ото пече вона калобік,а волос не тримається та падає. Тільки вона спекла калобік, аж раптом прилетіли володарі отих неземних променів, забрали її до НЛО, а що з нею далі було - невідомо. А калобіка лишили, бо він їм зовні не сподобався, весь критий волоссям, та ще й в нього трапилась лупа та незворотні порушення конструкції.
Через ці сумні факти він був відкинутий суспільством та несхожий на інших калобіків, щокастих та рум*яних, до певного моменту зачіпасто-кмітливих, які віддавали перевагу хоча й короткому, та повному пригод життю.
Цілими днями наш герой сидів під ялинкою та, як кажуть, носу до соціуму не потикав. Лише інколи в ночі викочувався на галявину та довго зі смутком в очах дивився у небона байдуже мерехтіння зірок.
Однієї такої ночі калобіка зустрів слін…
На відміну від калобіка, слін був в усьому фізично розвинений, якщо не враховувати тієї обставини, що ті самі таємні володарі променів злочинно викрали в нього ліве яєчко. Після чого про сліна інакше в лісі не казали як: \"Оно йде однояєчковий слін!\". Через те слін дуже страждав та вважав за краще, як і калобік, вести нічний спосіб життя.
Страшенно волохатий, не дуже правильної форми калобік одразу ж нагадав сліну втрачене ліве яєчко і слін запропонував калобіку приятелювати. \"Калобіку!- сказав слін.-давай ти будеш моїм лівим яєчком, а я твоїм сліном!\". Калобік, який ніколи не мав друзів та давно мріяв про такого великого друга одразу ж погодився. Тим більше, що йому дуж сподобався величезний зморщкуватий хобот сліна.
Довго не вагаючись, вони злилися в одне ціле, жили разом довго та щасливо, та померли в один день.