Божевільна (вірш)

геніально.

коль не шутіш,спс!

шучю.

і на том спс. крітіка то залог прагресса!

спродіваюся, прогрес буде мати місце.

бла бла бла вмерти
бла бла бла стерти
бла бла бла зорі
бла бла бла в морі.

а ти покажи мені еталон,шоб без блаблабла! с свойом лічьном сочінєнії!)

хуй достає до потолка
бловджоб здєлала жена.

ну ти прям жжош!інтєлектом!)

не ховайся за маскою радості тобі зара боляче шо всі насміхаються з твого бездарного віршика

я аю аю аю аю
ти ти ти ти аєш!
чу чу чу сь рірірі чучучу мара!

ех,чуваня ,плагіат))!

Ти Для Мене…
Ти для мене все:
Ти для мене день,
Ти для мене зміст моїх пісень,
Ти для мене ніч,
Ти для мене зорі,
Ти для мене небеса прозорі.
А хто для тебе Я???
Я ж думка не твоя.
Для тебе я ніхто,
І звуть мене Ніяк.
Якщо звуть мене ніяк,
То для тебе я Просто Так…
Я Не збираюсь мучитись,
Я не збираюсь страждати,
Я просто хочу,
Прямо в очі,
Тобі це все розказати…
Хочеш слухай,
Хочеш Ні,
Вже однаково МЕНІ…!!!!
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні,
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині —
Однаковісінько мені.
В неволі виріс між чужими,
І, не оплаканий своїми,
В неволі плачучи умру,
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій — не своїй землі.
І не пом'яне батько з сином,
Не скаже синові: «Молись,
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись».
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні…
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.

Навколо лиш стіни
І сотні віконних лихих очей
Я згадую міни
А також чимало твоїх речей
Твій голос здалеку
Лунає без смаку болючих нот
Моя немаленька
Життя так не схоже на кіно

Приспів:Навколо лиш стіни
І сотні віконних лихих очей
Я згадую міни
А також чимало твоїх речей
Твій голос здалеку
Лунає без смаку болючих нот
Моя немаленька
Життя так не схоже на кіно

Приспів:
Молися на мене
Молися на голос на мій і звук
Я не навіженний –
Я просто не хочу бруднити рук
Молися на рани
Які тобі сил додали не раз
За мить до нірвани
Не бійся, сильніше тисни на газ

Світ моїх емоцій
Чомусь визначають словами двома
Шукаючи пози
В яких можна легше вштрикнути ножа
Та живу помаленьку
Хоча розрізняти не вмію давно
Чи ти не маленька
І чи випадково не з кіно

Приспів:
Молися на мене
Молися на голос на мій і звук
Я не навіженний –
Я просто не хочу бруднити рук
Молися на рани
Які тобі сил додали не раз
За мить до нірвани
Не бійся, сильніше тисни на газ

Закручую крани
Аби на людях не текло з очей
Я згадую рани
А також чимало твоїх речей…

Приспів:
Молися на мене
Молися на голос на мій і звук

Я не навіженний –
Я просто не хочу бруднити рук
Молися на рани
Які тобі сил додали не раз
За мить до нірвани
Не бійся, сильніше тисни на газ
Молися на мене
Молися на голос на мій і звук
Я не навіженний –
Я просто не хочу бруднити рук
Молися на рани
Які тобі сил додали не раз
За мить до нірвани
Не бійся, сильніше тисни на газ

Світ моїх емоцій
Чомусь визначають словами двома
Шукаючи пози
В яких можна легше вштрикнути ножа
Та живу помаленьку
Хоча розрізняти не вмію давно
Чи ти не маленька
І чи випадково не з кіно

Приспів:
Молися на мене
Молися на голос на мій і звук
Я не навіженний –
Я просто не хочу бруднити рук
Молися на рани
Які тобі сил додали не раз
За мить до нірвани
Не бійся, сильніше тисни на газ

Закручую крани
Аби на людях не текло з очей
Я згадую рани
А також чимало твоїх речей…

Приспів:
Молися на мене
Молися на голос на мій і звук

Я не навіженний –
Я просто не хочу бруднити рук
Молися на рани
Які тобі сил додали не раз
За мить до нірвани
Не бійся, сильніше тисни на газ

*молиться*

*молиться*

Хохлам - хулителям России

Позор хулителям России,
Позор продажным крикунам,
Что смуту сотни лет вносили,
И мелко пакостили нам!

Позор подонкам, что порочат
Всю жизнь Политику Кремля!
Вы до работы неохочи,
Под вами стонет мать-земля!

Когда Иван Великий Грозный
Рукой железной брал Казань,
На Сечь удрали вы стервозно,
И даже не платили дань!

К башке приделав "осэлэдци",
Свинюку заведя в хлеву,
Себя назвали "европейцы",
И срать хотели на Москву!!!

Когда Великий Сталин строил
Рукой железною ГУЛАГ,
Вы исходили волчьим воем,
И не желали лезть в барак.

Вам Беломор был не по нраву,
Вас угнетал лесоповал,
А Сталин вас кормил - ораву -
И пилы слать не забывал!

Страна трудилась, воевала,
Фашиста ставя на попа,
А вы, слиняв с лесоповала,
Бежали к Власову в УПА!

Когда Великий Путин строит
Рукой железной Вертикаль,
Вы словом дразнитесь "андроид",
И жмёте газомагистраль.

Украв оранжевую краску
С химкомбината "Енисей",
Вы ею мажете с опаской
Всех тех, кто чище и сильней!

Ловя подачки Вашингтона
Рукой, дрожащей как кисель,
Всю Русь от Сана и до Дона,
Вы с воем тянете в Брюссель!

Я проклинаю вас, собаки,
Я призываю мор и гром!
Пускай укусит ваши сраки
"Лукойл", "Норникель" и "Газпром"!

