Про "канцер неадекватів" в хатці

Про "канцер неадекватів" в хатці

| 8 | Розділ: Враження | 29 листопада 2009 23:10

Черговий концерт від "Лінії Втечі" претендує на звання найнеадекватнішого шоу, що мали місце у Львові за останній рік, відбувся 28 листопада у Сквоті. Подивитись на виступи гостей з інших міст і місцевих гуртів зібралось більше 50 людей. Домашня атмосфера *Сквоту* та продумана організація зробили своє діло, тому впевнено можна сказати, що шанувальники такої музики отримали задоволення від концерту.

У невеликому, але затишному приміщенні була розміщена імпровізована сцена. Місця вистачило всім присутнім. Враховуючи, що це, по-суті, звичайне житлове приміщення, звук був досить непоганий.




Відкривали концерт гурт місцевих жителів "Дичка". Музиканти відіграли досить цікаву акустичну программу. Різні за своїм настроєм пісні, дуже емоційні та міцні за своєю енегретикою були добре прийняті публікою. Сподобалось те, що окрім російськомовної лірики звучали також пісні українською. Дуже цікаво та майстерно були зіграно етнічні мотиви. Перкусія, скрипка, клавішні та тепла гітара у поєднанні з чоловічим та жіночим вокалами звучали дуже цільно та мелодійно. Виступ був дуже атмосферним і, думаю, кожен з присутніх у залі знайшов у піснях щось цікаве і близьке для себе.











Наступними виступали дуже ексцентричні хлопці з "Йобаний насрал". Учасників гурту всього двоє, а саме слєгка неадекватний, проте дуже колоритний барабанщик та басист-вокаліст, котрий особисто мені нагадав Єгора Летова). "Якшо його навіть в Академії Мистецтв називають Митцем, то це шось, все-таки, означає" (с) Sinner. Неповторність та оригінальність саунду в купі з мозко-розриваючою лірикою нікого не залишили байдужими в той вечір. Перед виступом хлопці скромно повідомили, що не займуть у слухачів багато часу, хвилин п'ятнадцять, не більше. А виступ назвали кортко і влучно - "екзекуця". Найбільше з усіх пісень, а їх вони встигли зіграти чимало, усім присутнім запам'яталась "Корова" (Я *бав корову… корова була зельоного цвета…). Цю ж пісню вони і виконали "на біс".





"Ценевам-цекотам" - гурт з Городенки Івано-Франківської області, що грали наступними, - це справжні провінційні панки. Ну і дуже всім сподобалось те, що за барабанами грала дівчина. І слід сказати, що грала вона пристойно. Музика у швидкому темпі, дуже незвичайна та агресивна у звучанні. Чудово обіграні дисонансні партії інструменів, підкріплені чітким ритмом. Вокаліст демострував нам всю міць свого голосу, викрикуючи не тільки тексти, але й просто короткі фрази та назви пісень у перервах. Завершуючи виступ, вокаліст сказав, що "це ще не все" і пообіцяв повернутись.





Сюрпризом став виступ колективу музикантів, що ще не має назви. Фактично, це проект музикантів колишньої "Cойі" з новим вокалістом. Хоча, по стилю (павервайленс) група трішки не вписувалась у регламент даного концерту, але слухачам прийшлись до смаку. Сподобались коментарі вокаліста між піснями, що, власне, пояснювали ідею та задум пісень. Соціально загостерні тексти, тяжкі гітарні рифи та агресивниа ритм-секція… одним словом, тут все серйозно.





Далі була невеличка перерва. Трошки стомлений від стояння народ вийшов на подвірря будинку для перекуру. Мітяй - чел, який, власне, і нададав це приміщення для концерту (а по сумісництву - гітарист-вокаліст "Дички") розносив усім бажаючим пиво по досить демократичній ціні, за що йому окремий ріспект. На обличчях виднілись радісні посмішки, одним словом, перша половина концерту пройшла круто і народ хотів ще "хлеба і зреліщ") Продовжувати концерт готувались "Гравіцапа", "На зламі дня" та "Хвилини тисячі мільйонів"

"Гравіцапа". Назва цієї групи точно була знайомою всім присутнім в той день у залі. Ці львівські мат-рокерпи недавно презентували свій ей-пі, що є дуже цікавим і вже встиг полюбитися усім шанувальникам даного стилю у місті. Ну що тут можна сказати крім того, що вони відлабали круто? Окрім "засвіченого" на ей-пішніку матеріалу прозвучали і інші речі, по яких помітно, що прогрес у напрямку експериментів з музикою у цього гурту є, і він чималий. Під час виступу у залі чулися схвальні вигуки та інші позитивні коментарі назразок гучного "По красатє" від Міті.





Завершували концерт два Ковельских гурти, на які багато з присутнх найбільше і чекали в той вечір. Мова йде про "На зламі дня" та "Хвилини Тисячі Мільйонів". Надзичайно артовий та креативний чувак на ім'я Олександр (Еггог) є по сумісництву фронтменом "Хвилин" та драмером "На зламі дня", тому дозволю собі висловити здогадку, що схожість цих двух команд багато в чому пояснюєтся саме його участю в обох гуртах.

Спочатку відлабали "На зламі дня". Особисто я з перших хвилин увійшов у відвертий транс… мене, та і не тільки мене, заворожили дуже цікаві, незвичні мелодії, дисонансні переходи… Крик вокаліста довершував усю картину, що створювалась незвичайною музикою цього гурту.





"Хвилини тисяч мільйонів", як я вже сказав, були досить схожі у ідейно-енергетичному сенсі з "На зламі дня". Але основна різниця полягала у тому, що їхня музика була більш насичена цією трансовою енергетикою, коли всі, що були присутні, ніби налаштовувались на одну спільну хвилю у течії емоцій та думок, що лунали… Ця команда стала просто ідеальною для того, щоб підвести якийсь єдиний для всього, що відбувалося у той день, підсумок. Кликали на біс… але Eггог віддав усе що зміг…

Завершучи цей біглий огляд скажу, що це один з найкращих концертів, на яких я був за останній час у цьому місті. "Лінія втечі" не втомлюється нас дивувати знову і знову, за що їм величезний плюс. Дякую.

текст: Діма Вареник
фото: Андрій Excaliburko
Хочеш відповісти? Авторизуйся!