Репортажі (+фото) про недавній концерт гурту "Контрабас"

Shkarpetok | 0 | Розділ: Враження | 2 березня 2010 1:01

Не бачив тут статті-вражень від концерту. Не знаю, чи було багато юзерів цього сайту. Якщо не було - то й дарма. Сатира, Музика, Добрий Настрій.

Прийдіть наступного разу. Це варто відчути.

Фоторепортаж Романа Балука: http://romanbaluk.livejournal.com/8908.html

Фоторепортаж Orkin: http://sumno.com/gallery/kontrabas-u-livomu-berezi/


-------------------

Дпалі подаю репортажі Юлії Марищук (sumno.com, http://ju-lee.sumno.com) та Ірини Павлюк (http://lviv-online.com)

-------------------

Юлія Марищук: Полтавський «Контрабас» у Львові: з блюзом до весни


Передостанній день львівської зими погодою не тішив – густа вогка холодна мряка душила передчуття такої близької весни. Проте вечір розцвів сонячною оазою весняного настрою – зимові рецидиви розчинялися від блюзових ритмів полтавського «Контрабасу».

Львівські поціновувачі красивого акустичного блюзу зустрічали полтавських гостей у фестиваль-ресторації «Лівий Берег». Перед початком концерту, який був організований для справжніх музичних гурманів командою «СИХІВ|team», в залі вже лунала музика «контрабасів». Щоправда, лише в записі. Не минуло й кількох хвилин, як на сцені стояли цілком живі й неабКонтрабасияк заряджені позитивом учасники колективу – почали майже за розкладом.

З першої ж пісні стало зрозуміло (для тих, хто ще не знав), що «Контрабас» належить до тих рідкісних гуртів, неповторність живого виконання чиєї музики не передасть жоден звукозапис. І справа тут не в повальній енергетиці драйву, яка «оживляє» рок-концерти, не в добряче підкручених басах й відчайдушному воланні вокалістів, ні. Адже це – український блюз. Майстерне володіння широчезним розмаїттям музичних інструментів (козобас, тамбурин, губна гармоніка, дримба, акустиКонтрабасчна гітара, барабан, бугай – і це ще не все, от-тільки контрабасу в наборі інструментів нема), гарні голоси й просто тепло, щирість й відкритість перед публікою. Музика, що грає на струнах душі. Ритми, що ниточками витягують зі слухача всі його почуття-відчуття-емоції й звільняють в серці простір для їхнього чуттєвого танцю.

Емоції пісень були різні: весела народна «Залізяка» й кумедна «Тримовна», романтичний та ніжний «Нічний блюз», сонячне «Подоріжжя від Полтави», повні молодості й оптимізму «Речі, що завжди в ціні» (покладена на музику поезія Сергія Жадана), правдиво, тепло й красиво – «Про дівчат». Приємним подарунком стали «Дівчина з Коломиї» та «ЧПублікаому моя мама не любить мене?» легендарних «Братів Гадюкіних» в блюзовому виконанні.

До якості звуку, як завше в «Лівому Березі» – жодних зауважень. Так само приємно традиційні – гарне обслуговування та запальні танці веселого бармена за стійкою.

Вечір плавно й лагідно тікав, розчинившись у гарній музиці. Виринати з цієї річки приємних емоцій дуже не хотілося, тож публіка довго не відпускала «Контрабас» зі сцени, раз за разом вимагаючи на біс улюблених пісень.

Контрабас

Та навіть після останнього акорду, вже в сірій вогкій мряці львівських вулиць передостанньої зимової ночі, весняне пробудження почуттів залишилося з нами. І я вже не дочекаюся наступних виступів «Контрабасу» й сама собі не вірю, що ще донедавна нічогісінько не знала про справжню цінність красивого українського блюзу.

-------------------
Ірина Павлюк "Акустичний полтавський “Контрабас” виступив у львівському підвалі"

27 лютого до Львова завітав полтавський гурт «Контрабас». Гостей тепло прийняв відкритий міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Лівий берег». Львів’янам так припали до душі іногородні музики, що вони ніяк не хотіли відпускати полтавчан зі сцени.

Хлопці з «Контрабасу» грають в такому собі неозначеному стилі, який самі називають акустичною музикою. У складі гурту зараз перебуває троє людей: Сергій Буланий – голос, акустична гітара, губна гармоніка, Макс Михайличенко – козобас, гребінець, другий голос, Ярослав Дем’яненко – барабан, тамбурин, сокира, дримба, другий голос. Серед музичних інструментів немає того, який є символом цих співочих полтавчан і в честь якого вони назвали свою невеличку команду. То й не дивно, адже контрабас для хлопців – це лише символ акустичної музики, що вони не втомлюються повторювати на своїх прилюдних виступах. За неповних чотири роки свого існування учасники гурту встигли створити досить величеньке коло шанувальників своєї творчості. Найбільшою їхньою ціллю є хороший настрій оточуючих. І з цим завданням вони безсумнівно справляються.

Наразі світ побачив лише один альбом «Контрабасу». «Це пов’язано з банальною матеріальною проблемою, яка не дозволяє виходити в люди, – ділиться соліст гурту Сергій Буланий. – Ми самі себе підтримуємо в грошовому плані, тож зараз займаємось музикою лише для особистого задоволення».

У нашому місті «Контрабас» побував на запрошення представника мистецького об’єднання “СИХІВ|team” Святослава Романа. «Це мої добрі друзі, – каже Святослав, – і мені за них трохи образливо. Попсову Лоліту Львів зустрічає в оперному театрі, а «Контрабас» мусить виступати в підвалі. Та нічого, я вірю в те, що скоро буде навпаки. Хоча ні, Лоліту навіть в підвалі тоді сприймати не будуть»