А в Кремль ещё вы приползёте
За коркой хлебушка к борщу.
И выйдет Путин в позолоте,
И тихо скажет: "Не прощу!"

*молиться*

на шо ти вкрала у мене мій вірш?

не правда,не крала я!

ти знущаєшся? це мій вірш! визнай це!

бля як я магал!)

ти мангал?

в значенні магла) машинальная обписка

ти людина-машина?

просто людина!а ти хіба ні?!

а я хіба та?

ти трошки переробила, але я все одно впізнав свій слог:

Піду в туалет поссаю
Заодно іще й посраю
Потім сраку витираю
І водичку я зливаю
Потім споднє одіваю
І штани теж одіваю
З чола піт я витираю
І виходжу в коридор

До зустрічі в суді!

сорі ,мабуть ти таки наплутав!

то ість да, спочатку зливаю, потім віитираю. але суті це не міняє. ти - злодій

пхаха!так і знала,шо шота не так з тими строфами!))))))))))))

сміється той хто сміється останній

о, пахне цивільно-правовим спором. адвокат потрібен?

куди ти вливаєш літо?
як все це розуміти?
краще б сиділа в чяті
й кидала нам ссилки піздаті.

все це канєшно круто,
та ліпше про все забути
песати статті на форум
про музику.
там поговорим.

ну ти в нас звіда !вот рєспект!
До тебе рівнятись?ООО,Нєт!
Не нравіццо-мож не читати
і нєфіг спроста наїжджати.
а коль у змісті не шариш?
якого мене ти зря хариш?!

я звізда, а ти пізда.

ну інтєлектом і остроумієм аж преее!!!

невже віршики в вас покінчались?
нафіг ця фраза без рими нам здалась?

"Не нравіццо-мож не читати"

а нєхуй свій кал на всеобщє абазрєніє викладати

ну мож ти і прав!
мабуть сам не раз так срав!

ПАШТЭЭЭЭЭЭЭЭЭЭТ ПАШТЭЭЭТ АГРУЗ СИНЕВИР Ы ЗАСАДНИЙ МАРКЫЯН!!

100%

крекер тут вірш написала
і віку при всіх обламала
давайте всі дружно дружити
примітивні віршики разом робити

шоб обламати-треба шось за плечима мати!
а на смак-товариш- не всяк!

тобто ти вважаєш, що твій вірш вартий уваги справді?

ну можливо не геніальний!та таки краще починати з примітиву,ніж узагалі нічого не робити!

краще не показувати сирої роботи.

насправді віршик читати не варто
Та можеш прикрасити статтю своїм жартом.

ну можеш не читати,шоб часом удару не мати!
а час покаже чи вмію писати, а поки буду жартувати!

не ховайся за маскою радості тобі зара боляче шо всі насміхаються з твого бездарного віршика(с)

а я не ховаюсь, я просто роблю висновки!

а я й не читаю, мені то не треба.
ти - маленька амеба і рвешся до неба…

так можна бути великим слоном-не рватись до неба і жити гівном!
та краще таки амебою бути, ніж просто тупу свою лінію гнути!

ти просто кумедна помилочка долі
фейли свої треба тримати при собі

якшо я помилка ,тоді шо є ти!?
свою гнилу думку в собі міг нести!
слабак ти чуваня,як на то вже пішло!
Зганьбити когось просто-якшо ти *уйло!

В гробу сміятись непристойно,
Народ ваш сміх не зрозуміє,
Ще прийме вас за дисидента
І - замість того, щоб на цвинтар, -
Вас віднесе, куди потрібно.

В гробу лежати треба смирно,
Ні на що не реагувати,
Прослухать музику й промови
І, як почнуть вже закидати,
Все рівно не сказать ні слова. (с)

гммм,так це удєл не мой,ізвольте!
лежать в грабу уж старікам!
я малада і енегрійна,
так чом не відповісти гавнюкам?!

і не обіжайтесь,вас-не маю на увазі
просто вот дивуюсь трохи, обсиранню,як по мазі!

о та.. люблю я цього поета

«Активістці УНСО в Конотопі
Надавали ментяри по жопі.
Вона ніжками тупа:
То не жопа, а дупа!
То ж ганьба вам, менти в Конотопі!
***
Алкоголік у Дніпродзержинську
Поведінку мав виключно свинську,
Де шмурдильця поп'є,
То вже там і блює –
Все обригано в Дніпродзержинську.
***
Юній панні із селища Ічні
Допікають проблеми одвічні:
Як його далі жить –
Вже ж воно так свербить,
Та цінується цнота у Ічні.
***
Парубоцтво у славнім Козельці
Має вельми пекучії перці.
Хлопці дівок перчать,
Ті скажено кричать –
Не стихає всю ніч ґвалт в Козельці
***
Молоденька Олена із Ніжина
Кожну ніч власноруч себе ніжила,
Бо не знала Олена,
Що на те треба члена,
О свята простота з міста Ніжина!
***
Самостійний хлопак з Озерян
Був завжди тільки сам собі пан –
Вийде в сад серед ночі
Та й любесенько здрочить
Незалежний козак з Озерян
***
Парубійко наївний з Рокитного
Опинився в гостях у блакитного.
І незчувся, бідака,
А вже порвана срака.
You are welcome, придурку з Рокитного!
***
Сексуальний гігант із Черкас
Був в коханні ну просто атас,
Але мир його праху –
Він помер з перетраху,
Так яскраво горів й рано згас
***
Молодий параноїк з Херсона
Був на диво первертна персона:
Спокушав він собачок
І впихав їм до срачок –
За таким гівнюком плаче зона!»
Есть что почитать и о «дружбе народов», а также других не менее интересных межнациональных отношениях.
Молодого єврея з Пирятина
Задовбала кошерна курятина.
Вірний жид України,
Він любитель свинини,
Найсолодша ж – молочна курв'ятина.
***
Дядя Федір в містечку Судак
Що не робить, то зробить не так,
Вже три роки підряд
Він струга негренят,
Що тут скажеш – мудак є мудак.
***
Молодий сексуал в місті Рівнім
Трахавсь на міжнародному рівні.
Ні при чому тут баби,
А от негри й араби
Залюбки драли хлопця у Рівнім.

Юній панні із селища Ічні
Допікають проблеми одвічні:
Як його далі жить –
Вже ж воно так свербить,
Та цінується цнота у Ічні.

I4NI =)

а-ля Позаяк :))

ну не скажи, слоном бути
значно крутіше, ніж амебою бути
тобі це під силу збагнути?

не про розміри я - розумієш?
а про велич амбіцій,душі!
ну а те що "під силу збагнути",
то догадлива я,як і ти!

амеба то штука зосвім проста
і їй ще довго рости до слона!

зовсім*

ну до такого рости ії не треба,
ліпше тягнутися ії до безкрайнього неба!

я його й не читала -
відписати першою поспішала.
прочитала три рядки
і відповіла на статтю.

ах бажання примітивні…
які вони у людства дивні
чи то віршик показати
чи статейку обісрати

то є людство - се ля ві
як щось не до снаги тобі
тискай на хрестик
і йди в офлайник

внатурі. завтик. вже друга година
а 8 годин має спати людина

прімітів - атлічьна вєщь,
я нє мір пріньос, а мєчь.

крекер - звізда.
падтвєрждаю!

позаToRiK сказала, що прикольно.

єпона мать Оо божевільна це так точно

Вера убита, разбиты мечты,
Мерзок безмолвия плен,
Девушка прячется от суеты
В холод загробия стен,
В мрак окунулся беспомощно день,
Тьма в глубине окна,
Тихо ползёт одиночества тень
В дом, где живёт она,
И тишина, злая стерва, стоит
Ревностно у дверей.
Тот, кто отвергнут, но не забыт,
Сердце терзает её.
Тот, кто отвергнут, но не забыт,
Снова ворвётся в сон.
Ей улыбнётся и всё ей простит,
И тихо исчезнет он.
И снова память её подведёт
К страшной ошибке той.
Снова ждёт уйма ненужных забот.
И новый день. Пустой.

ПОХВАЛА ДВИЖЕНИЮ

По небу летят дирижабли,
По рельсам бегут поезда,
По синему морю корабль
Плывёт неизвестно куда.

Движенье в природе играет
Большое значенье, друзья,
Поскольку оно составляет
Основу всего бытия.

А если в процессе движенья
Пройдёшь ты, приятель, по мне,
То это своё положенье
Приму я достойно вполне.

И чувствуя вдавленной грудью
Тепло твоего каблука,
Я крикну: "Да здравствуют люди!
Да будет их поступь легка!"

Простір небачених, стиглих шматків
Може я втрачена, а може і ні
Скажу до побачення і рот на замок
Не має вже значення чи буде все «ок»!
Ввімкну телебачення, і знову нудьга:
Рожеві сиропи, пляшки і фольга
А хочеться чистого розчину сліз
Та час невгамовний в майбутнє повіз.
Мільйони мікробів, мільйони людей
Ще більше там планів та просто ідей!
Усе метушиться та стрімко летить
А ми тут застрягли! Прошу поверніть!
Ми пристрасно грішим в полоні земнім
Ніхто не святий з нас поміж цим усім!
Та мало кому не спиться вночі
І їм наплювати шо буде тоді…
Тоді , коли старість, тоді , коли сум,
Коли від самотності битиме струм,
Коли все зчерствіє в знебарвлених днях
Коли лише жахи приходять у снах!
Зе енд уже близько, рукою подай,
А нам ше пожити пів сотні бодай,
Та в пристрасно - грішних метаннях земних
Ми хочемо жити, не гірше за НИХ!
Не в шоколаді, чи в маслі як сир)!
А просто, без смогу чи озонових дір!
Творити шось своє, шоб так від душі!
Шоб тішило вуха і серця усі!
Тоді буде чесним і змістовним життя
А в кожному серці правда своя!…

Якщо птаха тримати в неволі,
Якщо птаху підрізати крила
І якщо відрубать йому лапи,
А до того ще й вищипать пір'я,
І напхать йому в задницю яблук,
І усе це в духовці спекти, –
То це буде засмажена качка,
Це окраса святкового столу. (с)

Мені тринадцятий минало.

Я пас ягнята за селом.

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було?

Мені так любо, любо стало,

Неначе в Бога…

Уже прокликали до паю,

А я собі у бур'яні

Молюся Богу… І не знаю,

Чого маленькому мені

Тойді так приязно молилось,

Чого так весело було.

Господнє небо, і село,

Ягня, здається, веселилось!

І сонце гріло, не пекло!

Та недовго сонце гріло,

Недовго молилось…

Запекло, почервоніло

І рай запалило.

Мов прокинувся, дивлюся:

Село почорніло,

Боже небо голубеє

І те помарніло.

Поглянув я на ягнята —

Не мої ягнята!

Обернувся я на хати —

Нема в мене хати!

Не дав мені Бог нічого!..

І хлинули сльози,

Тяжкі сльози!.. А дівчина

При самій дорозі

Недалеко коло мене

Плоскінь вибирала,

Та й почула, що я плачу.
Прийшла, привітала,

Утирала мої сльози

І поцілувала…

Неначе сонце засіяло,

Неначе все на світі стало

Моє… лани, гаї, сади!..

І ми, жартуючи, погнали

Чужі ягнята до води.

Бридня!.. А й досі, як згадаю,

То серце плаче та болить,

Чому Господь не дав дожить

Малого віку у тім раю.

Умер би, орючи на ниві,

Нічого б на світі не знав.

Не був би в світі юродивим.

Людей і [Бога] не прокляв!

Я помню чудное мнгновение,
когда в трусах явилась ты.
Как мимолетное явление, в туалете не было воды(
Вокруг тебя зеленый дым,
и кайкой тут нах. интим?
Ты как привидение вонючка,
везде ваняешь ты!
Как мимолетное явление - в туалете нет воды!(

люди а давай вікторину грати хто напише найтупіший віршик…
в мене шото не виходить…

в мене шото не виходить,
ну і хай си не виходить


пайдьот?

какг про сніданок?!шота тєма павтаряеццо у вас!

http://rock.lviv.ua/?category=7&article=21041

агась іменно! я вас ізволіла даже цитіровать! нє держитє зла!

Мои богини! Коль случится
Сию поэму в руки взять —
Не раскрывайте. Не годится
И неприлично вам читать.

Вы любопытны, пол прекрасный,
Но воздержитесь на сей раз.
Здесь слог письма весьма опасный!
Итак, не трогать, прошу вас.

Что ж, коли слушать не хотите,
То, так и быть, её прочтите.
Но после будете жалеть:
Придётся долго вам краснеть!

пролог

Природа женщин сотворила,
Богатство, славу им дала,
Меж ног отверстье прорубила,
Его пиздою назвала.

У женщин всех пизда — игрушка!
Мягка, просторна — хоть куда,
И, как мышиная ловушка,
Для нас открыта всех всегда.

Она собою всех прельщает,
Манит к себе толпы людей,
И бедный хуй по ней летает,
Как по сараю воробей.

Пизда — создание природы,
Она же — символ бытия.
Оттуда лезут все народы,
Как будто пчёлы из улья.

Тебя, хуй длинный, прославляю,
Тебе честь должно воздаю!
Восьмивершковый1, волосистый,
Всегда готовый бабу еть2,
Тебе на лире голосистой
До гроба буду песни петь.

О, хуй! Ты дивен чудесами,
Ты покоряешь женский род,
Тобою создан весь народ —
Юнцы, и старцы с бородами,
И царь державный, и свинья,
Пизда, и блядь, и грешный я…

I

Дом двухэтажный занимая,
У нас в Москве жила-была
Вдова, купчиха молодая,
Лицом румяна и бела.

Покойный муж её мужчина
Ещё не старой был поры,
Но приключилась с ним кончина
Из-за её большой дыры.

На передок все бабы слабы,
Скажу, соврать тут не боясь,
Но уж такой ебливой бабы
И свет не видел отродясь.

Несчастный муж моей купчихи
Был парень безответно тихий,
И, слушая жены приказ,
Ёб в день её по десять раз.

Порой он ноги чуть волочит,
Хуй не встаёт, хоть отруби,
Она же знать того не хочет —
Хоть плачь, а всё равно еби.

В подобной каторге едва ли
Протянешь долго. Год прошёл,
И бедный муж в тот мир ушёл,
Где нет ни ебли, ни печали…

О, жёны, верные супругам!
Желая также быть вам другом,
Скажу: и мужниным мудам
Давайте отдых вы, мадам.

Вдова, не в силах пылкость нрава
И женской страсти обуздать,
Пошла налево и направо
Любому-каждому давать.

Её ебли и пожилые,
И старики, и молодые —
Все, кому ебля по нутру,
Во вдовью лазили дыру.

О, вы, замужние и вдовы!
О, девы! (Целки тут не в счёт.)
Позвольте мне вам наперёд
Сказать про еблю два-три слова.

Ебитесь все вы на здоровье,
Отбросив глупый ложный стыд,
Позвольте лишь одно условье
Поставить, так сказать, на вид:

Ебитесь с толком, аккуратней:
Чем реже ебля, тем приятней,
И боже вас оборони
От беспорядочной ебни.

От необузданности страсти
Вас ждут и горе, и напасти;
Вас не насытит уж тогда
Обыкновенная елда.

Три года в ебле бесшабашной
Как сон для вдовушки прошли.
И вот томленья муки страстной
И грусть на сердце ей легли.

Её уж то не занимало,
Чем раньше жизнь была красна,
Чего-то тщетно всё искала
И не могла найти она.

Всех ёбарей знакомы лица,
Их ординарные хуи
Приелись ей, и вот вдовица
Грустит и точит слез струи.

И даже еблей в час обычный
Ей угодить никто не мог:
У одного хуй неприличный,
А у другого короток,

У третьего — уж очень тонок,
А у четвёртого муде
Похожи на пивной бочонок
И зря колотят по манде.

То сетует она на яйца —
Не видно, точно у скопца;
То хуй не больше, чем у зайца…
Капризам, словом, нет конца.

Вдова томится молодая,
Вдове не спится — вот беда.
Уж сколько времени, не знаю,
Была в бездействии пизда.

И вот по здравом рассужденье
О тяжком жребии своём
Она к такому заключенью
Пришла, раскинувши умом:

Чтоб сладить мне с лихой бедою,
Придётся, видно, сводню звать:
Мужчину с длинною елдою
Она сумеет подыскать.

II

В Замоскворечье, на Полянке3,
Стоял домишко в три окна.
Принадлежал тот дом мещанке
Матрёне Марковне. Она

Жила без горя и печали,
И эту даму в тех краях
За сваху ловкую считали
Во всех купеческих домах.

Но эта Гименея4 жрица,
Преклонных лет уже девица,
Свершая брачные дела,
И сводней ловкою была.

Наскучит коль купчихе сдобной
Порой с супругом-стариком —
Устроит Марковна удобно
Свиданье с ёбарем тайком.

Иль по другой какой причине
Свою жену муж не ебёт,
Та затоскует по мужчине —
И ей Матрёна хуй найдёт.

Иная, в праздности тоскуя,
Захочет для забавы хуя —
Моя Матрёна тут как тут,
И глядь — бабёнку уж ебут.

Мужчины с ней входили в сделку:
Иной захочет гастроном5
Свой хуй полакомить — и целку
Ведёт Матрёна к нему в дом…

И вот за этой, всему свету
Известной своднею, тайком,
Вдова отправила карету
И ждёт Матрёну за чайком.

Вошедши, сводня помолилась,
На образ истово6 крестясь,
Хозяйке чинно поклонилась
И так промолвила, садясь:

«Зачем позвала, дорогая?
Али во мне нужда какая?
Изволь — хоть душу заложу,
Но на тебя я угожу.

Коль хочешь, женишка спроворю.
Аль просто чешется манда?
И в этом разе завсегда
Готова пособить я горю!

Без ебли, милая, зачахнешь,
И жизнь те станет не мила.
Такого ёбаря, что ахнешь,
Я для тебя бы припасла!»

«Спасибо, Марковна, на слове!
Хоть ёбарь твой и наготове,
Но пригодится он едва ль,
Твоих трудов мне только жаль!

Мелки в наш век пошли людишки!
Хуёв уж нет — одни хуишки.
Чтоб хуя длинного достать,
Весь свет придётся обыскать.

Мне нужен крепкий хуй, здоровый,
Не меньше, чем восьмивершковый.
Не дам я мелкому хую
Посуду пакостить свою!

Мужчина нужен мне с елдою
С такою, чтоб когда он ёб,
Под ним вертелась я юлою,
Чтобы глаза ушли под лоб,

Чтоб мне дыханье захватило,
Чтоб зуб на зуб не попадал,
Чтоб я на свете всё забыла,
Чтоб хуй до сердца доставал!»

Матрёна табачку нюхнула,
О чём-то тяжело вздохнула,
И, помолчав минутки две,
На это молвила вдове:

«Трудненько, милая, трудненько
Такую подыскать елду.
Восьмивершковый!.. Сбавь маленько,
Поменьше, может, и найду.

Есть у меня тут на примете
Один мужчина. Ей-же-ей,
Не отыскать на целом свете
Такого хуя и мудей!

Я, грешная, сама смотрела
Намедни хуй у паренька
И, увидавши, обомлела —
Совсем пожарная кишка!

У жеребца и то короче!
Ему не то что баб скоблить,
А, будь то сказано не к ночи,
Такой елдой чертей глушить!

Собою видный и дородный,
Тебе, красавица, под стать.
Происхожденьем благородный,
Лука Мудищев его звать.

Да вот беда — теперь Лукашка
Сидит без брюк и без сапог —
Всё пропил в кабаке, бедняжка,
Как есть, до самых до порток».

Вдова восторженно внимала
Рассказам сводни о Луке
И сладость ебли предвкушала
В мечтах об этом елдаке.

Не в силах побороть волненья,
Она к Матрёне подошла
И со слезами умиленья
Её в объятия взяла:

«Матрёна, сваха дорогая,
Будь для меня ты мать родная!
Луку Мудищева найди
И поскорее приведи.

Дам денег, сколько ты захочешь,
А ты сама уж похлопочешь,
Одень приличнее Луку
И будь с ним завтра к вечерку».

«Изволь, голубка, беспременно
К нему я завтра же пойду,
Экипирую преотменно,
А вечерком и приведу».

И вот две радужных бумажки
Вдова выносит ей в руке
И просит сводню без оттяжки
Сходить немедленно к Луке.

Походкой скорой, семенящей
Матрёна скрылася за дверь,
И вот вдова моя теперь
В мечтах о ебле предстоящей.

III

Лука Мудищев был дородный7
Мужчина лет так сорока.
Жил вечно пьяный и голодный
В каморке возле кабака.

В придачу к бедности мизерной8
Еще имел он на беду
Величины неимоверной
Восьмивершковую9 елду.

Ни молодая, ни старуха,
Ни блядь, ни девка-потаскуха,
Узрев такую благодать,
Не соглашались ему дать.

Хотите верьте иль не верьте,
Но про него носился слух,
Что он елдой своей до смерти
Заёб каких-то барынь двух.

И вот, совсем любви не зная,
Он одинок на свете жил
И, хуй свой длинный проклиная,
Тоску-печаль в вине топил.

Но тут позвольте отступленье
Мне сделать с этой же строки,
Чтоб дать вам вкратце поясненье
О роде-племени Луки.

Весь род Мудищевых был древний,
И предки нашего Луки
Имели вотчины10, деревни
И пребольшие елдаки.

Из поколенья в поколенье
Передавались те хуи,
Как бы отцов благословенье,
Как бы наследие семьи.

Мудищев, именем Порфирий,
Ещё при Грозном службу нёс
И, поднимая хуем гири,
Порой смешил царя до слёз.

Покорный Грозного веленью,
Своей елдой, без затрудненья,
Он раз убил с размаху двух
В вину попавших царских слуг.

Другой Мудищев звался Саввой,
Петрово дело защищал,
И в славной битве под Полтавой
Он хуем пушки прочищал!

При матушке Екатерине,
Благодаря своей махине,
В фаворе11 был Мудищев Лев,
Блестящий генерал-аншеф12.

Сказать по правде, дураками
Всегда Мудищевы слыли,
Зато большими елдаками
Они похвастаться могли.

Свои именья, капиталы
Спустил Луки распутный дед,
И наш Лукаша, бедный малый,
Был нищим с самых юных лет.

Судьбою не был он балуем,
И про Луку сказал бы я:
Судьба его снабдила хуем,
Не дав в придачу ни хуя.

IV

Настал вот вечер дня другого.
Одна в гостиной ждёт-пождёт
Купчиха гостя дорогого,
А время медленно идёт.

Под вечерок она в пахучей
Помылась розовой воде
И смазала на всякий случай
Губной помадою в пизде.

Хоть всякий хуй ей не был страшен,
Но тем не менее ввиду
Такого хуя, как Лукашин,
Она боялась за пизду.

Но чу! Звонок! О миг желанный!
Прошла ещё минута-две —
И гость явился долгожданный —
Лука Мудищев — ко вдове.

…Склонясь, стоял пред нею фасом
Дородный видный господин
И произнёс пропойным басом:
«Лука Мудищев, дворянин».

Он вид имел молодцеватый:
Причёсан, тщательно побрит,
Одет в сюртук13 щеголеватый,
Не пьян, а водкою разит.

«Ах, очень мило!.. Я так много
О вашем слышала…» — вдова
Как бы смутилася немного,
Сказав последние слова.

«Да-с, это точно-с; похвалиться
Могу моим!.. Но впрочем вам
Самим бы лучше убедиться,
Чем верить слухам и словам!»

И, продолжая в том же смысле,
Уселись рядышком болтать,
Но лишь одно имели в мысли:
Как бы скорей ебню начать.

Чтоб не мешать беседе томной,
Нашла Матрёна уголок,
Уселась в нём тихонько, скромно
И принялась вязать чулок.

Так близко находясь с Лукою,
Не в силах снесть Тантала мук14,
Полезла вдовушка рукою
В карман его суконных брюк.

И от её прикосновенья
Хуй у Луки воспрянул вмиг,
Как храбрый воин пред сраженьем —
Могуч, и грозен, и велик.

Нащупавши елдак, купчиха
Мгновенно вспыхнула огнём
И прошептала нежно, тихо,
Склонясь к нему: «Лука, пойдём!»

И вот вдова вдвоём с Лукою.
Она и млеет, и дрожит,
И кровь её бурлит рекою,
И страсть огнём её палит.

Снимает башмачки и платье,
Рвёт в нетерпенье пышный лиф,
И, обе сиськи заголив,
Зовёт Луку в свои объятья.

Мудищев тоже разъярился;
Тряся огромною елдой,
Как смертоносной булавой,
Он на купчиху устремился.

Её схватил он поперёк
И, бросив на кровать с размаху,
Заворотил он ей рубаху,
И хуй всадил ей между ног.

Но тут игра плохая вышла:
Как будто ей всадили дышло15,
Купчиха начала кричать
И всех святых на помощь звать.

Она кричит — Лука не слышит,
Она сильнее всё орёт —
Лука, как мех кузнечный, дышит
И знай себе вдову ебёт.

Услышав крики эти, сваха
Спустила петли у чулка
И говорит, дрожа от страха:
«Ну, знать, заёб её Лука!»

Но через миг, собравшись с духом,
С чулком и спицами в руках
Спешит на помощь лёгким пухом
И к ним вбегает впопыхах.

И что же зрит? Вдова стенает,
От боли выбившись из сил,
Лука же жопу заголил
И жертву еть всё продолжает.

Матрёна, сжалясь над вдовицей,
Спешит помочь скорей беде
И ну колоть вязальной спицей
Луку то в жопу, то в муде.

Лука воспрянул львом свирепым,
Старуху на пол повалил
И длинным хуем, словно цепом16,
По голове её хватил.

Но всё ж Матрёна изловчилась,
Остатки силы собрала,
Луке в муде она вцепилась
И напрочь их оторвала.

Взревел Лука и ту старуху
Елдой своей убил, как муху —
В одно мгновенье, наповал,
И сам безжизненный упал.

эпилог

И что же? К ужасу Москвы
Наутро там нашли три трупа:
Средь лужи крови труп вдовы,
С пиздой, разорванной до пупа,
Труп свахи, распростёртый ниц,
И труп Лукаши без яиц.

Три дня Лукашин красный хуй
Лежал на белом покрывале.
Его все девки целовали,
Печален был их поцелуй…

Вот, наконец, и похороны.
Собрался весь торговый люд.
Под траурные перезвоны
Три гроба к кладбищу несут.

Народу много собралося,
Купцы за гробом чинно шли
И на серебряном подносе
Муде Лукашины несли.

За ними — медики-студенты
В халатах белых, без штанов.
Они несли его патенты
От всех московских бардаков17.

К Дашковскому, где хоронили,
Стеклася вся почти Москва.
Там панихиду отслужили,
И лились горькие слова.

Когда ж в могилу опускали
Глазетовый18 Лукашкин гроб,
Все бляди хором закричали:
«Лукашка! Мать твою! Уёб!»

…Лет через пять соорудили
Часовню в виде елдака,
Над входом надпись водрузили:
«Купчиха, сводня и Лука».

я давно мечтаю, чтоб
положили меня в гроб
молодого,сильного
в свежий гроб осиновый

соберется вся родня,
чтоб оплакивать меня…
тут я встану с песнею
то-то будет весело

СОNТRА SРЕМ SРЕRО!*

* Без надії сподіваюсь! (Лат.)

Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть - і настане
Ще й для мене весела весна.

Я на гору круту крем'яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.

В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей -
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.

Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!

ОБІРВАНИЙ ЖІНОЧИЙ СОНЕТ
ПРО КОХАННЯ

Ти увійшов у мене наче спис
Й обвис…
(с)

…ла грудь жіноча…

люба подруго! ми інколи настільки затьмарені собою та своєю творчістю, що не здатні сприймати її обєктивно.
ми навіть ризикуємо кинути свої творіння, які є частками нас, в самісіньке вовче лігво.
часом це загартовує нас і навіть дає нам наснагу, але можливо краще було б дати віршу настоятися, наче доброму вину, а тоді вже спалити його чи в гіршому випадку підчистити, перш ніж кидати в самісіньке вовче лігво, чи навіть безпосередньо в гівно.
на цьому сайті тусуються злі люди, ми всі, всі ми бажаємо від щирого серця тобі смерті. надіюсь, що змогла до тебе достукатись. успіху. слухай мітол.

хмм,а так с начало розчюлила,а потім таке розчарування! проте я глибоко переконана ,що у кожному із юзерів цього сайту є щось милосердне та хороше! а тобі відповім я може й банально,проте чесно щодо своїх переконань:смерті тобі навзаєм НЕ БАЖАЮ!
П.С. за критику дякую,і спати лягаю!

начяло і канєц, смєрть і новає раждєньє, у каждава свой крєст,, свайо распятьє і васкрєсєньє(с)
я вот перечитала вірш ше раз і поняла, шо всьо сірйозно. порада: дочекайся поки всі поснуть, напиши під кожним коментом "хуй" і попроси адмінів закрити стоттю. то атлічьний вихад.

там ше один я кинула?мож ше його обітойвонкаєш?
а зачєм таку підбірку творєній закривати! якби не мій,як виразились масси"убогий вірш",то скік ше б талантів ото тинялися бездільно по тенетах нету))!?

дитино, в інтронеті є купа літсайтів, ласкаво прошу. не треба тут обсирати мирних громандян за їхнє щире бажання тобі допомогти.

а скік тобі літ,шо я для тя рєбьоног? сорі за некаректнасть!

та вже мені, дитино, сороковнік скоро. ти ето, на вікові категорії не зважай, да і на алчьность нашу тоже. ти гордо іді па жизні і всєм улибайся.

та шота,кагта мну даж нє веріццо!коль так,то както не харашо палучілось!

к вам на Ви нада,а я тут запанібрата!
а нащьот поради спс-буду улибку па жизні нєсті))!

на "ви" то для лохів і рагулів, ми тут всі браття, не переймайся ти так.
дєрзай, дщєрь!

а ну нах!
слухай джаз, слухай блюз, попсу, рок, шансон і так далі… а суті то нашої аж ніяк не міняє…

чо за рифмоплетство ХД)

я знаю точна наперьот ,севодня кто нібуть умрьот
я знаю гдє,я знаю как,
я не гадалка-я рифмопльот)))!

чота у тя уже и с рифомоплетством не складывается))))

бля ти прікола не поняла,там мало бути маньяк)а я замініла ))

дабєй їйо, дабєй!!!

фас,фас!

репери

на рок.льувів.юей!!

тут взагалі рок ніхто не слухає )) це так для прикритьай

ту па ходу ваще всьо па нарошку! і не музиканти юзери-а прищяві дадроти-ботаніки!ех…шо за жізнь пошла!?(

в неті всюди одні прищаві задроти ХД а на ави ставлять фотки які в фотошопі робились весь інет це омана ХД

курва,так воно мабуть і є! всьо ,тди на червень нет брать не буду!)))

хочешь поспілкуватись з прищавими в реалі ХД

та літо на дворє,нада рамани крутіть! най з прищавими,вони ж тоже люди!

прищі перекинуться на тебе і ти станеш однією з них

ааа,ти злий! не перекинуться,на добрих та милосердних прищатість не дєйствуєт!

сьогодні зранку ти підійдеш до дзеркала і зрозумієш що дороги назад немає і у тебе на носі БУДЕ великий-великий прищ ) ось так воть

не буде,патамушо я пользуюсь касмєтікой авон))))

тіпа ти сама сібє винесла пригавор да ХД

тіпа пашутіла))

шуткі шуткамі ) а прищік то растет ХД

так це харашоу. раз на носі,значь кто то влюбілся))

ох палєво ХД

хд)) шот тута пряма і спаліла?!)

харашо шо в інтернетах тут нету атветственнасті ХД )

хз,а на самом то дєлє-пасаділі би мєня давно!

кому ти нужна ))) кто тебя будет садить )))

ну спс,взяв і обосрав!

то все з великої любові

ага.сарі,ато з большой любві і дєті берутся))

то с маленькай и бистрай ХД беруться)

а с бальшой і чістайшо тада?

многа удавольствія ) а детей птом приносит аист )

гммм. ех прищь і у тя растьот!

Оо ))) пока не віжу )) ти все ВРЕШЬ !))))

не вру. мусіт бить)))

хто ж меня полюбит то с прищом ХД (((((

дурень ти. якшо прищь росте-знач уже хто та любит!

а когда увидает прищь ) сразу разлюбит ХД

нєє.так крепчє становіццо. прищь це тіпо як в аське аа..тук..тук..тук-увєдомлєніє

ну смари ) еслі чо с тя спрос будет ))))

та я і не отпііраюсь

невже він все ж не знайшов шо сказати???? чи переніс на завтра?

заснув ХД робота забирає усі сили )))

хіп-хоп батл

ганстащит мааан !

гавно, чітай даркседнесс

зауваження впринципі слушні. Вірш по-суті - набір елементарних рим, які не зовсім зв"язано розкривають тему "Божевільної"
+ ритміка така вийшла, що реп получається…пісня кароче для групи "Напалм" нічо така б получилася…

ось вірш мого улюбленого поета:

Жив на світі хлопець Поринь, в школі вчився він писать,
Написав листа Миколі, що він хоче погулять.
Розказав Миколі правду про своє таке життя,
Його дужче били в школі за таке його ім'я.

совсем нет глаголов в прошедшем времени!

вот ше відіо в рамках моєі ініциатіви по облагораживанію гавностаттєй
http://www.youtube.com/watch?v=qf1iPif5QYM

http://frumich.livejournal.com/324056.html

Kreker, ToRiK, Lactarius не посылайте друг друга,
Вам нечего в жизни делить.
За круглым столом позабудьте обиды
траляляляля

бакланьте/хуесосте кручє б звучало

…ебаться, дружить и пить

Ах що ж це було, друже мій?
Це намагання творчої душі
Талант звернути у правдиве русло?
Чи не витримало серце біль?
Коли коменти, як ножі
ранили серце ближніх твоїх?

так, мій вірний Інцитате
немов у ружах гострі колючки
звучать образи ті усі
хоч вірші безпизди красивіі!
а от амебу в небі зацінив!
амеба - це ж той Ікар, що так до сонця лине
але на сонці вмить загине…

хароший стіх

дарю

пасіба, я тобі взамін лендровер якіто шолі. бо ти ж от души. а в мене душонка жалка(

так про амебу це розрив
та й про ікара абсолютна ржака
ти мене добре звеселив,
за що від мене щира дяка.

а мені найбільше сподобалось про безпизди красиві вірші

коротше тут є суть така -
писати вірші - справа не складна.
їх можна сотнями клепати -
де хоч по форумах кидати.
але це все полова
а де ж зерно?
як відділити ті рядки,
що душу рянять залюбки?
що заставляють серце битись
й дають мету… щоб далі жити.

Я ще раз тему прочитав…
Ібать як весело) поржав)

ну чого ж ти ніяк не вспокоїшся??
ну яквно не байдужа тобі я чи стаття моя!))))?

Коли людині нічого робити
В неї є звичка веселитись

ну погана відмазка, це теж відмазка!!!)))
ну а якшо мій вірш хоч веселить,то просто казка!

твій ні веселить. не лести собі.

в нього заклинило просто

явно*

я завжди кажук шо не кожен може писати. тримай то в блокноті.

субєктивна думка

а ти на форум ставила шоб всі сказали ВАУ на то гамно?

мдоо.ти таки права! о Госпаді!

я собі сказала свою думку *( не тре так злитись.

та бшля мені глубоко насрать шо ти там собі думаєш.спакуха чювіха

то нашо пишеш? ))))

якщо тобі насрати то ти не бедш їм відписувати. а так, ти відписуєш багатьом бо тебе це зачіпляє.

бля пункер,чіста з вічливості!

а я невічливий грубий мужик. ти ж знаєш

чіста з ввічливості не можна бо потім на сцену лізуть люди якім дано співати/бринькати біля вагня в карпатах для бухої аудиторії

це ти про мене?
типу шоб зачіпити?
і шоб почати дискусію і порівняння шо тобі дано а шо не дано?
грай свій метал, шукай барабанщика, і не вийобуйся

Пункер ти косий. я не до тебе писав, але раз ти реагуєш на таке, то заставляє задуматися.

я на всякий случай, бо ти ж мене не любиш =)
хі-хі

мені похуй на тебе. бо любу какашку легше обійти, а як вступиш в неї то трохи неприємно.

молодець, хвалю!
це хороший перший крок, щоби не попасти в мої 95% гавно-рокерів.
але попереду в тебе ще довгий тернастий шлях

вірш розпалив заховані джерела міжюзерної ворожнечі (

та ні. про вірш я вже висловився вище. в доволі м"ягкій формі.
мені здається, що в кожної людини в житті настає період просвіщенія, коли їй краще не читати всі підряд вірші і не слухати всю підряд музику (які навіть Популярні і розпіарені), а обирати те що дійсно подобається.

хм. але щоби обрати то треба і попробувати те що буде гівном і не сподобається.

такі да пункер.то гівноооооооооооо!!!!!!!!!!!!!!!!!не читай такого більше

я іноді читаю літклуб, і більше того іноді навіть туда публікую свої вірші.
а якщо хтось там ставить = чи мінус обзиває гівном чи хвалить…я стараюся простіше до того відноситися і не звертати уваги., бо знаю сікрет

664 ToRiK: 663 ну не нра можеш тупо сидіти дома і дрюкати
О БОЖЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

то якраз була обєктивна думка. а то що ти написала що то субєктивна думка то це твоя субєктивна думка.

об"єктивною вона буде, коли її буде виражати спеціаліст, яких не існує в сучасному світі поезії

окейю. вірш гавно,я гавно,і ви всі профі!!!!!!!!!!!

Ми не профі, ми своє гамно просто утилізуєм і тримає при собі.

Правильно робите. честь і хвала

А я у гай ходила
по квітку ось яку
а там дерева люлі
і все отак зозулі
ку
ку

Я зайчика зустріла
дрімав він на горбку
була б його спіймала
зозуля ізлякала
ку
ку

)

мені не подобається.

воно всім не подобається

МДАА. ТАК ХУЛІ ВСІ ТАКЕ ГІВНО КАМЕНТЯТЬ???????????

http://rock.lviv.ua/?category=7&item=18328&com=471599

ну ти запрпонувала на осуд, я висловила свою думку. чому сердишся?

все гут . дякую щиро за КРИТИКУ

ну я можу покритикувати, з аналізом й детальним розбором. Але ж тобі того зовсім не треба. Думаю ти запостила вірша тут, просто,щоб взнати сподобається людям, чи ні)

та ні.просто чесно кажучи поділилась тим ,що відчувала в той момент!!!!!1

я вибіжу на небо й пригну повз тебе
і поки ти буш дивитися, я буду на тебе молитися
*молиться*

молиться, поки мец на гітарі грати вчиться

та я вже з ним не працюю

з ким?

а ти про кого

ти написала попередній комент
ToRiK | 23.07.10 00:53:20 | #
відповісти
та я вже з ним не працюю

от я і питаю "з ким?"

http://i060.radikal.ru/0905/55/5b15534972af.jpg

лол. я перечітав все